Василь Стус – На колимськім морозі калина

На колимськім морозі калина
Зацвітає рудими слізьми.
Неосяжна осонцена днина,
І собором дзвінким Україна
Написалась на мурах тюрми.
Безгоміння, безлюддя довкола,
Тільки сонце і простір, і сніг.
І котилося куль-покотьолом
Моє серце в ведмежий барліг.
І зголілі модрини кричали,
Тонко олень писався в імлі,
І зійшлися кінці і начала
На оцій чужинецькій землі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Василь Стус – На колимськім морозі калина