Василь Стус – Вибрані твори

Related posts:

1. Василь Стус – Дорога болю: Поезії Київ: Радянський письменник, 1990. – 256 с. Протягом довгого часу вилучена з літературного життя, сьогодні поезія Василя Стуса (1938-1985 pp.) повертається до читачів, її публікують газети й журнали, народжуються пісні на вірші поета, його твори входять до сценічних вистав. Книгу “Дорога болю” складено з уцілілих рукописів і списків поезій В. Стуса, які збереглися в рідних […]...
2. Олена Теліга – Вибрані твори Львів: Смолоскип, 2008. – 534 с. Видавництво Смолоскип презентує друге, доповнене видання вибраних творів Олени Теліги – політичної діячки і поетеси, розстріляної фашистами в 1942 році в Бабиному Яру. До збірки увійшли всі її відомі поетичні, центральні публіцистичні твори та добірка листів. Книжку доповнює важлива стаття про життя і творчість Теліги, яку написав її побратим […]...
3. Василь Стус – Зимові дерева Брюссель: Література і мистецтво, 1970. – 207 с. Власний поетичний доробок В. Стус не поспішав друкувати, ставився до нього з підвищеною вимогливістю та відповідальністю. Перша його збірка мала назву “Зимові дерева”. У ній переважали думки й переживання, співзвучні атмосфері “шістдесятництва”: неприйняття інтелектуальної задухи, трагічне прозріння (“Біля гірського вогнища”, “Отак живу: як мавпа серед мавп”), жага […]...
4. Василь Стус – Свіча у свічаді К.: Сучасність, 1977. – 120 с. Із сорока двох віршів кілька автор відновив по пам’яті, і вони згодом увійшли до збірки “Свіча в свічаді”, виданій 1977 р. за кордоном видавництвом “Сучасність”. До книжки увійшли також вірші із збірки “Зимові дерева”, про які сказано у вироку суду, що вони мають “наклепницький зміст” (зокрема, “Не можу я […]...
5. Характеристика творчого шляху Василя Стуса Збірки віршів: “Круговерть” (1965), ” Зимові дерева ” (1965), “Веселий цвинтар” (1971), “Час творчості” (1972), “Палімп – сести” (1986). Збірка ” Зимові дерева ” побачила світ за кордоном, у Брюсселі. Наступну збірку поет називає “Веселий цвинтар”, у якій посилюються гротескові мотиви, що зумовлюється погіршенням громадського й творчого становища поета, а також духовною й політичною ситуацією […]...
6. Стус Василь – Біографія Василь Семенович Стус (6 січня 1938, село Рахнівка Гайсинського району Вінницької області – 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермської області) – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України. За власні переконання в необхідності української культурної автономії творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, […]...
7. Василь Стус – Колимські закували зозулі Колимські закували зозулі, Шумує потік, молода шипшина Жовтавий стромить лист. Легкі хмарки На порцеляновому виснуть небі. А я на цій модриновій колоді Читаю про засланця-пустуна. Пусте, пустуне! Жити – пустувати, Награючи цимбальний свій стожаль, Губити, віднаходити, втрачати Й знову губити – наш веселий хрест. Ми двічі не вмираємо. Ми сущі Раз – і навіки, і […]...
8. Василь Стус. Життя і творчість Василь Стус. Життя і творчість. Народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області в селянській родині. 1939 року батьки – Семен Дем’янович та Ілина Яківна переїжджають на Донбас у місто Сталіно (нині Донецьк), влаштовуються працювати на один із хімзаводів. 1940 року перевозять до міста дітей. 1954 року Василь закінчує зі срібною […]...
9. Тарас Шевченко – Твори в п`ятьох томах К.: Дніпро, 1970 – 1971. – 2164 с. Том 1: Поетичні твори До першого тому увійшли поетичні твори (1837-1847) а також картини та фотографії. Але найцікавіше це те що твори, Шевченка, були використані проти нього ж, тобто радянською ідеологічною машиною. Варто прочитати твори: “За що ми любимо Богдана?”, “Гайдамаки”, “І мертвим і живим і не […]...
