Василь Стус – Вечірній сон

Вечірній сон. I спогади. I дощ
Колише світ розпуклого ясмину.
Бездомний вітер. Спи, маленький сину,
Спи, сину мій маленький, коли хоч.
Немає мами нашої давно –
Вертала, поспішала, забарилась.
Надворі дощ і ллє як із барила.
Заснеш – і чуєш: торготить вікно.
Здається, хтось підійде до дверей,
Проситиме негоду переждати.
Ти ж, синку, спи і не питай про матір,
I більше не загадуй наперед,
Бо не стоїть хвилина на хвилині,
Хвилина на хвилині не стоїть.
Нехай тобі бодай у сновидінні
Появиться очікувана мить.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Людина починається з добра твір.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Вечірній сон