Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця”
Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору.
У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей.
У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи здійснюють один і той же шлях через колодязь потрапляють до фантастичного світу, в якому відбуваються дивовижні зустрічі. Обидві вони зустрічають на своєму шляху пічку з хлібом, яблуню і Пані Метелицю, і кожна отримує по заслугах.
В усіх ситуаціях пасербиця проявляє витримку, старанність, доброту. За що й отримує винагороду. А ледача і горда дочка мачухи залишається ні з чим. Мудра пані Метелиця покарала мачуху і її дочку за погані вчинки.
Так, добро завжди перемагає зло. Добро там, де працьовитість і людяність. Потрібно завжди захищати слабких від несправедливості. Цьому і навчає казка.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Уславлення людських чеснот у казці братів Грімм “Пані Метелиця” Із казки братів Грімм “Пані Метелиця” ми дізналися захоплюючу історію про те, як зло було покаране, а добро, милосердя і працелюбність – щедро нагороджені. Пасербиця тяжко працювала, а її мачуха все була незадоволена. Одного разу дівчинка випадково упустила в колодязь свій починок. Нерідна мати примусила полізти його діставати, і пасербиця впала у криницю. А прийшла […]...
- Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі (починок упав у криницю) головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила […]...
- Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” І. Якоб та Вільгельм Грімм – збирачі німецького фольклору. (Брати Грімм, які жили наприкінці XVІІІ – на початку XІX сторіччя, дуже цікавилися німецьким фольклором. Вони збирали та записували народні казки. У своїх записах казок вони намагалися якомога точніше передати народну мову, відобразити народне розуміння щастя, добра та […]...
- Не любиш працювати – не чекай винагороди (за народною казною “Пані Метелиця”) Я люблю казки, бо кожна має щасливий кінець, У казках все справедливо, кожен отримує по заслузі. Пані Метелиця теж по-своєму віддячила двом своїм працівницям. Дідова, дочка потрапила до казкового царства пані Метелиці не з власної волі. Вона впустила у криницю починок, а зла мачуха змусила її стрибнути туди за ним. Так вона опинилася у казковому […]...
- Пані Метелиця (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм Одна мати мала двох доньок. Перша була добра та працьовита, друга – лінива та зла. Мати ліниву любила, а працьовиту шпиняла. Якось працьовита донька пряла всю ніч, задрімала та вколола собі пальця веретеном. Пішла до колодязя змити кров та сонна у той колодязь упала. Але не втопилася, а потрапила до чудової країни. Пішла собі. По […]...
- Кому і як дістається щастя (за казками “Пані Метелиця”, Ш. Перро “Попелюшка”, С. Маршака “Дванадцять місяців”) Щастя як у народних, так і в літературних казках – це винагорода за терпіння, доброту і працьовитість. От тільки розподіляється воно у казках якось дивно. Одні здобувають його, долаючи будь-які перешкоди, іншим дістається як манна небесна. У казці “Пані Метелиця” мачуха змусила стрибнути до криниці за починком свою пасербицю. Звична до роботи дівчина допомогла хлібові, […]...
- У чому правдивість казки “Пані Метелиця”? Мені дуже сподобалася казка “Пані Метелиця”, і все в ній здається правдивим. Спочатку мені було жаль пасербицю, бо вона багато працювала, й ніхто її не жалів. Потім, у кінці казки, жаль рідну доньку вдови. Рідна донька була гидка й ледаща, а потім ще й облита смолою. Тепер вона ніколи не відмиється. У казці є багато […]...
- Продовження казки братів Грімм “Пані Метелиця” ГРІММ ЯКОБ, ВІЛЬГЕЛЬМ Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор […]...
- Пані Метелиця (інша версія) (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм Цитата: Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю. А мачуха почала її лаяти і нарешті сказала: – Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його. Пішла […]...
- Протистояння добра та зла в казці С. Маршака “Дванадцять місяців” Декілька разів я читав казку “Дванадцять місяців”, декілька разів дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик набрати пролісків, то “на […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” (1 варіант) Казка про Хоробрих з Найхоробріших створена письменником М. Магерою, тому являється літературною. На початку казки М. Магера зображує волелюбний, чесний, роботящий народ, який живе із сусідами в мирі і злагоді. Цей народ мав чудо-дерево Мову, зірване листя якого передавало немовлятам силу і міць, допомагало їм навчитися розмовляти рідною мовою батьків. Але землю цього народу грабував […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” (2 варіант) Казка М. Магери “Хоробрі з Найхоробріших” розповідає про боротьбу українського народу за волю. Жив собі “народ волелюбний у мирі і злагоді, не хотів ні з ким воювати. Плекав своє “невмируще чудо-дерево Мову”. Охороняв це дерево Сивобородий – втілення мудрої старості. І коли напали на нашу землю загарбники, кращі сини – Хоробрі з Найхоробріших – вирішили […]...
- Уславлення справжніх людських рис у вірші Р. Бернса “Чесна бідність” Видатний шотландський поет Роберт Берне народився у сім’ї селянина-бідняка. Він добре знав, як живеться бідним, тому й писав про це. Поет мав змогу порівнювати життя бідних та життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Берне показує, що гідність, розум, благородство не надаються людині разом з титулом та багатством. Скоріше, навпаки: чим бідніша людина, тим кращі людські […]...
