Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Усна народна творчість
Усна народна творчість
Реферат на тему:
“Усна народна творчість”
Важливим явищем культурного життя Київської Русі стала поява літератури: історичної, філософсько-публіцистичної, юридичної, художньої та церковної. Виникнення і розвиток давньоруської літератури тісно пов’язані з соціально-економічними, політичними та культурними успіхами Русі, поширенням писемності в усіх сферах суспільного життя.
Ще до виникнення писемності у східних слов’ян існувала багата усна народна творчість: обрядові пісні, перекази, замовляння, заклинання, епічні
Розвиток фольклору на Русі був тісно пов’язаний з віруваннями народу, які до введення християнства мали анімістично-магічний характер. Стійкість обрядів і поезії та пов’язаної з ними язичницької релігії міцно трималися в народних масах, незважаючи на вплив нової християнської релігії. Поступово старі традиції і обряди пристосувалися до церковних свят і обрядів, що призвело до виникнення двовір’я, тобто співіснування двох релігійних світоглядів народу.
Із зростанням Київської Русі, зростав у народі й інтерес до минулого, до подій та діячів давно минулих часів. Виникали згадані вже історичні перекази, що передавались усно і поширювались у формі героїчних билин. Билини – це епічні пісні, що відображають історичну долю Русі та присвячені історичним подіям з життя народу, захисту країни від ворогів, різним соціально-побутовим явищам. Зародились билини наприкінці першого тисячоліття в Києві, Чернігові, Галичі, Новгороді та в інших містах і землях Русі. Відомі билини так званого Київського та Новгородського циклів. Серед них найранішими вважається билина про Святогора. Улюбленими героями билин Київського циклу (безпосередньо пов’язані зі славним градом Києвом та князем Володимиром) були воїни-богатирі: Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович, Ставр Годинович, Больга. Найпопулярніший серед них Ілля Муромець – селянський син, узагальнений образ руського воїна-патріота, безкорисливого захисника руської землі, вдовиць і сиріт. Популярним героєм народного епосу – билин – був і орач Микула Селянинович, в образі якого оспівано працю і подвиг простої людини 2. Самі герої здебільшого є реальними історичними особами, імена яких згадують у давніх літописах 3,
Билини тісно пов’язані з народною обрядовою піснею (звичаєм величання, з колядними і весільними обрядовими піснями), з казковими мотивами. Композиційно кожна билина поділяється на три частини: зачин, виклад і кінцівка. Поетика билин багата і різноманітна. Нерідко використовується гіпербола, характерні постійні епітети, порівняння, паралелізми, метафори. Ритм чіткий, вірш так званий билинний, який є різновидом тонічного вірша.
Творив і виконував билини власне народ. З його маси виділялися талановитіші співці-оповідачі. Пам’ять народна донесла до нас імена таких професійних митців, як Боян і Митуса. Пізніше носіями фольклору могли бути скоморохи.
Усна народна творчість мала великий вплив на давньоруську літературу, на її форму, мову та стиль. Особливо це позначилося на історичних творах найбільш ранньої літературної форми на Русі. Виникнення історичної літератури, зокрема літописання, тісно пов’язане з розвитком суспільної свідомості, інтересом до минулого своєї країни, намаганням визначити місце Русі серед інших країн і народів.
Фольклор відображував трудовий процес, характер землеробського заняття, побут та ін. Ці явища знайшли своє відлуння у так званій календарній і обрядовій поезії, дослідити і вивчити яку можна на підставі архаїчних залишків у побуті українців.
До календарної поезії можна віднести зразки народної творчості, пов’язаної зі зміною пори календарного року – весни, літа, осені, зими. До обрядової поезії належить усна народна творчість, насичена в основному весільними й поховальними обрядами-піснями. В обох з них відображено язичницькі вірування та звичаї, які пізніше продовжували співіснувати поряд з християнськими.
У календарній народній поезії найбільш втілені анімістичні вірування, одухотворення природи, віру в магічні сили її явищ тощо. До такої поетичної творчості належать колядки і щедрівки зимою, веснянки, русальні, купальні, обжинкові й інші пісні весни і літа. Переважна більшість їх пов’язана з народженням, смертю і воскресінням природи.
