Василь Стус – Надворі дощ?


– Надворі дощ? – я запитав
– А так, на небі ні хмарини
I сльози на очах дружини
Від сподівань і від ослав
– А що ти, плачеш? та покинь
– Авжеж, сміюся. довгі злидні
В цій подобизні днів невидні.
Так розтає пітьмою тінь.
– Їй-богу, не збагну.
Дарма.
Усе збагнеш, коли прикрутить.
А хто вам вроду каламутить?
Хто варить воду з нас?
– Нема нікого винного. Здається,
Що сам господь – на всій вині.
– Ти забігаєш аж у дні майбутнього?
Тобі не йметься?
Надієшся на сили віщі?
На арифметику чекань?
– На небі ні хмарини.
– Глянь –
Надворі мов з відра періщить.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір роздум дружба найцінніший скарб.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Надворі дощ?