Вибір (скорочено) – Олійник Борис

Над штормом, над шабельним зблиском,
Над леготом теплим в житах
Гойдається вічна колиска
Маятником Життя;
Життю – ні кінця, ні начала.
І вічно по колу землі:
Комусь – лебеді від’ячали,
Комусь – ще сурмлять журавлі.
Один передбачливо очі
Прикрив ще за крок від межі,
Ввійшовши клітиною ночі
Тихенько: чи жив, чи й не жив?
А інший – на кроки не міряв:
Летів, і гримів, і… згорів,
І люди відкрили в сузір’ях
Зіницю нової зорі.
Коли б загадали: – Хочеш,
Одне лише слово твоє –
І вища – лаврова! – почесть
Чоло твоє обів’є, –
Я б вибрав найвищу почесть:
У чистім і чеснім бою
На чорному мармурі ночі
Зорю записати свою!

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Іде життя, змінюються покоління. І хоч усе, як кажуть, у Божій волі, людині надається вибір – як жити, що цінувати у житті. А якщо вона вибрала, то й несе відповідальність за це. Як і для Т. Шевченка, для сучасного поета Б. Олійника неприйнятні байдужість, споживацьке ставлення до життя. для нього найвища почесть – “у чистім і чеснім бою” здобути щось корисне для свого народу, для своїх нащадків. І він не хоче міняти свої переконання, свою любов ні на лавровий вінок слави, ні на багатство й достаток.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Вибір (скорочено) – Олійник Борис