Пізніше язичницькі обряди обожнення природи поєднались з християнськими віруваннями про народження, смерть і воскресіння Христа. Прикладами служать такі християнські свята, як Різдво, Великдень (Пасха), Спас тощо.
Поступово більша частина обрядової поезії втратила своє культове значення, і лише колядки (які виконуються під Різдво) та щедрівки (під Новий рік і на Водохреще) тривалий час зберігали ознаки своїх колишніх магічних функцій.
Природну основу літератури XV ст. становила усна народна творчість: пісні, перекази, легенди, заговори і заклинання. Особливе місце посідали пісні-билини. Відомі билини Київського і Новгородського циклів.
Усну народну творчість формували думи, балади, історичні пісні, обрядові, родинно-побутові ліричні пісні, казки, загадки, прислів’я, приказки.
В українській літературі XVIII ст. з’явилися нові прозові твори, автори яких не просто реєстрували факти, а прагнули їх узагальнити, викласти свій погляд на події тощо. Наприкінці XVIII ст. широкою популярністю користувалася “Історія Русів або Малої Росії” невідомого автора. Серед паломницької літератури (записки мандрівників до “святих місць”) відомий твір “Мандрування” В. Григоровича-Барського. Живою образною мовою автор описав враження від відвідування Угорщини та Австрії, Італії і Греції, Єгипту та Сирії. Цей твір не втратив свого пізнавального значення і понині. В художні твори дедалі більше проникала жива народна мова. Наприклад, байки та вірші Г. С. Сковороди пересипані великою кількістю прислів’їв і приказок. Автор часто використовував народні казки, пісні, притчі. Творчість Г. С. Сковороди помітно вплинула на Івана Петровича Котляревського (1769-1838) – зачинателя нової української літератури. Його відома поема “Енеїда”, три частини якої надруковано у 1798 р. в Петербурзі, відтворювала реальні картини життя тогочасного суспільства. Історичні пісні та думи, балади й перекази відображали нужденне життя селянства й рядового козацтва, знущання над ними з боку старшини. З’явилося чимало дум і пісень, які викривали основні пороки тогочасної дійсності, закликали народ до соціальної непокори. В усній народній творчості прославлялися ватажки повстанців – Максим Залізняк, Іван Гонта, Олекса Довбуш, змальовувалися Полтавська битва та інші події в житті України. В той же час маси засуджували ліквідацію царизмом Запорозької Січі. У піснях звучали, мотиви свободи і наступності героїчних традицій українського народу.
В усній народні творчості відомі такі думи, як:
“Дума про козака Голоту”, “Дума про Марусю Богуславку”. Де висвітлено легендарний образ полонянки, її героїчний вчинок. Показ страждань козаків-невільників, осуд насильства людини над людиною, “Дума про Самійла Кішку, “Хмельницький і Барабаш”. , також балади “Що сі в полі забіліло, “Ой був в Січі старий козак… “, “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси… “, а також пісні: “Пісня про Байду, “Ой Морозе, Морозенку”, “Зажурилась Україна, бо нічим прожити”, “Чи не той то хміль… “, “Як ще не було початку світа”, “Ой рано, рано кури запіли”, “Ой пане господару, на твоїм двору” – християнізована колядка. Уславлення сільськогосподарської праці як богоугодної. Символічне значення образу дерева.”За сіньми, сіньми та за новими” – величання селянської родини, “Ой у нашого господарика” – поєднання дохристиянських та християнських уявлень.
Література
1 Никифоров А. Н. Фольклор Киевской Руси // История русской литературы. – Москва; Ленинград, 1941, т. 1, с. 216-237; Українська народна поетична творчість. – К., 1965, с. 69- 72, 85-126; Мишанин О, В. Народна словесність найдавнішого часу і Київської Русі // Історія української літератури. – К., 1967, т. 1, с. 33-47.
2 Былины /В 2 т. – М., 1958; Былины. Киевский цикл. – К., 1982.
