Василь Стус – Море – чорна грудка печалі

Море –
Чорна грудка печалі,
Душа Мефістофеля
Наодинці.
Терпне рояль
Під пальчиками дівочими,
І в воду
Падає з кручі земля.
Шерхлі трави
Вологі пасажі ловлять,
І стогін стихії
Туманом важким облягло.

*
Гусне вечір сурою корана,
І в яру струмка гортанний звук.
Стільки правди в горлі, стільки мук –
Не переповісти і до рання.

*
Тоскний тріск у порожнім лісі,
І пташиний колючий свист.
Падолист.
Де ж метелику сісти?

1963

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Море – чорна грудка печалі