Веселий сміх із тупості міщанства у комедії М. Куліша “Отак затнув Гуска”
Микола Куліш належить до того типу письменників, про яких можна сказати: художником слова він народився. Бо ділився тим, що його радувало, захоплювало, бентежило і гнітило.
Кожна з Кулішевих п’єс, що дійшла до нас, – явище непересічне в українській драматургії і вимагає того, щоб її не тільки уважно читали, а й перечитували. Властивість комедії полягає в тому, щоб схопити смішне, бо вона викриває і висміює людські вади та соціальні явища.
Однією з перших п’єс, де Микола Куліш розвінчав тупість міщанства, сміховинність його ілюзій,
Комедія була створена в результаті грунтовної переробки юнацької п’єси “На рыбной ловле”, написаної ще до імперіалістичної війни. Епіграф до комедії драматург сформулював так: “Табір міщанський, трухлявий, огидний,
Побудувавши твір за принципами комедії, драматург надав йому сатиричного спрямування. П’єса нагадує політичну сатиру на більшовицьку владу, написану кумедним та дотепним словом.
Перед читачем постає образ Саватія Гуски – колишнього чиновника Московської імперії. З великим піднесенням згадує він свою службу на посаді колезького секретаря. Його спогади зворушливі, захоплюючі, бо він мав певне становище і дуже цим пишався. Драма побудована так, що всі члени сім’ї теж цінують і поважають батька як колишнього вірнопідданого, створюють для нього певну сімейну ідилію. Це своєрідний мікросвіт, у ньому – тихо, врівноважено, комфортно. Драматург дуже тонко розкиває характер Гуски, в якому й поєднані різні міщанські риси.
Дружина, сім дочок і служниця всіляко підтримують його прагнення вдавати із себе міщанина, зорієнтованого на Москву. Наприклад, російським “чаепитием” він підтверджує відданість царю-батюшці, використовує російське “с”, щоб ще більше передати відданість колезького чиновника Російській імперії. Але багато чого залишалось у ньому українського – прізвище, яке М. Куліш дуже вдало підібрав, хазяйновитість, яка не давала йому спати спокійно. Також весело сміявся письменник з обмеженості, ослячої впертості свого героя у різноманітних ситуаціях.
Більшовики наступали, міщанство відступало – в цьому була правда. Саватій Савлович ніяк не міг змиритися з новими порядками. У збудженому стані Гуска говорить про такі речі, за які може бути покараний більшовицькою владою: “… Двадцять три роки прослужив, на колезького секретаря вислужився – і нате-с. Знов мене знизили, з простим писарем зрівняли. Де ж правда? А ще називаються революціонерами! Борються за правду!” Трагізм його становища полягає в тому, що в умовах тоталітарного режиму він не вміє приховувати свої справжні почуття. Навіть уві сні Саватій Савлович “… більшовиків лає”.
Одного дня, опинившись на безлюдному острові серед розкішної мальовничої природи, наш герой збадьорився, набрався сили і відверто почав виливати свою злість на більшовиків. Сподіваючись, що його ніхто не почує, він вигукує: “Не падай духом, голубчику! Дихай, Саватію! Ми мусимо їх передихати… Я мишка, сіренька мишка, але я… намножу насіння мого… Поточу ваш чортів соціалізм… ” Цей Гусчин монолог, емоційний і патетичний, звичайна нісенітниця. Претензії його абсурдні, а погрози сміхотворні. Саватій Гуска – звичайний базіка – герой тільки на словах, коли його ніхто не чує. Випадково зустрівшись із рибалками, він страшенно перелякався, адже вони могли почути його тиради проти нової влади. Та ще й дружина Гуски Секлета Семенівна налякала чоловіка, що ці люди не рибалки, а перевдягнені агенти ЧК. Переляк зробив свою справу, Саватій Савлович чекає на покарання й відчуває, що прийшла його погибель. Усе це робить Гуску смішним і жалюгідним, загибель героя – символічна. Він “загинув” як патріот своєї батьківщини. Стався цей трагічний випадок давно, коли той від української ковбаси перейшов до малоросійської і своїм благодійником вважав російського царя. Але, на мою думку, Саватій Гуска свідомо йшов на таку жертву, став живим факелом Нерона, щоб бути першим і Єдиним, але “вірним” мучеником Росії.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” I. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її подальший розвиток.) II. Комедія “Мина […]...