- Уславлення справжніх людських якостей у вірші Р. Бернса “Чесна бідність” Відомий шотландський поет Роберт Берне народився у сім’ї бідного селянина. Він добре знав, як живеться бідним, тому і писав про це. Поет мав можливість порівнювати життя бідних і життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Берне показує, що гідність, розум, благородство не даються людині разом із титулом і багатством. Швидше навпаки: чим бідніше людина, тим краще […]...
- Фантастика і реальність у повісті-казці Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Навіть той, хто прочитав бодай один з творів Е. Гофмана, відразу міг би вказати на одну особливість. Це дивовижне поєднання фантастики і дійсності. У новелі-казці “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” знайшли відображення і протиставлення два світи – ілюзорний і реальний, і протиставлення романтичного й буденного, і протиставлення добра й зла в обох світах. Для чого […]...
- Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Власне, інакше і не могло б бути: у основі цієї казки Пушкіна лежить народна німецька, а у фольклорі добро завжди перемагає, хоч само і не воює, а лише терпить. Такою ж терплячою була і головна героїня пушкінської казки: “Белолица, […]...
- Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” О. Пушкіна Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” О. Пушкіна О. Пушкін – геніальний російський поет із дитинства захоплювався народними піснями, казками. З ними ознайомила його няня, селянка-кріпачка Арина Родіонівна. Пізніше Олександр Пушкін використав фольклорні сюжети при створенні своїх чудових казок. У “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” багато чарівних предметів, […]...
- Уславлення любові козаків до рівної землі в поемі “Гамалія” Т. Шевченка Ще здавна Україна зазнала нещасливої долі. Вона стільки разів потрапляла під гніт інших країн, потерпала від нападів татар, турків та інших загарбників. Татари жорстоко вбивали людей, палили села, їхні вороні коні топтали нашу рідну землю, знищували все живе. Україна плакала, плакала гіркими слізьми за своїми дітьми, мовчки терпіла біль від вогню, від тупоту ворожих коней, […]...
- Доброта і покірність у казці С. Маршака “Дванадцять місяців” МАРШАК САМУЇЛ (1887-1964) Самуїл Маршак – російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства – він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали ужитті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, /літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не […]...
- Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного Любов до рідної землі проявляється в бажанні бачити її багатою, вільною, в прагненні прикрашати диво-спорудами, уквітчувати садами і в готовності віддати за неї життя. Зі сторінок роману Затребельного “Диво” минуле промовляє до нас живим голосом народного митця і мислителя Сивоока, для якого світіння барв рідної землі ніколи не тільки не померкне, а забуяє ще яскравіше […]...
- Добро і зло у п’єсі С. Маршака “Дванадцять місяців” Відомий російський поет Самуїл Якович Маршак написав багато творів для дітей. Його перу належить обробка казки відомої чеської письменниці Божени Нємцової “Дванадцять місяців”. У цьому творі, як і в будь-якій іншій казці, змагаються добро зі злом. В образі пасербиці зображене добро, чуйність, а мачуха і її дочка є втіленням злості та заздрості. Пасербиці доводиться підкорятися […]...
- Містика у казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Містика у казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Живописність і музикальність прози Гофмана, романтична іронія, химерна вигадка і переконлива реальність в описах його фантазій захоплюють уже не одне покоління читачів. Сам Гофман, наприклад, розглядав свою казку “Малюк Цахес” як щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії. Гофман у художніх образах розкрив основну ваду капіталістичного […]...
- Містична атмосфера у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Видатний німецький письменник – романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповідань і повістей. Живописність і музикальність його прози, романтична іронія, химерна вигадка і переконливо реальне в описах його фантазій беруть за душу і сучасного читача. Сам Гофман, наприклад, розглядав своє оповідання “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” як щось значно більше, ніж гра […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” (2 варіант) Мабуть, усім відомо, що хитрування, брехня завжди засуджувалися. Саме про це йде мова у казці, де за нечесність та підступність був покараний Лис Микита. Випадково потрапивши в синю фарбу, Микита видає себе за небесну тварину і проголошує себе царем усіх звірів. Усі йому вірили, але під час концерту, влаштованого звірами на його честь, Микита не […]...
- Образи фантастичних істот у казці В. Короліва-Старого “Потерчата” Василь Королів-Старий написав для дітей багато творів, У збірці “Нечиста сила” він зобразив домовиків і мавок, русалок і потерчат. І змалював їх не як злих сил, а як дружніх людині. Вони не шкодять, не заважають людям, а навпаки – допомагають їм, визволяють у скрутний час. У казці “Потерчата” зустрічаємося з домовиком. Це фантастична істота, яка […]...
- Антонич Богдан-Ігор – дзвінкова пані В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з бору? І ти для мене дивний, і я сам для себе таємничий. Мій віз, мов птах, два крила куряви здіймає з вітром поруч. Дай карти, пані квітня, карти дай і ворожи з долоні! Я їду […]...
