В перекладі Марти Тарнавської

Related posts:

1. Анна Ахматова – “Ні до кого і слова в ці дні не кажу… ” (в перекладі М. Тарнавської) В перекладі Марти Тарнавської Анна Ахматова По неделе ни слова ни с кем не скажу… * Ні до кого і слова в ці дні не кажу, Біля моря самотня сиджу, І так любо, що бризки солоні морські, Як і сльози мої, гіркі. Весни й зими пройшли, та мені лиш одна Залишилась у згадці весна. Вже […]...
2. Дев’ятниця до Святої Марти (Під час молитви повинна горіти посвячена свічка. Ця молитва така сильна, що перед закінченням тих молитов одержиш те, що собі випрошуєш, хоч би прохання було дуже складним). О Свята Марто, ти чудотворна, прибігаю до тебе за допомогою і цілком покладаюся на Тебе, що допоможеш в моїх потребах і будеш помічницею в моїх випробуваннях. З подякою […]...
3. Життя святої Марти Марта була сестрою Марії Магдалини та Лазаря. Вони проживали у маленькому містечку Вифанії поблизу Єрусалиму. Вони були добрими друзями з Ісусом, який часто приходив до них в гості. З Біблії на відомо про три візити Ісуса: Лука 10:38-42 (“Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, […]...
4. Юлія Кириленко – Про що мовчиш? Про що мовчиш? Ховаєш погляд, Тремтять обпалені вуста… Рахую подумки до ста, Терпкий хоч проганяю спогад, Та бережу твого листа. Про що мовчиш? Скажи хоч слово, Я зрозумію все сама, Без болю й радощів нема. Хоч там брехня – нектар медовий, Хоч правди крапля прегірка, Хоч трунку звабного ріка, Те прагну знати, я готова. Про […]...
5. Микола Хвильовий – Путь Мороз у зорях блимав Безкольорово – … сон. Співали сани на путі Сріблясту пісню про сніги. Співали сани на путі. І сни далекі (сни весни)… І снилась осінь у осоках… Про сині роси на світанку Співали сани на путі… Мороз у зорях блимав. Ми їхали На північ Полем Сніговим....
6. Діана Сушко – Не вір мені Не вір мені, Вір мені, Вір мені, Вір мені, Вір… Коли вже несила чекати, Коли я – босоніж до хати З кишенями, повними зір. Не руш мене, Руш мене, Руш мене, Руш мене, Руш… Коли умиваємось зрання, Коли я скидаю убрання Зі спраглих сполоханих душ. Не клич мене, Клич мене, Клич мене, Клич мене, Клич… […]...
7. Павло Мовчан – Снігопад Снігу, снігу По саме серце, По самий віддих. Го-го-го-го… Білі гнуздечки – На чорні очі, Тихі копита – По губах. В полотняній сорочці, З полотняним волоссям Пролітають чорти І щезають, як жах. З білих копит – Срібні піідкови. З губ овальних – Лушпиння іскор. Біля лівої скроні Яблукові коні Тупотять, тупотять… Хто це диха Мені […]...
8. Павло Мовчан – На захист дерева Щемить в душі та зрубана сосниця, Кигиче їй бездомна синя птиця, Прив’ялий запах вітру не втіша: Болить душа! Сльоза не поспіша – Прижурена Ледь мерехтить скраєчку, У ній відбились Стовбура кілечки, Кілечко сонця і гнізда кружальце, І п’ятеро пташат, що виросли на пальцях. Болить мені моя неповнота, Став на пеньок, та це не висота, Пита […]...
9. Дмитро Загул – “Не слухають мне дзвінкії рими… “ Не слухають мене дзвінкії рими, Не мож акорду вивести зі струн; Розвіявсь спів дорогами пустими… Нема веселих дум!.. Прощай мене, високий Аполлоне, Що в землю я зарив святий талан! Не винен я, що в грудях жар холоне, Що в серці тисяч ран. Прости мені, небесная богине, Що я тебе ненароком завів! Не винен я, що […]...