- Художнє втілення проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця… ” Мина – реальна істота, перевертень: “Двадцять три […]...
- Художнє втілення проблеми українізації у комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися чогось у житті, особливо зробити […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Миііа Мазайло” Миколи Куліша. Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин […]...
- Критика вид сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої […]...
- Образ Мокія в комедії “Мина Мазайло” М. Куліша ОБРАЗ МОКІЯ Син Мокій, “вдарений мовою”, без п’яти хвилин комсомолець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до “Мазайла” загублену половину “Квач”. “Мазайло-Квач” звучить для Моки як музика. Він чужий націоналізму та далекий і від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений – це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Моки […]...
- Багатогранна діяльність Пантелеймона Куліша Пантелеймон Куліш – автор першого українського правопису на фонетичній основі – “кулішівки”, перший перекладач Біблії українською мовою, один із перших видавців творів українською мовою, поет, прозаїк, літературознавець, етнограф, культурний і громадський діяч 40-90-х років XIX століття. Та, на жаль, ім’я цієї талановитої людини дуже довго замовчувалося, твори не видавалися, а самого письменника зображували як представника […]...
- Характеристика образів комедії “Мина Мазайло” М. Куліша ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє “плебейське прізвище” на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від “мужицтва” й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в […]...
- Образ тітки Мотрі в комедії “Мина Мазайло” М. Куліша ТІТКА МОТРЯ Заскорузлості поглядів і ворожості до української мови, історії, культури можна лише подивуватися, її репліки смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською “Харків”, вона цілком серйозно питає: “Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?”. Те, що в українській опері “Тарас Бульба” артисти співають по-українському вона називає “безобразієм”. Її докази мають незаперечну логіку: […]...
- Проблематика драматичної творчості М. Куліша (2 варіант) Юрій Смолич писав: “Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не будемо шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних.”. Микола Куліш був багатогранно обдарованим художником, людиною виняткової творчої та громадської енергії. На жаль, на землі йому судилося прожити не […]...
- Таблиця “Тематика творів М. Куліша” Рік написання Твір Тематика 1924 р. П’єса ” 97 “ Відображення трагічних подій голодомору в Україні 1925 р. П’єса “Комуна в степах” Пошук селянською біднотою нових шляхів у житті 1925 р. Сатирична комедія “Отак загинув Гуска” “Табір міщанський, трухлявий, огидний, ой як тебе ненавидю я!” (М. Куліш). Осуд міщанства, переродженців 1926 р. Комедія “Зона” Осуд […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: “Кращого від українців в […]...
- “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але й вчинків героїв, яких […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Творча спадщина видатного діяча української культури П. Куліша майже 60 років заборонялася ідеологами комуністичного режиму, але зараз повернулася до скарбниці духовного життя українського народу, допомагає нам; краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель […]...
- Проблематика драматичної творчості М. Куліша (1 варіант) У ланці драматичної творчості М. Куліш працював майже 30 років, створивши справжні перлини української драматургії, над якими вже не одне десятиліття схиляється вдумливий інтелектуальний читач, які є своєрідником підручним історії, відтворюючи дух часу, що надихав митця. Недарма ж Ю. Лавріненко писав про нього: “Поринути у твори Куліша – це значить поринути в український національний світ […]...
- Значення творчості М. Куліша М. Куліш був митцем, який постійно прагнув новини в творчості – нових художніх засобів, прийомів, рішень; несподіваних думок, образів, конфліктів; нової, до нього ще не відкритої якості драматургічного світобачення. Він шукав і знаходив нові напрями розвитку мистецтва, літератури, драматургії, що потім ураховувалися іншими письменниками, художниками наступних поколінь. Куліш-драматург жив категоріями майбутнього художнього часу. А це […]...
- “Сміх крізь сльози” у повісті І. Нечуя-Левицьного “Кайдашева сім’я” Глибокий знавець селянського життя і побуту, селянської психології Іван Семенович Левицький розумів, що про життя села треба писати без будь-яких прикрас. Саме цих принципів він дотримувався, працюючи над повістю “Кайдашева сім’я”. Та поряд з кращими українськими звичаями, традиціями, пісенним розмаїттям письменник викриває за допомогою іронії, сміху, а іноді й сатири найгірші сторони народного життя, що […]...
