Василь Стус – Посадити деревце

Посадити деревце –
Залишити про себе найкращу пам’ять.
I вони стали насаджувати вздовж колючого дроту
Квiти, кущi, дерева.
Дикий виноград обснував гострi шпичаки,
Розвiсив лапате листя
I навiть попускав синюватi грона,
Повився повiй,
Трублячи в поблiдлi сурми нiжностi.
Коло горожi порозпускались такi пiвники,
Пiвонii, жоржини,
Що заберуть очi i не повернуть.
Начальство, перевiряючи, як вони виконують
Взятi соцзобов’язання,
Завжди ставило проти графи
“заходи щодо естетичного виховання ув’язнених”:
Ведеться на високому iдейно-полiтичному рiвнi.
Однi тiльки пiдписи високого начальства
Їм нагадували забутi шпичаки дроту.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Посадити деревце