Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”

(1912 – 1983)

Народився в с. Дяківцях Літинського району на Вінниччині в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, Вінницький педагогічний технікум та Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах Київщини і Вінниччини. У роки Другої світової війни був на фронті артилеристом. Після війни займався письменницькою діяльністю.

Прозаїк, поет, драматург, кіносценарист. Широковідомі романи “Хліб і сіль” (1969), “Чотири броди” (1978), “Кров людська – не водиця” (1957), “Правда і кривда” (1961), “Дума про тебе” (1969), автобіографічна дилогія “Гуси-лебеді летять” (1964), “Щедрий вечір” (1967). Роман “Чотири броди” відзначений Державною премією імені Т. Г. Шевченка.

Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха

“Гуси-лебеді летять”

Мене дуже вразила повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” своїм казковим світом, народною мудрістю і багато що вперше відкрила для мене, примусила замислитися над споконвічними цінностями мого народу. Через показ культу матері, праці, рідного слова вона відкриває секрети української родинної педагогіки, яка вкладає саме у ті “гуси-лебеді” душі дитини.

Матір’ю прищеплюється Михайлику святе ставлення до землі, оранки, сівби, до дерев, насіння. Своїм прикладом вона навчає сина довіряти землі свої болі і радощі і просити, щоб та родила

“для всякого”. Бачити красу і визнавати владу природи вчить дід Дем’ян: за його словами, лебеді приносять на крилах весну і життя, а сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю. Народною педагогікою сповнена і глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів. І вишивані рушники, і калина, і трепетна повага до хліба – все це душа народу, його родинна мудра педагогіка, набута віковим досвідом.

Та у повісті вона постає ще й випробуваннями в період знецінення життя у грізних вихорах громадянської війни та культивування нетерпимості. Морози вдарили по крилах Михайликових “гусей-лебедів”, коли класові принципи роз’єднали людей, а нова “педагогіка” почала пускати паростки в людських душах. Ось Люба каже Михайликові: “У нашого діда революція гарного коня забрала, а взамін поганого дала”. “Бо так треба було”, – кажу я словами дядька Себастіана, і дівчинка погоджується зі мною”.

У цьому “так треба було” криється урок “класової” педагогіки, що йде всупереч українській родинній, за якою головними у людини повинні бути чесність, гідність, справедливість, любов до людей і рідної землі. Все це прищеплюється дитині з перших років життя.

Саме така родинна педагогіка виховує справжню Людину. У цьому переконуєшся, читаючи чудову повість “Гуси-лебеді летять”, за яку хочеться уклонитися письменнику і подякувати йому за науку і любов до рідної землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір на тему лірика ліни костенко.
Ви зараз читаєте: Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”