- Леся Українка – Веселий пан Далебі не стане мочі, – Подуріли мужики! Лізуть в очі поторочі, Пащекують про страйки… Чи дадуть мені ті хами хоч годину чисту? Гей, підіте приведіте музику троїсту! Кажуть, голод в їх почався, – Якщо правда, дуже жаль. Я б зібрався, розпитався, Але ж нині маю баль… Що? прийшли оті голодні? – добре, почекайте! Гей, цимбали! […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (1 варіант) Творча діяльність видатного українського сатирика Остапа Вишні розпочалася в перші пожовтневі роки. Складна, багато в чому суперечлива дійсність вимагала від митців точного визначення свого місця в суспільному житті. Письменник пов’язав свою художню творчість і громадську діяльність із найважливішими соціальними завданнями і турботами Радянської влади. Разом зі своїми побратимами – працівниками сатирико-гумористичного жанру в українській літературі […]...
- Детальна біографія Миколи Куліша МИКОЛА КУЛІШ (1892-1937) Народився Микола Гурійович Куліш у родині наймитів 18 грудня 1892 р. в с. Чаплинка Дніпровського повіту Таврійської губернії (тепер Херсонська область). Дитинство йому випало нелегке: чаймитування з восьми років, рання смерть матері, життя в сирітському будинку. Але все це не завадило охочому до науки хлопцеві спочатку закінчити сільську школу в Чаплинці (1901-1905 […]...
- Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша “Чорна рада” Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша “Чорна рада” Згадуйте предків своїх, Щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не загубіть. Ольга Кобилянська Історична проза наших митців – це твори, які спонукають нас знати свою історію, думати про долю свого народу і своєї країни, вони виховують у нас почуття національної гідності, сприяють […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (2 варіант) Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до […]...
- Біографічна довідка Миколи Куліша Микола Гурович Куліш – український драматург, публіцист, театральний, громадський та культурний діяч. Народився в с. Чаплинка (нині смт Херсонської обл.) в родині селянина-бідняка. З раннього дитинства наймитував. Закінчив сільську школу, з 1905 р. навчався в Олешківській чотирикласній школі. З 1908 р. – в місцевій приватній гімназії, де почав писати сатиричні вірші і п’єсу “На рыбной […]...
- “Блакитні і червоні мрії мої” (життєвий шлях Миколи Куліша) На долю Миколи Куліша припало багато випробувань та страждань – певно стане на кількох… Невесело починалося життя майбутнього письменника: його родину буквально переслідували матеріальні труднощі, навіть кошти на середню освіту збирали для талановитої дитини місцеві інтелігенти (народився М. Куліш на Херсонщині, у 1882 році). Коли хлопцеві було 14 років, померла його мати, після того юнак […]...
- Ідеал української дівчини за оповіданням П. Куліша “Орися” Пантелеймон Куліш був полум’яним патріотом України, борцем за збереження її національної самобутності, прадідівських звичаїв та традицій. Прикладом втілення авторської позиції є оповідання “Орися”. Цей маленький шедевр – романтичне оповідання-ідилія. У центрі цього твору ідея оновлення людського роду, зміна Поколінь. Також Пантелеймон Куліш поетизує козацько-старшинський побут і наголошує на незнищенності української народності. Дочка сотника Орися – […]...
- Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцистику, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту психології українців. В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходиться у […]...
- Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті О. Кобилянської “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав […]...
- Громадянська позиція П. Куліша: “народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння… “ Вислів, що його винесено у заголовок твору, належить Юрію Шереху, якому ми завдячуємо багатьма мовознавчими і літературознавчими працями. Чи справді був Пантелеймон Куліш “народником без народу, елітистом без еліти… “? Це суперечливе питання. Проте упевнено можна сказати, що громадянські та мистецькі погляди письменника були доволі неоднозначними. Свою ранню діяльність П. Куліш розпочав не тільки з […]...