10. Іван Андрусяк – істинно кажу тобі – зима Істинно кажу тобі – зима Так і час переступає тричі І нікого вічного нема Нині понад нами чоловіче Все воно з-під немочі росло І кришились хмари на дорогу Мислити – останнє ремесло Ми його прощатимемо богу Скрипти на старий пісенний лад – Мушлю чи пістоля чи трембіту На півсвіту глянути назад І переконатись на півсвіту […]...
11. Чумарочка рябесенька (народна пісня) Чумарочка рябесенька, Пригортає злегесенька… Отой мене пече-ріже, Що не люблю, в вічі лізе; Той мене порива, Кого люблю, та й нема! На тарілці два лини… Прийди, серце, прилини! Прийди, серце, прилини, До серденька пригорни! Було в мене троє перснів, Та всі й розкотились… Було в мене три женихи, Та всі показились. Один оженився, Другий утопився, […]...
12. Павло Мовчан – Тепло На чисті дзеркала, на сонячні площини Я видихав життя: тремтить крапчаста ртуть, І приском мерехтять червоні крапелини – Твої долоні їх ніколи не зітруть. Бо витнув на роду похмурий карбівничий Цю рану – і ввіклав у неї три персти… Щоб пережити біль, і не зігнуть обличчя, І в тріщинах дзеркал не бачить чорноти, Я видихав […]...
13. Не впусти рака з рота – Народні байки НЕ ВПУСТИ РАКА З РОТА Летіла ворона понад морем, дивиться – лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить рак, що приходиться пропадати, та й каже вороні: – Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу! […]...
14. Леся Українка – “За правду, браття, єднаймось щиро… “ За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях, Єдину, браття, всі маєм віру, Єдине серце у грудях. Нема в нас, браття, ні зради лихої, Ні кривди ми не боїмось, Знамена держімо правди святої, На зраду ми не піддамось. До нас ходіте усі, хто за правду Не жалує життя оддать, Ми приймемо того, мов брата […]...
15. Тарас Мельничук – Рухаюсь мало Рухаюсь мало Наче риба в акваріумі Але я не риба А мені кажуть Ти риба І якщо ти не в акваріумі То значить ти в морі І я вже схильний думати Що це саме так Я риба Я в морі Якщо не зважати На маленьку дрібничку – Гачок у губі Але мене переконують Неправда Ти […]...
16. Ольга Анцибор – Благання Подаруй мені щастя краплинку, І хоч трішечки радості дай. Ти змахни мені з вії сльозинку, Покохай же мене, покохай. Простягни мені руку, коханий, Доторкнися до серця мого. Мій єдиний, мій любий, жаданий Так чекаю кохання твого. І хоч як я тебе не благаю, Не молю тебе навіть вві сні, В твоїм серці кохання немає, Не […]...
17. Катерина Кочетова – Ти мене не почув, і тому вже давно загубив Ти мене не почув, і тому вже давно загубив, Кажуть правду: цінуєш тоді лиш, коли втрачаєш. Я хотіла навчити тебе звикати до див, А потрібно було – до життя, де мене немає. І я знаю, про що сказав і про що змовчав, І забути про це ми, напевне, вже не зуміємо. “Ви щасливі!” – читатимуть […]...
18. Дмитро Павличко – “Твого погляду вітер… “ Твого погляду вітер Піднімає з землі моє серце Наче кленовий листок І я вже лечу над світом І лоскотно мені від польоту Та в мереживі ранку хмари Як пір’я крилатого моря Проламуються піді мною І я падаю Падаю На мене летять полотна Колючих стерень Дзеркала ставів Плетениці стежок Отари осіннього лісу Леза колій Тарелі стадіонів […]...
19. Іван Світличний – Шевченко Люблю Отчизну я, Но странною любовью. М. Лєрмонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І байдуже, чи мій дантес Любов ту визнав. Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна. Не раб нікому й не слуга На побігеньках, Я ласки не запобігав І в неї, неньки. І […]...
