Василь Стус – Чого ти ждеш?

Чого ти ждеш? Скажи – чого ти ждеш?
Кого ти виглядаєш з-перед світу?
Кого ти сподіваєшся зустріти,
А най і стрінеш – віри не доймеш?
Тамтого світу закуток глухий,
А в ньому жінка, здумана зігзиця,
Шепоче спрагло: боже, най святиться,
О най святиться край проклятий мій.

Ще видиться: чужий далекий край
І серед степу, де горить калина –
Могила. Там ридає Україна
Над головою сина: прощавай.
I плачуть там, видушуючи з себе
Сльозу навмисну, двоє ворогів,
Радіючи, що син той не любив
Ні України, ні землі, ні неба.
I всує хилиться висока тінь
Чужого болю. Пустинь України
Безмежнішає в цьому голосінні,
Аж перемерзла луниться глибінь
Опівнічна.
Кого ж ти, демон зла,
Кленеш, кленеш, кленеш і проклинаєш?
Кого з самого себе викликаєш?
Свою недолю? Грудочку тепла
Під попелом століть? Кого ж ти ждеш?
Невже сподієшся колись дожити,
Щоб мовити чеканню: Все. Ми квити.
Ти забираєш, буцімто даєш.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір патріотичні мотиви в поезіях т шевченка.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Чого ти ждеш?