10. Василь Стус – Біографія Василь Стус (1938 – 1985) Народився в селянській родині. 1939 батьки – Семен Дем’янович та Ірина Яківна – переселилися в місто Сталіно (нині Донецьк), аби уникнути примусової колективізації. Ще через рік (1940) забрали туди своїх дітей. Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Василь вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту м. Сталіно. Закінчивши 1959 навчання з […]...
11. Василь Стус та його час Василь Стус та його час I. Трагічна доля Василя Стуса. (Життя В. Стуса – це дорога крізь тернії до зірок, до посмертного його повернення до рідного народу. Йому судилося прожити 47 років, із них 23 – у неволі. Поета було несправедливого засуджено, він пройшов гулагівські табори і помер у неволі. За життя поета у нас […]...
12. Життєпис Василя Стуса Василь Стус (1938 – 1985) Василь Семенович Стус – український поет, літературознавець, правозахисник. Народився 6 січня 1938р. в селі Рахнівка на Вінниччині. Закінчив філологічний факультет Донецького педінституту, вчителював, працював у газеті. 1963р. вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР у Києві, звідки його було відраховано за протести проти арештів у середовищі […]...
13. Василь Стус – Як страшно відкриватися добру Як страшно відкриватися добру. Як страшно зізнаватись, що людина Iще не вмерла в нас. Як страшно ждати, Коли вона захована помре У темряві, щоб нишком відвезти На цвинтар душ, і щастя запопасти, Якого вже до ран не прикладеш. Як вабить зло. Як вабить гріх – піти Світ-за-очі, повіятися з вітром І власної подоби утекти, Мов […]...
14. Василь Стус – Марко Безсмертний Напередодні всенародного свята Покинувши могилу, Марко виграбався на світ, Розрівняв землю, Щоб ніхто не помітив утечі, Зайшов до найближчого райкому партії, Вбрався в службовий одяг (йому попалися червоні сап’янці, Сині шаровари з червоним поясом І сорочка з вишиваною манішкою На всі груди). Треба було чимось прикрити Свою голомозу голову, Але не було нічого підхожого, Довелося […]...
15. Василь Стус – Як добре те, що смерті не боюсь я… (Характеристика твору) Характеристика твору Василя Стуса “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус […]...
16. Василь Стус – О земле втрачена, явися… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василя Стуса “О земле втрачена, явися… ” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: […]...
17. Василь Стус – О земле втрачена, явися… (Характеристика твору) Характеристика твору Василя Стуса “О земле втрачена, явися… ” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: […]...
18. Василь Стус – поет-подвижник “Ні. Вистояти. Вистояти. Ні – стояти”, – так визначав видатний український поет Василь Стус своє життєве і творче кредо. Він жив не в сталінсько-берієвські часи, але доля його не відрізнялася від долі репресованих у 30-ті роки українських письменників: арешти, допити, облудні звинувачення, тюрми, заслання і… творчість. Творчість для народу, який тупо повторював за партійними можновладцями, […]...
19. Василь Стус – незламний лицар правди і свободи Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великою літери, яка відважно і самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
20. Василь Стус – Світанок у лісі Щось бризнуло попереду, Наринуло і вдарило У груди подорожнього. Заледве голубим струмком Бринів поранок між дерев, А зараз повінь зринула І ліс заворожила. І солов’ї, по горло в ніч Загорнені, почувши шум Світання, захлинаються, Аж згіркло в горлі. Бреде в ранковій синяві Світанний гомін. дерева Стоять, мов коні, що прядуть Сполохано ушима. Їх вітер скоро […]...
21. Василь Стус – Я йшов за труною товариша Я йшов за труною товариша й думав: Щастить – таки людям, Задер ноги, i нiякого тобi клопоту, Востаннє блиснув голими стегнами покiйника, А свiт хай собi ходить хоч на головi. Та коли ми прийшли на цвинтар, Побачили стiльки машин, фургонiв, катафалкiв – Не те пiдступитися Голови встромити немає де. Стояла величезна черга за ямами. Кожен […]...
