В житах (скорочено) – Косинка Григорій
Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці.
Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо нагадує про дійсність. Я й справді “дізік”, дезертир. Отже, коли й сонце починає шукати дезертирів, то в село не піду, заховаюся у свого вірного товариша – в житах.
Наливаються жита. Чорногуз поважно пройшов до болота і спіймав дурну жабу.
Я
Треба б поснідати, але в селі можуть підстрелити. Нічого, бо хіба ж можна до служби Божої щось їсти?
Раптом на степовому шляху піднялася курява – хтось їде. Якщо кавалерія – стріляти, скільки зможу, потім себе вбити.
Але це їде гнилищанський багач дзюба, на городі якого вбили комуніста Матвія Киянчука. Чванькувато веде розмову про те, що всі “комісарами хотять бути”. Хочеться вистрілити, але пам’ятаю наказ отамана Гострого: “Не вилазь і не стріляй”.
Аж ось на дорозі майорить
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Новела Григорія Косинки “В житах” – це як зупинена мить, це пошуки героєм порушеної гармонії. Герой-оповідач любить природу, тонко її розуміє. Любить жінку, любить життя у всіх його виявах, а змушений переховуватися од усіх, вовком бродити в степу. Бо дезертир, котрому незрозуміла, чужа й ворожа війна, від котрої він прагне втекти, котру хоче забути. Інколи йому доводиться й грабувати селян, бо життя в нього таке безвихідне. Зустріч із дівчиною, яка стала чужою дружиною, але не забула його, ще більше розпалює в юнакові жагу до життя, бажання вистояти, вижити, адже світ – такий прекрасний.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Григорій Косинка – В житах (СКОРОЧЕНО) Григорій Косинка В житах (СКОРОЧЕНО) Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен Добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо […]...
- Читати скорочено “В житах” Косинка (Стислий переказ) Пояснення, критика до твору ” В житах ” Григорій Косинка Розповідь ведеться від першої особи. Описується ранок та навколишня природа: роса, вітер та яскраве сонце. Автор використовує безліч метафор та персоналізацій: в уяві головного героя твору сонце грається з ним, а також із бджолами, що видають крилами наступний звук: “Дізік, дізік… “. А саме це […]...
- Григорій Косинка – В житах Григорій Косинка В житах Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй нозі, […]...
- Григорій Косинка – В житах (АНАЛІЗ) Аналіз новели “В житах” Новела “В житах” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” […]...
- Аналіз твору “В житах” Косинка Новела ” В житах ” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” – це […]...
- Фавст (скорочено) – Косинка Григорій Герой-оповідач згадує слова І. Франка з прологу до поеми “Мойсей”, де поет вболіває за свій “замучений, розбитий” народ, що перебуває на роздоріжжі. І розповідає про Фавста з Поділля, перед іменем, стражданнями якого хай стануть на коліна наступні покоління. Однієї різдвяної ночі до камери, де сидів герой-оповідач, привели із секретної камери Прокопа Конюшину, де він просидів […]...
- Григорій Косинка – Фавст (СКОРОЧЕНО) Григорій Косинка Фавст (СКОРОЧЕНО) Оповідання Герой-оповідач згадує слова І. Франка з прологу до поеми “Мойсей”, де поет вболіває за свій “замучений, розбитий” народ, що перебуває на роздоріжжі. І розповідає про Фавста з Поділля, перед іменем, стражданнями якого хай стануть на коліна наступні покоління. Однієї різдвяної ночі до камери, де сидів герой-оповідач, привели із секретної камери […]...
- Григорій Косинка – Біографія (Скорочено) Г. Косинка – один із найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище письменника) народився 29 листопада 1899 р. в с. Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному й працював писарем. 1914 р. Григорій переїхав до Києва, де доводилося працювати й вчитися на вечірніх гімназійних […]...
- Григорій Косинка – Моя автобіографія Григорій Косинка Моя автобіографія Я з роду чумацького, але батькові моєму довелося вже чумакувати з торбою по наймах… За рід свій чумацький я згадав лише тоді, коли читав “Чумаки” Максима Рильського: Ходив чумак до голубого Дону, Де давній предок умочив шолом, Суху тараню, жовту і солону, Возив, помахуючи батіжком… Мій прадід ще ходив до “голубого […]...
