Весела педагогіка від Олега Чорногуза
Журналіст за фахом, письменник-гуморист за покликанням, Олег Чорногуз створив цілу галерею сатиричних, часом кумедних персонажів. Упродовж тривалого часу він очолював редакцію журналу “Перець” – найсатиричнішого і найгумористичнішого видання в Україні. Про письменницький хист Чорногуза свідчать численні нагороди і лауреатські премії. Серед творчого доробку – книжки сатири і гумору: “Моральна підтримка”, “Портрет ідеала”, “Сіамський слон”, “Веселі поради”. Більшість його творів перекладено більше ніж двадцятьма
“Веселі поради” Чорногуза – це щось особливе у його творчості. Це поради “досвідченого порадника”, як треба чинити у тій чи іншій ситуації. Наприклад, “досвідчений порадник” добре знає, як поводитися в кіно: “Поскільки це важливе питання випустили з планів своєї роботи товариші з кінофікації та працівники культури, я – на громадських засадах, зрозуміло, – вирішив цю місію взяти на себе. Моя перша порада: як тільки ви зайшли до кінозалу, негайно сядьте. Бажано – на своє місце. І, звичайно, в своєму ряду. Тоді зніміть шапку (якщо ви її носите), скиньте пальто
Це лише початок веселих порад поводження у кінотеатрі. Далі автор через свого ліричного героя – “досвідченого порадника” радить робити те, чого насправді робити не треба: дістати сміливо бутерброд із сиром чи ковбасою (бажано і часником), лузати насіння, голосно коментувати те, що відбувається на екрані. Коли ж добропорядним та інтелігентним глядачам набридне така поведінка і вони винесуть порушника тиші і спокою на вулицю, можна зверхньо кинути їм услід: “Ну й народ, пішов! Не народ, а дикуни. Гунни! Половці! І коли вони вже навчаться поводитись у кіно, як люди?..”
І тут же автор одним фінальним рядком підсумовує все сказане вище: “А й справді – коли?”
Тільки письменник такого масштабу, як Олег Чорногуз може сказати про себе: “Всі мої романи – це осколок дзеркала епохи. Загалом я люблю писати про те, що добре знаю. Дуже допомагає журналістський досвід. Адже найкращі мої життєві університети – тисячі листів читачів до редакції “Перцю”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” (1912 – 1983) Народився в с. Дяківцях Літинського району на Вінниччині в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, Вінницький педагогічний технікум та Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах Київщини і Вінниччини. У роки Другої світової війни був на фронті артилеристом. Після війни займався письменницькою діяльністю. Прозаїк, поет, драматург, кіносценарист. Широковідомі романи “Хліб і сіль” (1969), […]...
- Іван Андрусяк – Педагогіка З дітьми треба строго Замість одежі дрантя Прибери дрантя Загорни дрантя Шануй дрантя Це дрантя то моя праця Мої надірвані жили Це дрантя Мої страчені ілюзії Моя нездійснена місія Моє зламане життя Моя загублена перспектива Все – це дрантя Прибери дрантя Загорни дрантя Шануй дрантя...
- Національний пафос поезії Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде у світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій […]...
- Національна етика у творчості Олега Ольжича Національна етика у творчості Олега Ольжича “Провідною ідеєю українського народу від світанку віків є Ідея Слави – тобто беззглядна цінність героїчного повнення призначення людини. Це “іскати собі чти, а князю слави” – “Слово о Полку Ігоревім”, “Князем слава і дружині, амінь!”. Це “як слави зажити”, “слави добувати”, “слава не вмре, не поляже” – “преславного Війська […]...
- Лицар української ідеї (життя і творчість Олега Ольжича) (1907-1944) Справжнє прізвище – Кандиба. Народився в м. Житомир у родині відомого поета Олександра Олеся. Був дуже здібною дитиною: навчився читати у три роки, у п’ять написав п’єсу, гарно малював, грав на скрипці, фортепіано. У 20-і роки родина емігрувала спочатку до Берліна, потім – до Праги. Навчався на філософському факультеті Карпового університету та в Українському […]...
- Пісня про віщого Олега А. С. Пушкін. “Пісня про віщого Олега” З літописів відомо, що на початку X століття в Києві царював князь Олег. Він здійснив вдалий похід на Царград, уклав з Візантією вигідний для російських купців торговельний договір. У відповідь на набіги кочових племен зі сходу Олег зі своїм військом зробив великий похід в бік Каспійського моря й […]...
