Українське село 20-х років XX ст. у п’єсах М. Куліша
Не шукаймо ідеалізації села у драматургії Миколи Куліша. Його мистецький хист був намертво сплавлений із проникливою правдивістю. Він не міг подолати в собі цієї риси – навіть на вимогу часу. Тому зображення села в його п’єсах реалістичне та правдиве.
Яким постає українське село в творчій спадщині драматурга? У драмі “97” – насамперед розгубленим. По ньому вже пройшлася революція і привнесла з собою ідеали, яких село не могло прийняти. Споконвічна ментальність українського господаря мимоволі протиставлялася інтересам загального
Ситуація ускладнюється і драматизується тим, що Куліш змальовує післяреволюційне село в період
Комітетника Панаса, тільки щоб доскочити до влади. Лизя мріє придбати парфуми і грамофона, а добрий тато обіцяє купити їх.
Тим часом село вже поїло всіх собак і котів. Неможливо з байдужістю читати історію Ларивона і Орини, глухонімого церковного сторожа і вбогої вдови з п’ятьма дітьми. Від голоду померла одна Оринина дитина, невдовзі за нею мали піти всі інші. Старцювання нічого сім’ї не давало. Аж раптом
Селом пішла жахлива чутка, що Ларивон з Оринею порізали і поїли дітей.
Вчинок нечуваний, нелюдський, але хто злочинці? Каліка, обділений від природи розумом, та збожеволіла від голоду і розпачу мати. Громада вимагає кари для дітовбивців. Хочеться погодитись із таким висновком, але тяжко звинувачувати Орину, бо її дії вже не підлягають людським законам.
Це розуміє Мусій Копистка як представник влади, поставлений перед необхідністю розглянути цю справу. Сила цього образу в тому, що він уособлює порядність простої людини. У найкритичніших ситуаціях, які з’ясовують, хто є хто, Мусій тримається гідно. Коли Василько Стоножка, у якого голод забрав батьків, вирішує йти із села в пошуках хоч якої-небудь їжі, Мусій затримує його і приймає у свою сім’ю. Коли на суд приводять Ларивона і Орину, Копистка чудово розуміє, що його провокують, бо якщо він відмовиться стратити людоїдів, то стратять його. Він вибирає власну загибель, тому що не може карати хворих людей, яким потрібний не кат, а лікар. Та й перед самою смертю Мусій не втрачає гідність. Він боїться смерті, але йому вистачає мужності переживати все в
Собі.
Драматург винагороджує Мусія Копистку та Василька несподіваним фіналом. Сергій Смик привозить підводою хліб, обміняний на церковні коштовності, і цим рятує життя приреченим. Навряд чи можна такий фінал назвати реалістичним. Але, мабуть, інший був неможливий у той час, коли писалась п’єса. Трагічний фінал був би рівноцінний звинуваченню, висунутому проти радянської влади.
У драмі “97”, як і в деяких інших п’єсах (“Комуна в степах”, “Прощай, село” та ін.), Микола Куліш порушив практично всі основні проблеми, що виникли на селі в результаті революційного перевороту. Проте не можна сказати, що актуальність їх вичерпалася, минула разом із Кулішевим часом. Бо в центрі кожної п’єси – внутрішня драма людини, кинутої у вир випробовувань та експериментів над її психікою. І тому конкретне у драматургії Миколи Куліша переростає у загальнолюдське. Його драматична спадщина хвилюватиме ще багато поколінь глибиною і правдивістю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного Відродження”. До кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись з політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся до нас своїми творами, в […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша Небагато в українській літературі письменників, чия творчість заслужила б такої високої оцінки: “талант світового масштабу”, “явище всесвітнього значення”, “геніальний митець”, “він вивів українську літературу на арену світового мистецтва”. Усі ці захоплені відгуки – про драматурга Миколу Гуровича Куліша (1892-1937). Скупі рядки автобіографії, написаної 1921 р., дають уявлення про основні віхи життєвого шляху письменника. Народився він […]...
- Драма про українське село (“97” М. Куліша) Драма “97”, перша частина трилогії про українське село 1919-1930 pp., є трагічним літописом загибелі українського села. У просторі п’єси зіткнулися дві руйнівні сили: революційний фанатизм та голод, породжений ним. Саме про це з великим болем у душі пише автор. Тут, можливо, немає політики, а є життя, що існує само по собі, незалежно від будь-яких політичних […]...