- Григорій Косинка – Мати Новела “Мати” особлива. В ній образ матері є не лише центральним, довкола якого відбуваються всі події. Письменник відійшов від фольклорно-народницького його трактування. В новелі він сприймається двояко: як реальна мати, хоч існує лише в думках, переживаннях, спогадах, видивах сина, і як наскрізний образ-символ материнства-основи всього життя на землі, уособлення вічного спокою, стабільності, захисту душі й […]...
- Григорій Косинка – Фавст Григорій Косинка Фавст (Оповiдання) Коли догорятиме у вiках остання зоря – горiтиме моя мисль i страждання, а на чорнiй смузi неба кривавими лiтерами спалахнуть пророчi Франковi слова: Народе мiй, замучений, розбитий, Мов паралiтик той на роздорiжжу. Людським презирством, нiби струпом, вкритий!.. В iменi твоєму, Фавсте з Подiлля, я пишу цi рядки. Хай наступнi поколiння згадають […]...
- Григорій Косинка – Сон Григорій Косинка СОН Снилося… Виткнулась на хвилю серед золотих кашташв моя дитяча любов, пронизана сонцем, і – така хороша, така мила згадка – заспівала весільно пісні: Ой, будет ти, моя мати, тихо спати… А краечком, обніжками поля замайоріли слова: – Дитино, де твої сни золоти, де коні огненні і слова залізні, карбовані?.. I далі сірим […]...
- Григорій Косинка – Політика Григорій Косинка Політика – Три годи не пив з багачами за одним столом, три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так, та поїду на злість, побачу, яку то політику мені шуряки мудрі з тестем заспівають?.. Швачка стояв коло столу, як той дружко на весіллі: […]...
- Григорій Косинка – Голова ході Григорій Косинка ГОЛОВА ХОДІ Степ був сизий, мов крило орла. Василь із сином заорали ранок на сході, у степу, і сіли під возом снідати. Коні коло воза їли овес із січкою, трусили по полудрабках овесини і сіяли на свіжу ріллю сіно з рептуха смикав вітер і люто кидав ним об голи землю. Сонце підвелося червоне, […]...
- Григорій Косинка – Серце Найбільшим здобутком Косинки-новеліста нині визнаний твір “Серце” (1931 p. ), у якому він, прагнучи актуалізувати загальнолюдські цінності – добро, мораль, справедливість, показав радощі, болі та прагнення українського народу. Григорій Косинка Серце Трохименко примружив очі: над головою йому, над золотим колосом подільської пшениці високо стояло сонце. Димні хмарини, схожі на бабине літо, заткали були на сонце […]...
- Косинка Григорій – Біографія (1899 – 1934) Григорiй Михайлович Косинка (справжнє прiзвище – Стрiлець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селi Щербанiвка Обухiвського району Київської областi. Батьки – малоземельнi селяни – пробували одного разу полiпшити своє злиденне життя в далекосхiдних краях, але швидко повернулися назад до села i перебивались батькiвським пiдробiтком на цукровому заводi в сусiдньому селi Григорiвцi. […]...
- Григорій Косинка – видатний новеліст XX століття Та й ти не вмер. Ти пішов із життя, Але й залишився в ньому, бо є твоє Живущеє слово. Є шанування й увічнення. Тамара Мороз “Стрілець” Творчість Григорія Косинки (справжнє прізвище – Стрілець) повертається до нас з порога смерті. Життя письменника обірвалось трагічно: він був страчений за хибним звинуваченням у приналежності до групи терористів. Та […]...
- Григорій Косинка – Анкета Григорій Косинка АНКЕТА I Чорнобривий паровоз закашляв десь далеко колесами, несміло засвистів у степу, i замурзані села виглянули із-за горбів здивовано, а Половецьке назустріч аж поклонилося, наче хотіло сказати: “Добридень вам!” Але засіяв сіянець дощ, заїмжилося, i село не поздоровкалося… А на тихий кашель паровоза пiдвiвся з полу в своїй хаті Антон Родіонович Собачка i, […]...