3 Рыбаков Б. А. Древняя Русь… , с. 39-154; Мирзоев В. Г. Былины и летописи; памятники русской исторической мысли. – Москва, 1978, с. 17-116.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Усна народна творчість – українська література Фольклор (від англ. folklore), або Усна народна творчість, – художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії. Традиційно виділяють три фольклорні Роди, які мають певні Жанри : Народний епос – розповідні фольклорні […]...
- Твір на тему: Усна народна творчість – початок мистецтва слова Усна народна творчість – початок мистецтва слова Усна народна творчість – це найдавніший різновид словесної творчості людини. Виникла вона ще багато століть тому, коли писемності не було і люди не знали, що таке літери. Як же виникали такі твори? Одна людина складе, скажімо, казку, перекаже її іншим, а ті ще комусь, і так твір передається […]...
- Народна творчість Народна творчість – сукупність творчої діяльності народу, яка виявляється у різних видах мистецтва: в усній словесній поезії, музичних вокально-інструментальних творах, танцях, хороводах, сценічній грі, драмі, в народній архітектурі та найрозмаїтіших різновидах малярської, декоративно-ужиткової творчості – вишивання, різьблення, художнє ткання, писанкарство, кераміка, витинання, тощо. Поняття “Н. т.” має термінологічний відповідник – слово англійського походження “фольклор” (букв.: […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Усна народна творчість” Що таке народні думи? Про що розповідається в українських народних думах? Назвіть улюблених героїв українських народних дум. Оригінальним і популярним видом усної народної творчості в Україні є думи. Народні думи – це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту. У думах найчастіше розповідається про події, пов’язані з героїчною боротьбою українського народу проти іноземних загарбників. У багатьох […]...
- Твір на тему: Чи розвивається народна творчість сьогодні? (твір-роздум) Чи розвивається народна творчість сьогодні? (твір-роздум) Мені чомусь раніше здавалося, що усна народна творчість – це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване і зберігається на полицях. Я замислювався над тим, чи розвивається народна творчість нині, у наші дні. Спочатку мені здавалося, що зараз вона (особливо пісенна) не розвивається, бо мені невідомі сучасні народні пісні, […]...
- Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського “Молитва” Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль. Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. […]...
- Твір на тему: Народна творчість і сьогодення Народна творчість і сьогодення Не буду з’ясовувати, що таке народна творчість, бо більш-менш чітке визначення цього поняття існує, хоча універсального визначення немає, бо жанрова різноманітність дуже велика, а специфіка розвитку того чи іншого жанру ще строкатіша. Визначень на сьогодні існує багато, та всі вони не охоплюють глибинної суті народної творчості, бо вона в деяких своїх […]...
- Твір на тему: Кобзарська народна пісня Із чим асоціюється у вас слово “кобзар”? Це щось таке з давнини, коли ще жив Шевченко, або коли ще козацька вольниця гуляла по Запорожжю. А може це зображення на картині сліпого дідуся з кобзою в руках, а поруч з ним – хлопчика-поводира. Якось ми з мамою гуляли в саду Шевченка й побачили натовп людей біля […]...
- Народна творчість: колядки та щедрівки Надзвичайно популярними обрядовими піснями були в народі колядки і щедрівки. Колядки співають від 25 грудня до 7січня. Вони приурочувались до Різдва. А щедрівки – до Нового року (за старим стилем -14 січня). Колядки – найдревніший фольклорний жанр. Вони бережуть у собі пам’ять старої родоплемінної доби і пов’язані з зимовим поворотом сонця на літо, яке називали […]...
- Слово про закон і благодать скорочено – Народна творчість Твір оспівує діяння великого князя Київського Володимира, онука Ігоря, сина Святослава, “про мужність і хоробрість якого… слух пройшов по багатьох сторонах… ” Володарював він у Руській землі, що відома в усьому світі. Князь Володимир народився “славним од славних, благородним од благородних” і, “дійшовши літ і снаги”, став єдинодержцем своєї землі та підкорив собі сусідні землі. […]...