- Філософічність лірики Олега Ольжича Філософічність лірики Олега Ольжича Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег […]...
- Людина та її доля (за поемою О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр […]...
- Моральний заповіт нащадкам у творах Олега Ольжича Товаришу любий мій, брате, Дивися у вічі рабам, Як будете так воювати, Вкраїни не бачити вам! Олег Ольжич Поезія Олега Ольжича (Кандиби) посідає чільне місце в його творчості, – це поезія патріотичної мужності й визвольної боротьби, вона гідно репрезентує так звану “Празьку школу”, до якої належали Маланюк, Мосендз, Теліга, Степанович, Лятуринська та інші (деякі літературознавці […]...
- Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” Життєве кредо Олега Ольжича У вірші “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся (справжнє прізвище – Кандиба) – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника […]...
- Життя та творчість Олега Ольжича ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (1907-1944) Інші псевдоніми – М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Невідомий, О. Світанок, О. Лелека. Криптоніми – О., О. К – Справжнє ім’я – Олег Олександрович Кандиба. Олег Ольжич народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім’ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом. У […]...
- Пісня про віщого Олега (скорочено) – Пушкін Олександр Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові1 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він провів. […]...
- Ірина Зінковська – Пам’яті мого брата Олега Хіба буває в світі більшим біль, Коли навіки йде дитина?.. І до могилки буднями неділь Веде протоптана стежина. Там серед квітів і вогню свічок Десь загубились сміх і втіха. Заплуталось вузлом поміж стрічок У наших душах чорне лихо. Мій Боже, він такий ще молодий!!! В такі роки живуть, кохають… У Тебе, Господи, наш син – […]...
- Пісня про віщого Олега (за твором О. С. Пушкіна) ПУШКІН ОЛЕКСАНДР (1799-1837) Відомий російський поет, лірик, казкар, який першим наважився ввести народну російську мову на сторінки “високої літератури”. У центрі уваги поета – історія власного народу, призначення і місія покоління, до якого належав сам поет. З дитинства Олександр Пушкін багато читав, спілкувався з відомими літераторами, у його батька була велика бібліотека, і майбутній поет […]...
- Біографія Олега Ольжича Олег Ольжич (1907 – 1944) Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), син Олександра Олеся, народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Навчався в Пущі-Водиці під Києвом, проте середню освіту йому довелося здобувати у Празі. У 1923p. він, виїхавши разом з матір’ю з України, охопленої чадом класової ненависті, […]...
- Легенда про смерть київського князя Олега Легенда про смерть київського князя Олега Я перечитав багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та звитягою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, чесно кажучи, навіть принизливою. Ахілеса поцілили у п’ятку. Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – єдине вразливе місце на його крицевому тілі. Проводир походу аргонавтів загинув під […]...
- Життя і творчість Олега Ольжича Реферат на тему: Життя і творчість Олега Ольжича (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу […]...
- Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
- Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Олег бы послушал – еще один щит Прибил бы к вратам Цареграда. Волхвы-то сказали с того и с сего, Что примет он смерть от коня своего! В. Висоцъкий Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського […]...
- Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” […]...
- Короткий життєпис Олега Ольжича Олег Ольжич (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших […]...
- Смерть князя Олега – Народні казки СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: “Од чого мені доведеться померти?” І сказав йому один віщун: “Княже! Кінь, якого ти любиш і їздиш […]...
- Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня […]...
- Судьба князя Олега (по стихотворению А. С. Пушкина “Песнь о Вещем Олеге”) (1 вариант) Александр Сергеевич Пушкин – величайший русский поэт. Его судьба и поэзия слиты воедино, потому что очень многие мысли, чувства, искания и стремления нашли свое отражение в его стихах. Читая произведения этого замечательного поэта, нельзя не заметить его интереса к родной истории, к событиям давно минувших дней. Так, например, основой стихотворения “Песнь о вещем Олеге” послужила […]...
- Судьба князя Олега (по стихотворению А. С. Пушкина “Песнь о Вещем Олеге”) (2 вариант) В “Повести временных лет”, с которой мы познакомились еще в прошлом учебном году, есть легенда о смерти киевского князя Олега, жившего в X веке. Он прославился как мудрый князь и победитель “неразумных хазар” и других врагов Киевского княжества. Смерть якобы была предсказана Олегу волхвом (жрецом славянского бога Перуна). Легенда о смерти князя Олега поразила воображение […]...
