Василь Стус – Один лиш час і має совість

Один лиш час і має совість:
Тече й тече, немов дніпро.
Не знаю, зло це чи добро –
Та загадкова невідомість
Вже й закінчитися спішить.
I те – померти ачи жить –
Однаковісінько, їй богу ж
Однаково. Чи ти чи ні,
А помремо на чужині,
Шукавши отчого порогу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Описати твору дощ полив.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Один лиш час і має совість
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.