- Твір на тему: Народна медицина Народна медицина Напевне, народна медицина така ж давня, як і людство. Це первісна людина мусила надавати собі медичну допомогу, і зовсім природньо, що вона шукала засоби лікування насамперед у світі рослин. З виникненням землеробства і розвитком тваринництва розширюються пізнання про рослинний і тваринний світ: обробляючи шкіру, наші пращури відкрили для себе в’яжучі властивості дубової та […]...
- Пісенна творчість А. Малишка Пісенна творчість А. Малишка I. Пісні на вірші А. Малишка – супутники нашого життя. (Основною ознакою поезії А. Малишка є її музикальність. На слова поета написано сто пісень композиторами О. Білашем, П. Майбородою та іншими. Найпопулярніші з них – “Пісня про рушник” (“Рідна мати моя”), “Вчителька”, “Пісня про Київ”, “Стежина”, “Ранки солов’їні” – стали народними […]...
- Поучення Володимира Мономаха скорочено – Народна творчість “ПОУЧЕННЯ” ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА Будучи вже старою людиною і “сидячи на санях”, тобто готуючись до смерті, великий князь київський Володимир Мономах написав поучення своїм дітям, бажаючи їм домогтись успіхів у доброчесності, а також “іншим християнським людям”, яких прагнув оберегти від “усяких бід”. Батько просить дітей не сміятися з його “грамотки”, а якщо комусь вона буде люба, […]...
- Твір на тему: Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і […]...
- Велесова книга скорочено – Народна творчість BEЛECОBA КНИГА 1 (дощечка) Даремно згадали доблесні наші старі часи, бо куди йдемо – невідомо. Оглядаємося і говоримо, що соромимося знати Наву, ПравуіЯву . Дажбог створив нам яйце, “що є світ-зоря, яка нам сяє”. У тій безодні він повісів землю нашу, щоб там удержувалася. Душі пращурів світять нам зорями від Іру . Греки напали на […]...
- Слово о полку Ігоревім скорочено – Народна творчість Заспів Мова буде йти “по билицях нашого часу, а не за вимислом Бояна1. Боян бо віщій, якщо хотів пісню творити, то розтікався мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами… ” Згадував він у своїх піснях “давніх часів усобиці”, прославляв старого Ярослава , хороброго Мстислава . Співець накладав пальці на живі струни […]...
- Велесова книга (більш стисло) скорочено – Народна творчість “Велесова книга” – це набір дерев’яних дощечок, на яких невідомими літерами записані слов’янські тексти. Зміст написів дозволяє віднести їх до кінця IX ст., тобто до епохи перед прийняттям християнства на Русі. “Велесова книга” була знайдена на території України у 1919 р. під час громадянської війни полковником білої армії Ізенбеком. Пізніше було встановлено, що він знайшов […]...
- Літопис Руський скорочено – Народна творчість ЛІТОПИСИ XIII-XVI ст. 1 Повість временних літ “З Богом починаємо, Отче, благослови. Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська Земля постала”. Після потопу три сини Ноєві – Сим, Хам і Яфет розділили землю і домовилися нікому не переступати в братній […]...
- Суд Соломона скорочено – Народна творчість Молодий цар Соломон якось уві сні почув незнайомий голос, який сказав, щоб він просив, чого хоче в своєму житті: чи військових подвигів, чи золота й багатства, чи влади над усіма народами, чи довгого життя. І пообіцяв, що збудеться все, що б він не побажав. Соломон замислився і сказав, що не хоче він ні військової слави, […]...
- Історія Русів скорочено – Народна творчість (Уривки) Гетьман Хмельницький, чуючи свою близьку кончину, зібрав у себе в Чигирині урядників од війська і урядів і товариство з найзначнішими козаками. Він віддав належне їхній мужності і злагоді, які допомогли йому здолати всі напасті, перемогти у тяжких війнах. На порозі смерті гетьман радив своїм соратникам триматися одностайної згоди і братерства. Висловивши подяку їм за […]...