20. Марія Рожновська – Сп’яніла Мені тебе досить. Не можу Ще пити міцне шепотіння. Агов, я в десяте вже кАжу, Що матиму вранці похмілля. Мені тебе досить. дурнію. Ти що мене просиш співати? Облиш, – танцювати я вмію. ПокАжу, коли зможу встати. Мені тебе досить. Сп’яніла. Ти віскі з текілою вкупі. Та тягнуться до мого тіла Жаркі поцілунки і руки. […]...
21. Ольга Анцибор – Ода подрузі Я про жіночу дружбу вже писала Та тема ця хвилює мене знов, У всі часи я дружбу шанувала – Це як води ковток, це як любов. Я рада, що таку подругу маю, З якою в бій і в розвідку піду. Я Господу молюсь, його благаю, Щоб дав їй щастя, щоб відвів біду. Ця жінка ділова, […]...
22. Павло Глазовий – Мрія про море У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече голівку: – Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку. – Мартин губу закопилив і сказав суворо: – Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро. Такі речі, їй же право, аж слухати чудно. Тобі […]...
23. Микола Вінграновський – Щаслива пісня На тепле поле Дивився дощик, І хата в білім сні, Дорога при мені – Все при мені. І тінь крила, І золото весла, І квіти ті, Яким нема числа… У тепле небо Дивились води, І пісня у вікні – Давно воно мені, Все при мені. Щасливий я – В мене ім’я твоє, І я люблю […]...
24. Павло Тичина – Пісня трактористки ПІСНЯ ТРАКТОРИСТКИ ЯК ОЛЕСЯ КУЛИК ТІКАЛА НА КУРСИ 1930 Р. Дим-димок од машин, мов дівочі літа… Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. Літом я робила в полі, а як всніжило тіль-тіль, я товаришок питала, поступала ув артіль. Ой артіль моя “Трояндо”, маркізет, мадеполам! Вишивала я узори з тривогою пополам. З тривогою – ой же […]...
25. Микола Руденко – Рима До рими байдуже мені – Ні, не вона хвилює вічно. Хвилює дух, що у вогні Живе могутньо, вулканічне. Він сам не відає, чому Прийшов сюди. де стогнуть люди, – Де у пекельному диму Його на хрест пошлють Іуди. Той пломінь щирий не шукай В брошурі чи газетній гранці – Знаходити його звикай У сонячнім протуберанці. […]...
26. Віктор Забіла – Пугач ПУГАЧ Близько мене стогне пугач Саме серед ночі, Віщує він нещасному Скоро закрить очі, Стогне пугач, стогне сірий Да над головою, Мабуть, її прийшла пора Присипать земльою. Сумно стогне, як застогне, Душа аж трепеще, Подумає: на тім світі Чи не буде легше. На сім світі серце моє Радощів немало, Воно зроду веселої Пісні не співало. […]...
27. Ольга Анцибор – Невеселі вірші Виллю в віршах своїх біль і тугу, Невеселі це будуть вірші. Я відкрию тобі, як найкращому другу, Таємницю своєї душі. Я кохала так палко і ніжно І безмежно щаслива була, Розцвітало кохання трояндою пишно, Я його в своїм серці несла. Та настала пора, ти поїхав, Кілометри між нами лягли, І нема мені щастя, нема мені […]...
28. Олена довганюк – Чому мені знову так боляче? Чому мені знову так боляче? Чом я знову лишилась одна? І цей біль ріжучий й колючий Всю мене випаває до дна. Чаша сліз вже давно переповнилась, Вже нема чим топити печаль. Знову я почуттями наповнилась, Їх звільнити не можу, на жаль. Я від серця стискання тремчу, І від болю я зуби стискаю. Цього разу я […]...
29. Надя Ковалюк – На годиннику – осінь, в руці – телефон На годиннику – осінь, в руці – телефон: Абонент тимчасово відсутній, А життя по хвилині стікає з вікОн І дощем розмиває майбутнє. Своє небо мені ти кидаєш до ніг, Ходиш слідом і дихаєш в спину, І щезаєш раптово, немов перший сніг, Абоненте ти мій, блудний сину! Я так само, як ти, по землі цій ходжУ […]...