- Українське село у творах Ю. Мушкетика Людина і земля. Це вічна тема в українській літературі. Згадаймо: “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного, “Fata morgana” М. Коцюбинського, “Земля” О. Кобилянської, “Страчене життя” А. Тесленка, “Земля” О. Довженка, “Кров людська – не водиця” М. Стельмаха тощо. Перелік творів можна продовжити. І кожен з художників слова по-своєму, у […]...
- Правда куркульська та правда бідняцька у п’єсі М. Куліша “Прощай, село” I. Вплив більшовицьких ідей на М. Куліша. (У величезній погано керованій імперії, що підірвала свої сиди в кривавій міжнаціональній битві за місце під сонцем, прекрасне живильне середовище знайшли більшовицькі ідеї. Змученим довголітньою війною, пригніченим і деморалізованим, усім так хотілося говорити про рівність, братерство, мир, землю, так хотілося вірити в те, що “є така партія”, яка […]...
- Мусій Копистка – центральний образ п’єси М. Куліша “97” I. П’єса “97” – найсильніша п’єса трилогії про українське село. (Не випадково найгучніший успіх супроводжує саме цей твір письменника. Над нею М. Куліш розпочав роботу у листопаді 1923 року, а закінчив 27 червня 1924. У серпні того ж року була схвалена Вищою науково-репертуарною радою і рекомендована до постановки для всіх театрів, але за умови, що […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (3 варіант) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови їм формування національної свідомості. […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (2 варіант) Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (1 варіант) Одне слово, де був тріумф, загальнонародне визнання, Довгожданий успіх- Лесь Курбас У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, з особливим резонансом та популярністю. їх можна назвати справді легендарними. В українській літературі одним з таких творів є “Мина Мазайло” М. Куліша. Після своєї першої появи на сцені наприкінці 1928 року комедія стрімко набувала популярності, […]...
- Гей, видно село (скорочено) – Лепкий Левко Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
- Мотиви драматичної спадщени Миколи Куліша Мотиви драматичної спадщени Миколи Куліша Миколу Куліша можна по праву вважати творцем модерної драми українського революційного відродження. Художньо довершені, гостро-конфліктні твори М. Куліша здобули визнання їх автору не тільки в Україні, а й дале-ко за її межами: вони пере-кладалися російською, англійською, німецькою мо-вами, йшли на сценах театрів багатьох міст Європи. Тема-тика його творчості надзви-чайно різноманітна […]...
- Гей, видно село (народна пісня) Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, широке село під горою, […]...
- Дарина Брильова – Зимове село Село на зиму помирає, Вбиває холод все життя. Нема сільського диво-раю, Стає зчерствілою земля, Стають пониклими дерева, Скидаючи додолу дні – Ті дні, які ділили з небом, Що сонцем бавило колись; Стають похмурими дороги, Під інеєм журні поля, Цим світом правлять злі негоди, Цей світ села завмер – зима… Блідими стали навіть люди, Малими стали […]...
- Твір на тему: Моє село Моє село Маленька крапелька величної держави моє село, багато є таких! Зазнало лиха, бідувань і слави Воно живе і вічно буде жить! Нашому селу літ триста п’ятдесят, різні версії є про його назву. Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна […]...
- Володимир Сосюра – Знов село ЗНОВ СЕЛО Знов село. По блакитному трапу сходить сонце над маревом нив. Я в пальті і у фетровій шляпі, де колись у свитині ходив. Де колись неповторного літа одягнув я, смуглявий юнак, коли став на заводі робити, не свитину, а теплий піджак. Роки йшли силуетами станцій, що минали на фоні заграв, коли я гострооким повстанцем […]...
- Проблематика драматичної творчості М. Куліша (2 варіант) Юрій Смолич писав: “Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не будемо шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних.”. Микола Куліш був багатогранно обдарованим художником, людиною виняткової творчої та громадської енергії. На жаль, на землі йому судилося прожити не […]...
- Пішла мати на село – Народні пісні ПІШЛА МАТИ НА СЕЛО Пішла мати на село Гречну муку добувати, Гречаники учиняти, Своїх діток годувати. Приспів: Гоп, мой гречаники, Гоп, мої білі, Чогось мої гречаники На скорині сіли. Гоп, мої гречаники, Гоп, мої смачні, Чогось мої гречаники Не вдалися вдачні. Молов батько, не віявши, Пекла мати, не сіявши, З помийниці воду брала, Гречаники учиняла. […]...