- Сміх у творах Остапа Вишні Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми живемо повнокровним життям, разом із своїм веселим, дотепним, талановитим народом. Остап Вишня – Письменницьку програму сам Остап Вишня сформулював так: “Про що я, нещасний, мушу думати й писати: – “Про хуліганство, грубість, невихованість. – Про виховання лоботрясів і шалопаїв. – Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до […]...
- Про “скарби” й алегорії Пантелеймона Куліша Творчість Пантелеймона Куліша завжди викликала чимало думок, сповнених суперечностей. Він прагнув розвинути українське слово, поставити українську мову на рівень європейських. Він усе робив для того, щоб нашу мову поважали так, як вона на те заслуговує. У поезії “До рідного народу” П. Куліш прямо вказує на те, що мова – це єдиний скарб, який залишився українцям […]...
- Сміх – дієвий метод виховання (за гуморесками С. Олійника та П. Глазового) I. Майстри гумору XX сторіччя в українській літературі. (Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового найпопулярніші серед народу. їх цитують і переповідають. Вони викликають сміх, а в кумедних персонажах люди пізнають себе.) II. Гумор – найкращий вихователь. 1. Герої гуморесок С. Олійника взяті з життя. (Ось герой гуморески “Ля-ля-ля”. Таких персонажів часто можна побачити на сцені. […]...
- “Мина Мазайло” М. Куліша – “філологічний водевіль” За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих” слів, а українську мову знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Згодом М. Куліш створює одну з найкращих своїх п’єс – “Мину Мазайла”, яку хтось із […]...
- Мокій – палкий прихильник українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих слів”, а українську мову Знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих Мов, як його рідна, дуже мало в світі. І дуже обурювався, коли українську мову калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, […]...
- Коротка Біографія Пантелеймона Куліша ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ (1819-1897) Пантелеймон Олександрович Куліш народився 7 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж Чернігівської губернії (тепер Сумська область) у сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно у дворянських училищах та гімназіях. Кілька років перебував на державній службі у Варшаві, подорожував країнами Західної Європи. Був заарештований за […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості М. Куліша Що стало причиною арешту і загибелі Миколи Куліша? Микола Куліш із захватом сприйняв ідеї революції, але дуже скоро зрозумів, що подібні соціальні зрушення – це трагедія для народів. У п’єсах Куліша чується “біль і протест розчавленої людини”. Правда життя виходить на поверхню. Попри весь свій романтичний настрій, драматург показує події такими, якими вони були насправді. […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного Відродження”. До кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись з політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся до нас своїми творами, в […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю” (за творами В. Симоненка) Василь Симоненко, співець чарівної краси нашої незрівнянної України пішов із життя ще зовсім молодим, не досягнувши тридцятилітнього віку. Але всі двадцять вісім років, подарованих йому вічністю, прожив чесно, відкрито й гордо ніс звання народного поета, “витязя молодої української поезії”. Митець настільки самовіддано любив рідну землю і славний козацький рід, що вся його творчість пронизана духом […]...
- Хронологічна таблиця життя й творчості М. Куліша 18 грудня 1892 р. в с. Чаплинці на Херсонщині в бідній селянській родині народився Микола Куліш. 1914 р.- вступив до Одеського університету на історико – філологічний факультет. 1914-1917 рр.- мобілізація, фронт. З 1918 р.- голова міськвиконкому Олешок, голова місцевої ради, організатор “Першого Українського Дніпровського полку” в Херсоні. 1922-1925 рр.- інспектор Наросвіти (організовував українські школи, забезпечував […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) (2) “Я Б ПОБАЖАВ ТОБІ КОГОСЬ ОТАК ЛЮБИТИ, ЯК Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ… “ (ЗА ПОЕЗІЄЮ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА) Василь Симоненко, співець чарівної краси нашої незрівнянної України, пішов з життя ще зовсім молодим, не досягнувши тридцятилітнього віку. Але всі двадцять вісім років, подарованих йому вічністю, прожив чесно, відкрито й гордо ніс звання народного поета, “витязя молодої української поезії”. […]...
- Аналіз п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша Миколу Куліша називають творцем “модерної драми”. Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка-Карого. Та в М. Куліша він заіскрився новими барвами. […]...
Порівняльна характеристика роланда и ганелога.