22. Василь Стус Реферат на тему: Василь Стус У 1985 році Василя Стуса було висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури, проте здійснилося цим планам не судилося. У ніч з 3 на 4 вересня Стус помер від серцевого нападу в карцері – на другий день сухого голодування. Василь Стус автор шести поетичних збірок, численних перекладів Гете, Рільке, Кіплінга. […]...
23. Василь Стус (пошукова робота) ВАСИЛЬ СТУС Пошукова робота КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ 6 січня 1938 В родині Семена Дем’яновича та Їлини Яківни Стусів у с. Рахнівка Вінницької області народилася четверта дитина – син Василько. 1939 Батьки Василя Стуса переїздять на Донбас у м. Сталіно (тепер Донецьк), працюють на хімзаводі. 1944 Шестирічний Василько йде до 1-го класу. 1954 Закінчивши […]...
24. Василь Стус – Посадити деревце Посадити деревце – Залишити про себе найкращу пам’ять. I вони стали насаджувати вздовж колючого дроту Квiти, кущi, дерева. Дикий виноград обснував гострi шпичаки, Розвiсив лапате листя I навiть попускав синюватi грона, Повився повiй, Трублячи в поблiдлi сурми нiжностi. Коло горожi порозпускались такi пiвники, Пiвонii, жоржини, Що заберуть очi i не повернуть. Начальство, перевiряючи, як вони […]...
25. Чим близький мені поет Василь Стус Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів […]...
26. Микола Зеров – Твори в двох томах Київ: Дніпро, 1990. – 853 + 614 с. До першого тому творів видатного поета і вченого увійшли його поезії, а також переклади поетичних, драматичних та прозових творів, що належать до найвищих здобутків українського художнього слова. До другого тому творів видатного поета і вченого увійшли його фундаментальні праці з літературознавства та історії українського письменства, що охоплюють […]...
27. Останній лист довженка – Стус Василь Прозаїки, поети, патріоти! Давно опазурились солов’ї, Одзьобились на нашій Україні. А як не чути їх? Немає сил. Столичний гамір заважкий мені. І хочу вже на затишок, і, може, На спокій хочеться на придеснянський, І хочеться на мій селянський край. Пустіть мене до себе. Поможіть Мені востаннє розтроюдить рану, Побачити дніпро, води востаннє У пригірш, із […]...
28. Василь Стус – Я блукав містом своєї юності Я блукав містом своєї юності, Марно відшукуючи в нових кварталах Вчорашні споруди, сквери, стежки, Знайому ліпку на фронтонах будинків – Географія втрачена. Місто покращало й виросло, З’явились нові бульвари, готелі, вулиці, Пам’ятники, стадіони, дерева, Тільки жодного знайомого обличчя в натовпі, Жодного обличчя, Котре б нагадало тобі Згублену молодість. Сподівався зустріти бодай себе Отут, де струменіє […]...
29. Василь Стус – Синові (переклад) Редьярд Кіплінг – Синові (в перекладі Василя Стуса) Коли ти бережеш залізний спокій Всупір загальній паніці й клятьбі, Коли наперекір хулі жорстокій Між невірів ти віриш сам собі. Коли ти вмієш ждати без утоми, Обмовлений, не станеш брехуном, Ошуканий, не піддаєшся злому І власним не хизуєшся добром. Коли тебе не порабують мрії, В кормигу дум […]...
30. Василь Стус – Пам’яті Зерова ПАМ’ЯТІ М. К. ЗЕРОВА Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром, стрiчай, товаришу Хароне, з лихом i з добром. Колеса б’ють, колеса б’ють, кудись торують путь, уже й додому не вернуть, додому – не вернуть. Колеса глухо стукотять, колеса стукотять в христа, в вождя, в усiх божат i в мать i в перемать. Москва, гора […]...