- Семенко Михайль – Село без місяця Я не люблю села без місяця. Зимою ночі пусті й страшні. В кімнаті нудно. Я не знаходжу собі місця. Бачу якісь потвори уві сні. Почуваю, що ця запльована річ – Місяць глупий і обезпоезений – Зосередковує всі благання в безтямну ніч. І коли зрештою з’являється – Видається такий заспокоюючий і помпезний. Гарно – так приблизно […]...
- Герасим’юк Василь – Село Красноїлів Село Красноїлів – Дідушкова Річка. А назва ця дуже стара. Який там Іванко? Яка там Марічка? І хто там за кого вмира? Вбив довбуш дідушка Й за душу дідушка Служби у церквах заповів, Бо він на всі гори, На всі Чорногори Одного дідушка убив. Мовчить там смерека, Тремтить там трепета. Іван без Марічки умре. Дідушкова […]...
- Голодомор 1932-1933 років у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все […]...
- Іван Франко – Рідне село І знов я бачу тя, село моє родинне, Як бачив тя тоді, коли життя дитинне Плило, немов малий потічок серед трав, Що в’єсь несміло між дрібними камінцями. Дрібних утіх і я тут зазнавав, Задля дрібних гризот лице росив сльозами. Тоді цікаво ще на світ я поглядав, Не знав, що далі там, за твоїми хатками, За […]...
- В. Винниченко та українське письменство XX сторіччя I. Своєрідність мистецьких засобів В; Винниченка. (Твори В. Винниченка були сміливим утвердженням нового в описі зовнішнього вигляду героїв, впровадженням свіжих зразків міських, сільських і степових пейзажів. Пейзаж як мистецький засіб проймає наскрізь усю творчість письменника. По-новому Винниченко трактує життя, інколи “іде від супротивного”, змальовуючи контрасти, граючи на протилежностях.) 1. Формування української людини нового типу. (Тема […]...
- Твір на тему: Розстріляне українське Відродження Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття. У 20-х роках у нашу літературу прийшли численні таланти, які невдовзі заявили про себе на повний голос. 20-ті роки називають “українським Відродженням”, бо то дійсно був […]...
- Микола Руденко – Тому вже, мабуть, років п’ятдесят Тому вже, мабуть, років п’ятдесят. А я ще й досі бачу так яскраво: Моє село, старий вишневий сад І вечорів підсинені заграви. Усі в роботі – і старі, й малі. І я, що тільки починаю жити. Вже встиг пізнати радість на землі, – Бо коні наші й наше власне жито. Уранці біля току вся рідня: […]...
- Таблиця “Тематика творів М. Куліша” Рік написання Твір Тематика 1924 р. П’єса ” 97 “ Відображення трагічних подій голодомору в Україні 1925 р. П’єса “Комуна в степах” Пошук селянською біднотою нових шляхів у житті 1925 р. Сатирична комедія “Отак загинув Гуска” “Табір міщанський, трухлявий, огидний, ой як тебе ненавидю я!” (М. Куліш). Осуд міщанства, переродженців 1926 р. Комедія “Зона” Осуд […]...
- Зображення козацького лицарства в романі П. Куліша “Чорна рада” Зображення козацького лицарства в романі П. Куліша “Чорна рада” I. Історична основа роману. II. Велика правда у зображенні козацтва. 1. Енергія та хоробрість Кирила Тура. (Він має бунтарську вдачу, волелюбний дух і завзяття. “Наша мати – війна з бусурманами”, – говорить він, і в кожному його слові звучить любов до української землі.) 2. Полковник Шрам […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: “Кращого від українців в […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Творча спадщина видатного діяча української культури П. Куліша майже 60 років заборонялася ідеологами комуністичного режиму, але зараз повернулася до скарбниці духовного життя українського народу, допомагає нам; краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель […]...
- Українське альфреско – Ліна Костенко Над шляхом, при долині, біля старого граба, Де біла-біла хатка стоїть на самоті, Живе там дід та баба, і курочка в них ряба, Вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, І вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, І стомлений лелека спускається на хлів. Чиєсь дитя […]...
