Василь Стус – Менi здається, що живу не я


Менi здається, що живу не я,
А iнший хтось живе за мене в свiтi
В моїй подобi.

Нi очей, нi вух,

Нi рук, нi нiг, нi рота. Очужiлий
В своєму тiлi. I, кавалок болю,
I, самозамкнений, у тьмущiй тьмi завис.
Ти, народившись, виголiв лишень,
А не прирiс до тiла. Не дiйшов
Своєї плотi. Тiльки перехожий
Межисвiтiв, ворушишся на сподi
Чужого iснування.

Сто ночей

Попереду i сто ночей позаду,
А межi ними – лялечка нiма:
Розпечена, аж бiла з самоболю,
Як цятка пекла, лаконiчний крик
Усесвiту, маленький шротик сонця,
Зчужiлий i заблуканий у тiлi.
Ти ждеш iще народження для себе,
А смерть ввiйшла у тебе вже давно.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Богдан антонович біографія скорочено.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Менi здається, що живу не я