Василь Стус – Молочною рікою довго плив

Молочною рікою довго плив:
Об мене бились білостегні риби,
Стояв нестерпний світ, як круча здиблений,
А попід кручу зяяв чорний рів.
Оце. Оце воно. Оце воно –
Лиш ти і я. I здиблений, мов круча,
Високий світ. Ану ж, тебе я тручу,
Аби з тобою запізнати дно,
Де літеплена річка молока
Потьмариться до вигусклої спеки,
День збрижиться, утеклий і далекий,
І ледве висхла, наче віск, рука
Малу об’яснить свічку. Мов живиця,
Спижово-згускла обтікає ніч,
По краплі скапуючи.
Хай святиться
Ця маячня, що стала при вікні
І білою, мов неміч, головою
Об шибу б’ється. Хай святиться сон
І роками проритий, як прокльон,
Цей спогад, що спотворений явою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Тема о слово рідне орле скутий.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Молочною рікою довго плив
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.