- Проблематика драматичної творчості М. Куліша (1 варіант) У ланці драматичної творчості М. Куліш працював майже 30 років, створивши справжні перлини української драматургії, над якими вже не одне десятиліття схиляється вдумливий інтелектуальний читач, які є своєрідником підручним історії, відтворюючи дух часу, що надихав митця. Недарма ж Ю. Лавріненко писав про нього: “Поринути у твори Куліша – це значить поринути в український національний світ […]...
- Десталінізація. Літературне оновлення 60-х років Реферат на тему: “Десталінізація. Літературне оновлення 60-х років” Намагання нового кремлівського керівництва дістати ширшу підтримку неросійських народів, і особливо українців, були частиною великого плану реформ. У 1954 р. з метою відзначення українсько-російського партнерства по всьому Радянському союзу з надзвичайною помпезністю були проведені святкування 300-ї річниці Переяславської угоди. На додаток до численних урочистостей ЦК КПРС обнародував […]...
- Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий I. Літературна дискусія 1925-1928 років і погляди М. Хвильового на розвиток української літератури. (Двадцяті роки XX століття – це бурхливі роки, коли з минулим боролись, коли масово ліквідували життєві негаразди. Тоді ж і почали масово закликати молодь до літератури. 1925 року М. Хвильовий пише “Листи до молодої молоді”, […]...
- “Чорна рада” П. Куліша – першій український історичний роман Створення в 40-х роках XIX ст. історичного роману “Чорна рада” було значною подією в історії української літератури. Джерелами твору була народна творчість та козацькі літописи. Події, змальовані в ньому, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій, в тому числі й представник […]...
- Мій погляд на конфлікт п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Доля української мови, як і доля нації, в усі часи складалась непросто. Які тільки культури не намагалися підім’яти їх під себе й поглинути. Українську мову не визнавали (“не было, нет и быть не может”), калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, надмірно вживали іншомовні слова, хоч не бракувало українських синонімів. У роки радянської […]...
- Творчість письменників 60-х років Реферат на тему: “Творчість письменників 60-х років” Дивовижна здатність життя до самовідродження за генетичною програмою в єдності з процесами ентропії та занепаду культури там, де вона постійно не плекається, відкрилась нам у роки ослаблерння ідолопоклонства – у роки т. зв. відлиги, кінець 50-х – початок 60-х. Але характерно, що ослаблена традиція застигає в протистоянні руїнним […]...
- Мотиви лірики Т. Шевченка років заслання Мотиви лірики Т. Шевченка років заслання Десять років солдатської неволі із царською “забороною писати і малювати” – найтрагічніша сторінка життя Т. Шевченка. Знаючи, що він буде покараний, поет продовжує писати й малювати. “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – таким було його життєве кредо. Криючись від стороннього ока, поет пише вірші, у яких – протест проти […]...
- “Голос поета дзвенів міддю” (поезія П. Г. Тичини років Другої світової війни) Друга світова війна. Палають міста і села. Фашист плюндрує нашу священну землю. У цю добу лихоліття і героїчного подвигу народу Тичина проголосив: “Перемагать і жить!” Поезія Тичини теж воювала, мстила, ненавиділа, мобілізовувала, окриляла. Назва книги “Перемагать і жить!” (1943) – влучне визначення помислів і дій народу в роки війни: подолати ненависного ворога, жити й процвітати […]...
- Література 1940 – 1970-х років на Радянській Україні (пошукова / курсова робота) Пошукова робота з української літератури Література 1940 – 1970-х років на Радянській Україні Ми всі намагалися возвеличити людину й писали людину “красиву”, не простого колгоспника, здебільшого безмовного та затурканого, а хлібодара, гордого, бронзовочолого степовика, господаря землі. Це розходилося з правдою життєвою і психологічною і принесло чимало шкоди нашій літературі”. Література 40 – 50-х років заслуговує […]...
- Критика “Українське альфреско” Костенко Елегійну і разом з тим зворушливу картину малює Л. Костенко у своїй поезії ” УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО “, навіяну, очевидно, казкою. А також роздумами про людську долю. Одних вона щедро обдарувала дітьми та онуками, іншим – не дала їх. Альфреско – це фреска, виконана водяними фарбами по вологій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут […]...
Творчисть олеся гончара у свитовому контексти.