- Історія русів (інша версія переказу) скорочено – Народна творчість Гетьман Хмельницький, відчуваючи свою близьку кончину, зібрав нараду і, звітувавши про стан справ, попросив бути дружними та одностайними. Подякував за те, як його шанували, і сказав, що треба обрати нового гетьмана ще за його життя, щоб він передав усі знаки влади, клейноди та печатку, поділився деякими таємницями та дав корисні поради. Вказав на кількох полковників, […]...
- Києво-Печерський Патерик. Оповідання про Прохора-чорнорижця скорочено – Народна творчість Бог дарує нам корисне, очікуючи нашого каяття. Насилає інколи голод, війни, приводячи наше недбальство до чеснот. Ті, що чинять злі справи, бувають віддані злим суддям. Але й ті не уникнуть суду, суд без милості тому, хто сам не творить милості. Було це за князювання Святополка в Києві, в часи міжусобиць Прийшов із Смоленська один чоловік […]...
- З “Фізіолога” скорочено – Народна творчість Про лева Три властивості має лев. Коли левиця народить, то приносить мертве і сліпе дитинча, яке сторожує до трьох днів. Тоді приходить лев, подме йому в ніздрі, і дитинча оживе. Те ж і з віруючими народами. До хрещення вони мертві, а після хрещення очищаються святим духом. Друга властивість лева. Коли спить, то очі його не […]...
- Біблійні легенди скорочено – Народна творчість Про створення світу Спочатку Бог створив небо і землю, потім світло. Світло назвав “день”, а темряву – “ніч”. Другого дня Бог створив твердь посеред води, назвав землею, а воду – морем. На землі виросла трава, злаки, що давали насіння, дерева. Далі Бог створив риб, плазунів, птахів. Про перших людей Адама і Єву І створив Бог […]...
- Слово о полку Ігоревім (інша версія) скорочено – Народна творчість Заспів Чи не краще нам буде почати старими словами розповідь про похід Ігоря, Ігоря Святославича. Не так, як робив це Боян, бо він розтікався мислію по древу, злітав сизим орлом під хмари. Автор же хоче розказати про реальні події, отже, він наповнив серце своє мужністю. Ігор вирушає в похід Ігор чекає на свого брата Всеволода. […]...
- Александрія скорочено – Народна творчість (Уривки) … Перегодом сидів Филип на своєму царському місці, а навколо блукало, дзьобаючи корм, всіляке птаство. І раптом сіла птиця на коліна до царя Филипа й знесла яйце. І скотилося воно з колін на землю й розбилося. Із яйця ж виповзло маленьке гадюченя і кілька разів обповзло навколо шкаралупи, знову намагаючись залізти туди. І засунуло […]...
- Поетична творчість Ю. Федьковича Юрій Федькович – талановитий митець, деякі його поезії стали народними піснями, а читачі одноголосно з критиками назвали його буковинським Кобзарем. Але як це часто буває з талановитими людьми, життя Юрія Федьковича складалося непросто. Майже все пережите ним він втілив у своїх віршах, передавши в них і радість, і сум, і розпач свого життя, і глибокі […]...
- Дума про Івана Богуна скорочено – Народна творчість У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун. “Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!” Багато він ляхів та турків порубав, “в річку Буг утопляв”. Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати […]...
- Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Івана Франка Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Івана Франка Зіркою незрівнянної яскравості сяє на небосхилі української національної культури ім’я Івана Франка. Світ його поезії сучасний автор Петро Скунць назвав “Країна Франкіана”. Це чарівний край ніжності й мудрості, мужності й звитяги, чесності й гідності, високої духовності й щирості, кохання і вірності… Жовкне сонце. Не журись, кохана, […]...
- Пророк Ісайя скорочено – Народна творчість Глава 35. БЛАЖЕНСТВО БОЖОГО НАРОДУ ПО МУКАХ Звеселиться пустеля і суха земля, і порадіє країна безлюдна, і розквітне, як нарцис. Чудово буде цвісти і радіти, бачачи славу Господа і його велич. Укріпіть ослаблі руки, й утвердьте коліна дрижачі. Скажіть боязким душею: будьте тверді, не бійтесь; ось Бог ваш, прийде помста – Божа відплата. Він прийде […]...