30. Максим Рильський – Моїй матері Б. Гейне (переклад) Генріх Гейне В перекладі Максима Рильського Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, – Не опущу я їх, кохана мати. Але тобі наважуся сказати: Хоч дух у мене гордий, нездоланний, Та біля тебе непокора тане, Бо звик тебе, святу, я шанувати. Моя душа […]...
31. Дмитро Загул – “Із буйнесеньким вітром в погоні… “ Із буйнесеньким вітром в погоні Я до милої ввечері біг, – Мов несли мене бистрії коні, Під собою не чуючи ніг. Моє серце, як лист, затремтіло, Як в садочку побачив її, – А вона невесела сиділа І не глянула в вічі мені. Лиш голівку склонила в долоні, Похилилась, як в лузі лоза, Задрижали устонька червоні, […]...
32. Ліна Костенко – Астральний зойк Добридень, люди! Вбитий на снігу, Я спам’ятався в зоряній пустелі. І все, що має на землі вагу, Осипалось, як мертві імортелі. Там, на землі, щось падало, цвіло, Було рожеве, синє і зелене. Мені вітри позичили крило, Я бачив землю за віки від мене. Я натомився жити без душі. Нема на чому записати строфи. Усі арапи-предки […]...
33. Дмитро Загул – “Ти приходиш до мене щоночі… “ Ти приходиш до мене щоночі В ту хвилину, як міцно я сплю, Зазираєш в заплакані очі І шепочеш: не плач… я люблю!.. Я слова твої чую душою І крізь сон усміхаюсь тобі, Твої очі горять надо мною В невимовній, глибокій журбі. Ти жагуче мене обнімаєш, В тих обіймах я млію вві сні, Поцілунками душу виймаєш, […]...
34. Дарина Брильова – Спасибі тобі, осінь Спасибі тобі, осінь. дякую нещиро.. Ти мене, багряна, зовсім заморила. Ти мене, жорстока, б*єш немилосердно. А перед очима – тільки твоє небо.. Смутку жовта панно! дякую від серця. Вчиш мене невтомно все долати час.. Я кажу по-правді, я говорю чесно : Все в цей день осінній як в останній раз....
35. Дмитро Білоус – До рідних джерел ДО РІДНИХ ДЖЕРЕЛ Юнацькі марення захмарні. Польоти… Зоряні путі… Й наївні вчинки незугарні – все тут уперше у житті. І перших пристрастей буяння, і перший біль, і перший плач, і перше ревне покаяння, як мовив другові: пробач… Життя невпинна колісниця й мандрівка в ті юнацькі дні, що можуть тільки вам присниться, як снилися не раз […]...
36. Микола Вінграновський – Наш Василь Пам’яті Василя Симоненка Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній у світі дорозі З зупиненим серцем з опущеними руками В яких учора іще Говорило перо Поета-мужа В темно-коричневому костюмі В білій сорочці защібленій матір’ю під підборіддям В черевиках зашнурованих дружиною З кручі дніпра З 28-ми […]...
37. Леся Українка – Надія Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну, Поглянути ще раз на синій дніпро, – Там жити чи вмерти, мені все одно; Поглянути ще раз на степ, могилки, Востаннє згадати палкії гадки… Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася […]...
38. Віє вітер на долину – Народна лірика ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину1 має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до […]...
39. Дума про Марусю Богуславку – Народні думи ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники! […]...
40. Юрій Андрухович – Козак Ямайка О скільки конику-братику крутих чудасій на світі Дивився б допоки круки не вип’ють очей а мало По сей бік багама-мама по той бік пальми гаїті І вежі фрітауна бачу як вийду вночі з бунгало І так мені з того гризько що вицвіли всі шаровари Якого лисого чорта з яких попідземних фаун Та й зрадили нас […]...