- Бальзак – знавець людських душ Бальзак – знавець людських душ Оноре Бальзак увійшов до світової літератури як видатний письменник-реаліст. Саме він задумав чи не найбільший у світі цикл романів про життя всього суспільства, який назвав “Людська комедія”. І справді комічними інколи здаються людські зусилля, витрачені на дрібниці, марнотратство, злість, легковажність. Вони виглядають комічно, аж доки не починають ламати чуже життя. […]...
- Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для мене такою казкою стала “Снігова королева” Г.-К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привернула мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять […]...
- Примарне і прекрасне у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Е. Гофман розкриває у своїх творах ілюзорність і примарність світу, в якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних уявлень і створення великих і світлих ілюзій. У казці-новелі “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на […]...
- Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ […]...
- Потворне і прекрасне у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долі “маленьких людей”, що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними справами і великими ілюзіями. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є суверенною частиною людського духу. У казці-новелі “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” дійсність постає в […]...
- Порівняння тем кохання у творчості У. Шекспіра та інших поетів і письменників Творча робота На тему: “Порівняння тем кохання у творчості У. Шекспіра Та інших поетів і письменників” Гімн бенкетуючого кохання. Почуття, що перемагає смерть. Трагедія великої пристрасті. Саме цими словами можна передати зміст шекспірівської трагедії “Ромео та Джульєтта”. Вона присвячена найпрекраснішому і повністю земному почуттю, але сила кохання піднімає юних героїв над рівнем повсякденності. Люди кохають […]...
- Місце міфу про Прометея серед інших Слово “міф” у більшості людей асоціюється із Стародавньою Грецією або Стародавнім Римом, адже найвідоміші міфи народилися саме там. Взагалі, про арабських, індіанських, німецьких, слов’янських, індійських оповідях і їх героях стало відомо набагато пізніше і вони виявилися менш поширеними. З часом спочатку ученим, а потім і ширшій публіці стали доступними міфи народів Австралії, Океанії і Африки. […]...
- Твір на тему: Лиш в праці варто і для праці жить Лиш в праці варто і для праці жить Пісня і праця – великі дві сили. Їм я до скону бажаю служить. І. Франко, “Пісня і праця” Дай працювать, працювать, працювати, У праці сконать! Благає рідну землю І. Франко у вірші “Земле моя, всеплодющая мати… “ Праця – це засіб існування. Але якби вона зводилась до […]...
- Образи диких звірів у казці Р. Кіплінга “Мауглі” 1. Казка про взаємини людини з дикою природою. (Відомо, що діти, які тривалий час перебували серед диких звірів, набувають їхніх звичок і втрачають здатність спілкуватися з людьми. Але на те вона й казка. Вихованець джунглів Мауглі може жити як серед звірів, так і серед людей. Звірі у Кіплінга вміють говорити і вміють мислити. А тому […]...
- Твір на тему: В праці, тільки в праці справжнє щастя (Ю. Фучик) “В праці, тільки в праці справжнє щастя” (Ю. Фучик) Старовинна мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя – це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя – це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше – це вміння віддавати вся […]...
- Трактування праці як найважливішого чинника національного відродження (за поезією “До праці”) Усе життя Б. Грінченко був невтомним трудівником. Змолоду обравши собі долю “робітника без відпочинку”, він, за словами М. Чернявського, “більше працював, ніж жив”. Праця була для письменника синонімом життя. І це підтверджується всією його творчістю. У вірші “До праці” автор стверджує: “Праця єдина з неволі нас вирве”. Поет закликає однодумців: Нумо до праці брати! Годі […]...
- Засудження користолюбства, нечесності й хитрування в казці Івана Франка “Фарбований Лис” Засудження користолюбства, нечесності й хитрування в казці Івана Франка “Фарбований Лис” І Лис-хвалько. (Хитрий Лис Микита, перебільшення власних можливостей.) II. Фарбований Лис. (Микита у діжці з фарбою, жах від власного вигляду.) IІІ. Поважний цар лісу. (Налякані звіри прагнуть догодити Микиті, рік царювання.) IV. Правда з’ясована. (Від радості лис задзявкав по-лисячому.)...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” (3 варіант) У казці І. Франка “Фарбований Лис” розповідається про Лиса Микиту. Цей Лис був дуже хитрий, йому завжди вдавалося обминути небезпеку. І серед своїх він вважався найхитрішим. Одного разу Лис похвалився, що вкраде курку серед білого дня, коли навкруги буде багато людей. Спочатку Микиті пощастило, його не помічали. Але потім за ним погналися собаки. Лис ускочив […]...
- Сила великого і справжнього мистецтва в казці Г. К. Андерсена “Соловей” Ганс Крістіан Андерсен справедливо вважається королем казки. Письменник, як справжній чарівник, проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і пихатого пана, придворного вельможі чи імператора. Він намагався знайти в кожній людині щось добре. Великий казкар вважав, що справжнє мистецтво здатне створити диво, зробити людину кращою, як це сталося з імператором у казці “Соловей”. Після співу […]...
Твір на тему чоловічі та жіночі начала.