Василь Стус – Мов жертва щиростi – життя

Мов жертва щиростi – життя,
Мов молодечих крил
Пружнавий трiск, як небуттям
Укрився суходiл.
Ти ще на кiнчику пера
Возносишся увись.
А вже пора? давно пора.
Спадаючи, молись.
Як жертва щиростi, як кат
Оговтаних бажань,
Переминай за гранню грань,
Чекаючи розплат –
За те, що марнував свiй вiк,
Надмiру неба праг,
Що був людинi чоловiк,
I друг, i брат, i враг.
I я найперше помолюсь
I вдруге помолюсь
I втретє помолюсь.
I в смерть
З землею порiднюсь.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір-роздум про працю хліборобів.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Мов жертва щиростi – життя
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.