Український сентименталізм у творчості Г. Квітки-Основ’яненка
Світова література пережила багато змін: ці зміни стосувалися і погляду на мету мистецтва, і жанрових змін, і стилістичних вподобань.
Важливо, що зміна літературних напрямів і течій відбувається через зміну мислення людей у певну культурну й історичну епоху. Змінюється світогляд, думка щодо ролі та сутності людини, змінюються культурні акценти. Це призводить і до суттєвих змін в річищі літератури. Так, у Європі приблизно у другій половині XVIII століття виникає принципово новий мистецький та суто літературний напрям – сентименталізм.
Але сентименталізм розвивається не тільки на терені європейської літературної традиції – українські письменники, надихнувшись природною чуттєвістю українців
Г. Квітка-Основ’яненко є найяскравішим представником українського сентименталізму. Його повість “Маруся” відома багатьом читачам в Україні та за її межами. Які ж прикметні риси сентименталізму письменник втілив на практиці?
По-перше, як вже говорилося, головним предметом зображення автора стають не події, а почуття персонажів. Маруся, Василь, батьки Марусі глибоко і щиро переживають усе, що з ними відбувається, саме на почуття і спрямовує увагу письменник. Розкрити внутрішній світ персонажів йому допомагають пейзажні картини. Саме картини природи відіграють велику роль в сентименталістському творі, бо “настрій” природи є суголосним настроєві героя, підкреслюючи його, або ж навпаки – вони контрастують, і це також допомагає розкрити настрій, психологію персонажа.
Я помітив, що почуття передаються не тільки через висловлювання самих героїв, не тільки через природу, але й через стиль мови самої повісті і мови персонажів. Використання пестливих слів, відповідних фразеологізмів, поетичної і ліричної мови створює неповторну атмосферу ліризму в епічному творі. Так, поєднання ліричного і епічного в межах одного тексту – дуже типове для сентименталізму явище, бо почуття героїв стають настільки важливими, що часто затьмарюють розвиток події або ж просто конкурують із ним. Почуття головних героїв-часто дещо гіпертрофовані: навряд чи ми можемо уявити, що в наш час чоловік стільки плакатиме і буде настільки емоційним, але зважмо як на епоху створення твору, на особливий спосіб мислення людей в добу сентименталізму, так і на “закони жанру” сентиментальної повісті.
Мені дуже сподобалось, що Г. Квітка-Основ’яненко обирає за героїв своєї повісті звичайних селян. Я думаю, цим письменник підкреслює, що звичайна людина здатна на не менш глибокі почуття, ніж освічені та забезпечені люди. Крім того, саме єднання з природою, із рідною землею, опоетизована народною творчістю щоденна праця заради добробуту власної родини – усе це робить людину здатною відчувати настільки сильно і настільки чисто.
Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка привнесла в нашу літературу зрілий сентименталізм (ознаки його ми бачимо в “Наталці Полтавці”), зробивши нашу літературу багатшою та емоційнішою, додавши до скарбниці рідного слова ще один неоціненний перл…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Сентименталізм – визначення Сентименталізм – напрям у європейській літературі, другої половини XVIII – початку ХІХ ст., що характеризується прагненням, відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору. Сентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм дістав свою назву […]...
- Аналіз твору Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
- Сентименталізм чи реалізм? (за твором І. Котляревського “Наталка Полтавка”) Коли читаєш текст “Наталки Полтавки”, то замислюєшся над тим, що образ Наталки позначений позитивними рисами настільки, що виникає сумнів щодо його реальності. Які ж це риси? Вона роботяща, з добрим серцем, “не спесива”, “золото, не дівка”, любить і шанує матір, кохає тільки Петра і залишається вірною йому, поважає людей. А негативні риси? їх просто немає. […]...
- Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” (Г. Квітка-Основ’яненко) Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]...
- Сентименталізм Сентименталізм (фр. sentimentalisme, від sentiment – почуття, чуттєвість, чутливість) – напрям у європейській літературі другої половини XVIII – початку XIX ст., що розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. С. отримав свою назву за твором англійського письменника Л. Стерна “Сентиментальна […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). II. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]...
- Сентименталізм і художня правда у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” Ми завжди і невиправно хочемо вірити у диво. Хочемо бачити людей і Обставини кращими, ніж вони є насправді. Якщо є необхідність заперечити це, спробуймо втекти від сентименталізму “Наталки Полтавки”. Уявімо собі, що возний – зовсім не такий комічний персонаж, яким він є у п’єсі. Даймо йому при сірій і миршавій зовнішності інше поводження. Отож, він […]...
- Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті “Маруся” […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” (2 варіант) … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, чтоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко. На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява Квітчиних прозових творів була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Наведіть приклади використання фольклорних джерел у повісті “Маруся”. У повісті “Маруся” Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у традиціях народної творчості: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровоньки – як на шнурочку, личком червона, як… рожа, що у саду цвіте, носочок… прямесенький, а губоньки […]...
- Життя та творчість Григоря Квітки-Основ’яненка ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в […]...
- Коротка біографія Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Федорович Квітка Народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім – у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в чині капітана. […]...
- Життя та творчість Григорія Квітки-Основ’яненка ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
- Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди та звичаї, втілив у повісті […]...
