Василь Стус – I поблизу – радянський сад

I поблизу – радянський сад,
Будова й роздуми в маруді
Про довгу чергу самозрад.
Я кочегарю в халабуді.
Ставок тьмяніє, наче ніч,
Розлита й вигускла до ртуті.
Так добираються до суті
Душі? доходять протиріч
Із розумом? Iдуть на шпиль
Тремкого молодого горя?

Як вечір душу розпросторив.
Як сяє антрацитний біль
Із темряви. Немов відьмак –
Не відведе од тебе й ока,
Все стежить, стежить неборак
І припадково й ненароком.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Василь Стус – I поблизу – радянський сад