- З приповістей соломонових скорочено – Народна творчість Про повагу до батьків і старших. Зберігай у пам’яті, мій сину, науку батька свого й не забувай нагадувань матері своєї! Заховай їх у серці назавжди. Коли йтимеш, вони будуть тебе супроводжувати; як ляжеш, стоятимуть на варті біля тебе, а коли прокинешся, розмовлятимуть з тобою. Бо наказ є смолоскипом, а наука – світлом. Про допомогу вбогим. […]...
- Дума про Самійла Кішку скорочено – Народна творчість Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник галерський”. Алкан – паша […]...
- Давидові псалми скорочено – Народна творчість ПСАЛОМ 1 Благословенна людина, яка не ходить на раду нечестивих і не стоїть на шляху грішних, і не сидить на зібранні розпусників. Тільки в законі Божому його воля, і тільки про нього він думає день і ніч! І буде він як дерево, посаджене біля води, що приносить свій плід вчасно, і листя якого не в’яне, […]...
- Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народна творчість “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літ у неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка і запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. […]...
- Шестоднєв Іоанна Екзарха скорочено – Народна творчість “ШЕСТОДНЄВ” ІОАННА ЕКЗАРХА Пролог Чи є що краще для боголюбивих, ніж пам’ятати про Бога і його добрі справи? І якщо славний князь Сімеон дотримується Божих заповідей, щоб прикрасити й прославити себе, то й ми повинні дотримуватися цього ж правила. Доброзичливий раб, бачачи добрі справи свого Господаря, не лише радіє сам і веселиться, а хоче, щоб […]...
- Галицько-Волинський літопис скорочено – Народна творчість Про Романа Галицького У рік 1201 починається правління князя Романа Галицького. Він був освіченою людиною, володів кількома мовами, люди вважали його дуже мудрим. І в бою князь виявив себе як хоробрий воїн. Автор порівнює князя з левом, риссю, крокодилом; твердить, що Роман ні в чому не був гірший за Володимира Мономаха. Коли вмирав Володимир, він […]...
- Притча про сіяча скорочено – Народна творчість Ось вийшов сіяч, щоб посіяти своє зерно. І як сіяв, упало одне край дороги. Там воно було витоптане, а птахи небесні його повидзьобували. Інше ж упало на грунт кам’янистий і, зійшовши, засохло без вологи. Ще інше упало під терен, який виріс і заглушив паросток. Одне ж упало на добру землю, а зійшовши, вродило стократно. Це […]...
- Новий завіт скорочено – Народна творчість ПРОПОВІДЬ НА ГОРІ (НАГОРНА ПРОПОВІДЬ) Хто блаженний А він, звівши очі на учнів своїх, говорив: “Блаженні убогі,- Царство Боже бо ваше. Блаженні голодні тепер, бо нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви. Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас… за Людського Сина. Радійте того дня н веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо […]...
- Літопис Самовидця скорочено – Народна творчість (Уривки) Року 1663. У місті Ніжині вдарили в бубни, сповіщаючи про скликання ради . Привів піше військо Брюховецький . З’явився і Сомко . Сомко прийшов зі своїми козаками – усі вони, як люди заможні, були на добрих конях, вбрані та при зброї, “як до війни”. Чимало було в Сомковому таборі і гармат. Але все це […]...
- Збірник афоризмів “Пчола” скорочено – Народна творчість (Златоструй //Древняя Русь X-ХIIІ веков.- М.: Молодая гвардия. 1990) Лагідне слово розрушить гнів. З одних вуст виходить і благословення і прокляття. Краще ногами спіткнутися, ніж язиком. Лютий кінь вуздою стримується, а раптовий гнів розумом стримується. Корінь навчання гіркий, а плід – солодкий. Небесного прагнеш, не звідавши земного. Ні птаха випущеного не можеш скоро спіймати, ні […]...
Козацька тематика у творах шевченка.