- Григорій Косинка – Троекутний бій Григорій Косинка Троекутний бій Ніч. Електричні ліхтарі, як парубки, моргають на молоді тополі, милуються, грають світлом на біло-зеленому листі… I переливаючись метеорами, зорі з безодні небесної… – 3-з-уй… – бба-х-х!.. Над мільйонним сонним городом свище гарматне ядро: жахливий, пронизуючий свист. На вулицях тихо-тихо; десь недалеко горить, як свічка, маленька крамниця, вітер помалу підлизуе своши червоно-жовтими […]...
- Григорій Косинка – Біографія Григорій Михайлович Косинка (29 листопада 1899 – 15 грудня 1934) Григорій Михайлович Косинка (справжнє прізвище – Стрілець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селі Щербаківка Обухівського району Київської області. Батьки – малоземельні селяни – намагалися поліпшити своє злиденне життя десь за Уралом, біля Байкалу, але й там добра не знайшли. Повернулися назад до села […]...
- Григорій Косинка – Змовини Першу звістку привіз із ярмарку Петро Рудик. Він летів змиленими кіньми, як зміями: безмилосердно – удар за ударом – Рудик шльогав коні лозиною і гукав: – Лети мені, кров чортова, як з лука! Руки вклякали йому,- тоді схилявся в якомусь розпачі головою аж до полудрабка на возі – от-от стукне головою об віз… Вимовляв слова […]...
- Григорій Косинка – Десять В основу твору покладено військовий трагедійний конфлікт. Головні герої – Горобець, Степа, Рубель. Рубель, член Української Комуністичної Партії, командирується для організації комнезамів в район Черкаського повіту. Григорій Косинка ДЕСЯТЬ – Ну, читай далі… Божок читав: – “Пред’явник цього т. Рубель, член Української Комуністичної Партії, дійсно командирується для організації комнезамів в район Черкаського повіту… ” От […]...
- Григорій Косинка – Заквітчаний сон Київ: Веселка, 1990. – 309 с. Твори молодого новеліста були причиною його арешту, а згодом і розстрілу. Письменника не стало 18 грудня 1934 року. Доробок одного з фундаторів Імпресіонізму в новій українській літературі складає низка оповідань. Обдарований учень Василя Стефаника й Володимира Винниченка “гарно списав” події громадянської війни та пожовтневого села на Україні. Книжка завершується […]...
- Григорій Косинка – На золотих богів Григорій Косинка На золотих богів Уже третій день, як ревуть гарматні бої над околицями Медвина; гукає-сміється ворожа артилерія, – а за кожним її гуком піднімаються до неба криваво-червоні стежки полум’я з селянських осель… Горить село. А недалеко, на Гордієнкових горбах, кипить жорстокий бій: старе й мале вийшло з села назустріч непроханому ворогу… Б’ється червона селянська […]...
- Аналіз новели “В житах” Новела “В житах” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” – це не лише […]...
- Бджола та Шершень (більш стисло) скорочено – Сковорода Григорій Шершень звертається до Бджоли й говорить, що вона дурна, працює-працює, а плодами її праці користуються інші, замість вдячності ще й інколи шкоду заподіюють їй. Бджола відповіла, що мед люблять усі, й вона 6 могла добувати його злодійським способом. Але для неї радість більше збирати мед, аніж його споживати, – вона живе для цього; а безділля […]...
- Зозуля та Косик (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 Зозул спитала чорного дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги. Дроздик відповів так: Зозулі тільки й роботи, щоб, підкинувши свої яйця в чуже гніздо, з місця на місце, співати та їсти. Він же сам годує, береже і навчає своїх дітей, а […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (СКОРОЧЕНО) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВЯ’НЕНКО МАРУСЯ (СКОРОЧЕНО) (Повість) Починається повість з філософських роздумів автора про людське життя, про те, що немає на сім світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра – помер. Кожний батько виховує свою дитину, щоб вона була розумною, доброю. Так само і отець небесний: оберігає людей від усякої напасті, а “коли вже й пошле за […]...
