Василь Стус – Виховання

Подолай себе, грішнику,
Правили вихователі,
Шмагаючи йому спину
Канчуками
I бідолашний не витримав
Добре натужився
І посунувся з себе
Поминаючи грішну плоть
Відбігши на кількадесят метрів,
Іще чуючи ляскання батогів,
Він украй розгубився:
Куди йому бігти –
Уперед чи назад

Повертати йому зовсім не кортіло, але залишатися
Без шкіри не вабило теж

Можеш бігати навколо своєї шкіри
Як дикун коло забитого ведме –
Дя і справляти ритуальний танок
Своєї подоланості

Нещасний був у захваті:
Йому таки дозволили існувати в собі
Хоч і на відстані.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Виховання