Василь Стус – Їх було двоє – прибиральниця i двiрник


Їх було двоє – прибиральниця i двiрник.
Вони сидiли на Володимирськiй гiрцi –
Там, де видно увесь Труханiв острiв,
Дарницю i навiть поближнi трамваї,
I жваво обговорювали замацану статтю
“Як ми готуємо пленум райкому”.
Мiж ними спалахнула жвава дискусiя,
В якому районi мiста
Пленуми провадяться найкраще.
Двiрник був настирливий,
Але прибиральниця не здавалась :
По пам’ятi вона цитувала Брежнєва.
Докази її, майже незаперечливi,
Таки справляли враження,
Бо двiрник, скiльки не опирався,
Мусив був здатися.
З кишенi вiн дiстав
Загорнений у газету снiданок –
Цибулю, хлiб, кусень сала й пляшку води,
Щедро розполовинив,
Вiддавши їй бiльшу частину
Хлiба, цибулi i навiть сала.
Поївши i попивши,
Прибиральниця дiстала з-за пазухи
Зашмарованого вузлика,
Висипала в жменю дрiб’язок,
Пiднесла до очей
I стала пiдраховувати навпомац.
Напевно, вона збиралася
Розрахуватися за снiданок,
Але двiрник зробив королiвський жест:
Мовляв, не треба платнi,
Сьогоднi вiн частує.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Вирш олени телиги радисть.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Їх було двоє – прибиральниця i двiрник