31. Василь Стус – Вертеп ВЕРТЕП На першому поверсі – двоє людей на другому – їхні тіні. Вправний оператор так освітлює кадр, що й не добереш, де люди, а де лиш тіні. Внизу проказують: нам з тобою жити в любові й радості. Вгорі повторюють: мав би ніж – зарізав би як собаку. Потім на кін виходить хтось третій і починає […]...
32. Василь Стус – А скажи – А скажи – Модільяні був ідіот? – допитувалась вона, коли я вправними, як і піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах. – Такий же ідіот, як і всі в цьому світі, – повчав я, обіймаючи успокоєні вибухи її сідниць. – Розумієш, старий, я часто думаю про незвичайність мистецтва. Це зайва розкіш. – Так, мистецтво – […]...
33. Василь Стус – Мумія М У М І Я 1 Голова його заполонена спогадами. (Вiчне перемелювання однiєї iстини: гримаси пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi пiдлостi). Хтиво показує старечим ротом : те, що було 1968 року нової ери вiддзеркалює, нiби в мертвiй водi, подiї 1968 року перед Христом. Рухається, зазираючи в брезклу воду. Пiдiйшов побачив збагнув збагнув пiдiйшов побачив. Все […]...
34. Василь Стус – Як добре те, що смерті не боюсь я… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василь Стус “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус […]...
35. Василь Стус – Сто плах перейди, серцеокий Сто плах перейди, серцеокий, сто плах, сто багать, сто голгоф, а все оступають мороки і все твій поріг зависокий, бо світ розмінявся на кроки причаєних надкатастроф. Бо що застарі наші болі над цей невидимий стобіль? Всі вітри зійшлися у полі і владять тобою поволі і грають тобі на басолі страшний козачок божевіль. Зростає твій крик […]...
36. Василь Стус – За читанням Ясунарі Кавабати ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРІ КАВАБАТИ Розпросторся, душе моя, на чотири татамі, або кулься від нагая, чи прикрийся руками. Хай у тебе є дві межі, та середина – справжня, марно, невіре, ворожить – молода чи поважна. Посередині – стовбур літ, а обабоки – крона. Посередині – вічний слід (тінь ворушиться сонна). Ні до неба, ні до землі […]...
37. Василь Стус – Яка любов! Минула ціла вічність Яка любов! Минула ціла вічність, як я любив. І марив день за днем, що все пливе і пам`ять промине розлуку, геть до титли й коми вивчену. А знову йду в ту келію, між віт журливої берези. Ждати буду якісь незвідані чуття приблудні, де цнота обертається на встид. А там розлуки буде на обох, а буде […]...
38. Василь Стус – Гойдається вечора зламана віть Гойдається вечора зламана віть, Мов костур сліпого, що тичеться в простір останньої невіді. Жалощів брості коцюбляться в стінні. А дерево спить. Гойдається вечора зламана віть, туга ніби слива, рудою налита. О ти всепрощильна, о несамовита! Осмутами вмита твою неясить. Поорана чорна дорога кипить – Нема ні знаку од прадавнього шляху! Тугий небокрай, погорбатілий з люті […]...
39. Василь Стус – Я марно вчив граматику кохання Я марно вчив граматику кохання, граматику гріховних губ твоїх, – ти утікала і ховала сміх межи зубів затиснений захланних. Біліли стегна в хижих шелюгах. Нескорена вовчиця зголодніла по диких лозах шматувала тіло, аж червонів багульник у ногах. О покотьоло губ, і рук, і ніг, о вовча хіть і острахи ягнятка! Аж ось вона, аж ось […]...
40. Василь Стус – Горить сосна – од низу до гори Горить сосна – од низу до гори. Горить сосна – червоно-чорна грива над лісом висить. Ой, і нещаслива ти, чорнобрива Галю, чорнобри… Пустіть мене, о любчики, пустіть! Голосить Галя, криком промовляє і полум’я з розпуки розпукає, а Пан-Господь – і дивиться, й мовчить. Прив’язана за коси до сосни, біліє, наче біль, за біль біліша, гуляють […]...