Василь Стус – Невже ти народився, чоловіче

Невже ти народився, чоловіче,
Щоб зазирати в келію мою?
Невже т в о є життя тебе не кличе?
Чи ти спізнав життєву путь свою
На цій безрадісній сумній роботі,
Де все людською мукою взялось?
Ти все стоїш в моїй тяжкій скорботі,
Твоїм нещастям серце пойнялось
Моє недужне. Ти ж – за мене вдвоє
Нещасніший. Я – сам. А ти – лиш тінь.
Я є добро, а ти – труха і тлінь,
А спільне в нас – що в’язні ми обоє
Дверей обабоки. Ти – там, я – тут.
На порізнили мури, як статут.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Вірш пахне хвиля дніпрова, мов сіно,.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Невже ти народився, чоловіче
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.