- Маруся (скорочено) – Квітка-Основ’яненко Григорій 1778-1843 Повість Починається повість з філософських роздумів автора про людське життя, про те, що немає на сім світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра – помер. Кожний батько виховує свою дитину, щоб вона була розумною, доброю. Так само і отець небесний: оберігає людей від усякої напасті, а “коли вже й пошле за гріхи яку біду, […]...
- Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар Світу (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО дУШЕВНИЙ СВІТ * … Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм. Мова моя тоді спокійніша, коли кожна людина не лише добра, але і споріднену собі […]...
- Бджола та Шершень (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того ж часто їй шкодять, приносячи замість нагороди смерть, Бджола не перестає робити дурниці – збирає мед. Бджола відповіла своєму радникові, що дурень він сам. Мед до вподоби й ведмедю, […]...
- Всякому місту – звичай і права (скорочено) – Сковорода Григорій Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова: Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, , Інший гендлює, візьми перевір! Я […]...
- Маруся (дуже стисло/скорочено) – Квітка-Основ’яненко Григорій Наум дрот та його дружина були людьми богобоязними та праведними. В усьому вони дотримуються Божого і морального людського закону. За це Бог допомагає їм. За молитви й невпинну працю дає їм Бог донечку. дитина теж росте слухняна, покірна, на вулиці з дівчатами не бігає, все коло хати, все молиться, з матір’ю до церкви радо ходить. […]...
- Григорій Сковорода – Бджола та шершень (СКОРОЧЕНО) ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ (СКОРОЧЕНО) Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того ж часто їй шкодять, приносячи замість нагороди смерть, Бджола не перестає робити дурниці – збирає мед. Бджола відповіла своєму радникові, що дурень він сам. […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (Стислий переказ, дуже скорочено) Григорій Квітка-Основ’яненко Маруся (Стислий переказ, скорочено) Наум Дрот та його дружина були людьми богобоязними та праведними. В усьому вони дотримуються Божого і морального людського закону. За це Бог допомагає їм. За молитви й невпинну працю дає їм Бог донечку. Дитина теж росте слухняна, покірна, на вулиці з дівчатами не бігає, все коло хати, все молиться, […]...
- Григорій Сковорода – Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу (СКОРОЧЕНО) ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ БУКВАР СВІТУ. ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВІТ (СКОРОЧЕНО) * * * … Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм. Мова моя тоді спокійніша, […]...
- Григорій Сковорода – Біографія (СКОРОЧЕНО) Григорій Сковорода (1722-1794) Народився 3 грудня 1722р. у селі Чорнухи на Полтавщині. Навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві. Вищу освіту отримав у Києво-Могилянській академії. У 20 років поїхав до Петербургу, де прославився музично. Повернувшись їде у 3-річну подорож по світу. Працював у Переяславському колегіумі, потім – домашнім вчителем. Працював професором у Переяславі, […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Сватання на Гончарiвцi (СКОРОЧЕНО) Григорій Квітка-Основ’яненко Сватання на Гончарiвцi (СКОРОЧЕНО) Малоросійська опера у трьох діях Дійові особи: Прокіп Шкурат. Одарка – його жінка. У л я н а – їх донька. Олексій – кріпак, коваль. Павло Кандзюба – обиватель з-під Харкова. Стецько – його син. Осип Скорик – відставний солдат. Т и м і ш – обиватель із Заїківки. […]...
- Конотопська відьма (більш стисло) скорочено – Квітка-Основ’яненко Григорій Сумний та невеселий сидів на лавці у світлиці конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха. Він із славного козацького роду, усі його діди й прадіди були сотниками. Коли не стало батька, Микита схаменувся, що йому вже двадцять п’ять, а він і досі не одружений. Вирішив поїхати свататися до багатої і вродливої хорунжівни Олени, яка жила одна з […]...
- Вступні двері до християнської добронравності (скорочено) – Сковорода Григорій Бог зробив потрібне неважким, а важке – непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце в любові, любов – у Законі Вічного. Якби щастя залежало від місця, часу й від плоті, то ми б його ніколи не знайшли Щастя, як повітря і сонце, даються людині даром. Щастя […]...
Василь симоненко задивляюсь у твої зіниці.