Василь Стус – Вертання

Перерізане світлом вікно
Вулиці – біле по білому
Аж до болю.
Насип.
Далеке шосе.
Машини.
I небо вологе – над.
Шлях у себе:
Вабить (уже закритий),
Відкривається (на розлуці).
Темінь. Шукай.
Що там? Сніг,
Бором – кукурудзиння.
Досвітні таємниці.
Терикон.
Смердюча річка
Глибом випахла.
Нехитрі подорожі
Ставком.
Дитяча зверхність,
Невимовлене зріднення
З кригою, з вітром.
Душе, шалій.
Скільки не повертайся
(черга даремних спроб) –
Ось воно, зачудоване:
Перерізане світлом вікно
Вулиці – біле по білому.

Аж до болю.
Насип.
Далеке шосе.
Машини. I небо вологе – над.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Вірші коли тяжко.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Вертання