- Маруся – моя улюблена героїня повісті Г. Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав КвіткаОснов’яненко ЇЇ портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки […]...
- Образ козацької старшини в повісті “Конотопська відьма” ( Г. Квітки-Основ’яненка) Знайомлячись з творчістю Г. Квітки-Основ’яненка, я відзначила багатогранність таланту письменника, адже він створив і прекрасний ліричний, сповнений почуттів і переживань твір “Маруся”, і сатиричну, гумористичну повість “Конотопська відьма”, і інші твори гумористичного та сатирично-викривального спрямування. “Конотопська відьма” – твір дуже цікавий, він поєднує у собі захоплюючий сюжет і глибокий зміст. Повість спрямовано на викриття морального […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка “Повість “Маруся” є найкращою серед прозових творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, і вона завоювала схвальні відгуки як української, так і російської критики. Грицька Основ’яненка після його “Марусі” ми зараховуємо до наших визначних сучасних письменників” (М. Полевой). “Хто з нас, малоросіян, не плакав, читаючи цю чудову повість, цю просту, непримхливу драму, але драму, яка розворушить найзачерствілішу душу… […]...
- Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка) Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається […]...
- “Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. (В українській літературі Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце як творець української прози та як письменник, який добре знав побут селян, козаків та козацької верхівки, досконало вивчив звичаї та вірування українців.) II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті. 1. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. (Свою повість Квітка-Основ’яненко написав на основі народних вірувань […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка I. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. II. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2. Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3. Доброзичливість та привітність Марусі. (“Усякому поклониться і ласкаво […]...
- Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” I. Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір письменника (майстерне переплетіння реалістичної картини з фантастикою, дотепне висміювання духовного вироджування представників козацької старшини в кінці XVIII століття). II. Головні герої повісті (сотник Забрьоха та писар Пістряк). 1. Спільні риси героїв (зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість). 2. Сотник Микита Забрьоха (портрет: голова нечесана, чуб непідголений, пика […]...
- Драматургія Г. Квітки-Основ’яненка Драматургічна творчість Григорія Квітки-Основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. Його п’єси “Сватання на Гончарів-ці” та “Шельменко-денщик” досі викликають інтерес та привертають увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів. Привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. Ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. Гостре бачення письменником соціальних процесів […]...
- Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет” Українські письменники першої половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЄНКО ГРИГОРІЙ (1778- 1843) Народився в с. Основа під Харковом в родині відомого поміщика. Виховувався вдома, тому великої освіти не здобув, але в дорослому віці, беручи участь у громадському й культурному житті Харкова, багато займався самоосвітою і став досить освіченою людиною свого часу. Був на військовій і цивільній службі, був послушником у монастирі, але ніде […]...
- Життя і творчий шлях Г. В. Квітки-Основ’яненки Реферат на тему: Життя і творчий шлях Г. В. Квітки-Основ’яненки (1778 – 1843) Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. […]...
- Едипів комплекс у творчості Івана Нечуя-Левицького Характер і світобачення Левицького сформувалися ще в дитинстві. Переконання письменника безперечно впливали на творення персонажів його творів. Щоб збагнути основні причини поведінки героїв, яких письменник “виліпив” з розмаїття власного душевного життя, варто вивчати його життєвий шлях. У автобіографії письменник подав дуже цінний фактаж, який вказує, що головною подією в дитинстві Левицького, яка наклала відбиток на […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої країни. Знання життя, захоплююча манера […]...
- Твір на тему: Що таке український ідеал? (1 варіант) Переді мною стоїть досить цікаве питання: що можна вважати українським ідеалом? І однозначної відповіді на нього бути не може. Адже українці – дуже неоднорідна нація, до того ж, як говорили декілька років тому, “нас 52 мільйони”, а отже, у кожного може бути свій ідеал, не схожий на ідеал іншої людини. І кожен з нас має […]...
- Гуманність і демократичність – визначальні риси творчості М. Коцюбинського Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, вникаємо в індивідуальний стиль. Щодо постаті М. Коцюбинського, то можна сказати, що він бажав “вийти поза тісні межі досьогочасного літературного напрямку”, чітко ставив мету в житті, багато уваги приділяв життєвому оптимізму. В одному зі своїх листів М. Коцюбинський писав: “Я весь серед […]...
- Ю. Яновський – “український Гомер”, людина високої душевної і фізичної краси І. Формування індивідуального стилю. (На творчу манеру Ю. Яновського найбільший вплив мав фольклор, зокрема традиційна народна дума. Для цього виду народного епосу характерне романтичне піднесення і глибокий ліризм. За прикладом творців народних дум Ю. Яновський чергує лірико-романтичний тон з трагічним, мальовничі образи змінює гротеском. Поряд з вигаданими персонажами письменник вводить образи історичних осіб. Також Ю. […]...
- Улас Самчук – “український Гомер XX століття” Улас Самчук – письменник, який завжди відчував свій обов’язок перед українським народом. Перо, яке Бог вложив у його руки, митець використав для доброго, для потрібного. Обставини життя Самчука склалися так, що він ще з юнацьких років опинився на чужині, але письменник ніколи не поривав тісного зв’язку з рідною землею. Він раз і назавжди поставив перед […]...
Твір опис приміщення.