Василь Стус – день величався і пишався

День величався і пишався.
Ми ж, двоє піших пішаниць,
Упали в небо горілиць,
А світ, немов горіх, розпався.
I вже ні неба, ні землі –
Лиш ти одна, моя надіє,
І та не жевріє – чорніє
В опротипівнічній імлі.
Та дякувати богу – вдвох.
Наш день попереду – мов зараз.
Ще й солов’їв любовна пара
Співає тьох та перетьох.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твир у публіцистичному стилі вчитись любити навчатись.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – день величався і пишався