- Смерть героя (за твором О. С. Пушкіна “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
- Мудрі поради від Маленького принца Антуана де Сент-Екзюпері Притча Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц” мені сподобалася тому, що я теж, як і французький письменник, хочу бути льотчиком. Сент-Екс (так звали його друзі) був дуже сміливим пілотом, він ніколи не кидав товаришів у небезпеці. Усі твори, які написав Екзюпері, про льотчиків. Я прочитав тільки “Маленького принца”, але хочу прочитати й інші. Казка “Маленький принц” […]...
- “Усмішки” Остапа Вишні 1. Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури (це чародій сміху, майстер гострого слова, який висміював у своїх творах бюрократів, п’яниць, хапуг, браконьєрів. Вишня – письменник народний, бо боліє душею за народ, його страждання, а також радіє його радощам). 2. Вишня – новатор (він збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, […]...
- Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже всі вони відчували на собі, що таке кріпацтво. Гулак-Артемовський, працюючи приватним учителем сина одного поміщика, часто вислуховував догани від пана за найменшу провину і бачив, як карають биттям дворових кріпаків. Це й надихнуло поета на створення байки “Пан та Собака”. Тяжко жилося дворовим кріпакам у […]...
- Евфемізм Евфемізм (грецьк. euphemismos, від еu – добре maphemi – кажу) – благозвучне слово або вираз, вжите для заміни непристойних, небажаних чи заборонених. Має давнє міфологічне коріння, коли не дозволялося називати певний тотем; власне – різновид табу, стилістичний прийом, близький до перифразу, витворений культурою народного світобачення (так, “ведмідь” досі має евфемічну назву “вуйко”). досить часто Е. […]...
- Марта Тарнавська – “Сваряться люди за дітей, за гроші… “ Сваряться люди за дітей, за гроші, За справжню або вигадану зраду, За друзів – і фальшивих, і хороших, За брак любові, помочі, поради… Динаміку відносин треба взяти, Щоб зрозуміти пристрастей натуру. Ми сперечались палко і завзято Не про життя, лиш про літературу. Жовтень 1992...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася […]...
- Ой кувала зозуленька скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой кувала зозуленька, Сівши на лелії, Співай, співай, товаришко, Минає неділя. Ой кувала зозуленька. Сівши на барвінок, Співай, співай, товаришко, Минув понеділок. Ой кувала зозуленька Та й кувала сорок, Співай, співай, товаришко, Минає вівторок. Ой кувала зозуленька. Сіла на віконце, Співай, співай, товаришко. Бо заходить сонце. Співай, співай, товаришко, Бо вже не будемо, Та не […]...
- Твір на тему: Про безстрашного Воркотика (Твір-розповідь про випадок із життя) Я дуже люблю свого кота Воркотика. Він безпорадний, але дуже симпатичний. Простий собі кіт – чорний із білими плямами та з білими ж лапками. Воркотик дуже спокійний і любить муркотіти, за що й одержав своє ім’я. Особливо голосно він муркотить, коли на кухні смажиться м’ясо чи риба, або ж коли з базару приносять ковбасу. Тоді […]...
- “Вірьовку треба вміти вити, прислів’я – розуміти” (за прислів’ями та приказками народів Російської Федерації) Прислів’я та приказки – це невичерпне джерело мудрості народу. Деякі прислів’я та приказки народів Росії прямо підкреслюють значення цього виду фольклору. Так в Якутії можна почути таке: “Прислів’я – притча предків”, “Прислів’я – в усіх на вустах”, “Людське слово – не дзвіночок, прив’язаний до дуги”. Тувинці мають свій запас мудрості: “Вірьовку треба вміти вити, прислів’я […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (ІІІ варіант) Головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” – це хлопчик Василько. Він росте в бідній родині селянина. Але він розумна та добра дитина, дуже чутлива. Він щиро вболіває, коли рубають його ялинку, йому дуже жаль її. Він дуже любив дерево і ставився до нього, як до живої істоти. Кмітливість Василька розкривається тоді, коли він заблукав у […]...
- Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант) Часто так трапляється, що письменник видає твір, який ніколи не старіє, тому що історія повторюється, люди опиняються в подібних ситуаціях і видобувають із твору те, що актуальне для них саме сьогодні, що найбільше хвилює, що змушує задуматися. Таким “вічним” твором, на мою думку, є драматична історична поема Івана Антоновича Кочерги “Ярослав Мудрий”, написана в 1944 […]...
- Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем I. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) II. Творчість […]...
Твір що означає бути добрим.