Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука”

Related posts:

1. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” (3 варіант) Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці […]...
2. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” (2 варіант) Л. Глібов – відомий український байкар. У байці “Щука” він зробив головними діючими особами Щуку, Ослів, Цапів, Шкапу і Лисицю. Саме ці тварини підібрані не випадково. Адже Осли вважаються дуже впертими та “недалекими” тваринами. Шкапа “нікчемна”, “старенькі” Цапи, вже нічого не второпають. Сам автор подає таку характеристику суду: Усі народ, як бачите, такий Добрячий та […]...
3. Леонід Глібов – Щука ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа […]...
4. Щука – Глібов Леонід На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких […]...
5. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” (1 варіант) У байці “Щука” йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів. Глібов викриває недалекоглядність суддів, якою і користується Лисиця. Коли суд призначив повісити Щуку на вербі, […]...
6. Щука (скорочено) – Глібов Леонід На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла. Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці (1) Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких […]...
7. Байка багато чого навчить (за байками Л. Глібова “Щука”, “Муха й Бджола”, “Жаба і Віл”) Леонід Глібов відомий в українській літературі передусім як поет-байкар. Він вважається творцем нової байки. У своїх творах Л. Глібов зобразив суттєві явища життя, безправне становище кріпаків, пихатість чиновників, недолугість тогочасних судів. Автор висміював хитрі та підступні вчинки людей, лицемірство, егоїзм, жадібність, заздрість, лінощі та багато інших негативних рис характеру. Ось хитра і підступна Лисичка – […]...
8. “Щука” Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних […]...
9. Байка Л. Глібова “Щука” Байка Л. Глібова “Щука” I. Глібов – майстер-байкар. (Давній жанр увійшов у творчість Глібова. Він пише про злободенні проблеми.) II. “Щука” – викриття лицемірства, продажності суду. (Злочини Щуки; нікчемні судді.) III. “Страшний” вирок. (Щучині подарунки Лисиці, хоча це, можливо, і чутки; Лисиця відплатила за “карасиків”.) IV. Роль байки в літературі. (Під маскою алегорії, сатири можна […]...
10. Прихований зміст байок Леоніда Глібова Гумор – неодмінна складова людського життя. Він допомагає нам зняти нервове напруження, вийти зі складної ситуації. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори. Одним із відомих українських поетів – байкарів є і Леонід Глібов. Його твори відзначаються новаторськими рисами. Л. Глібов вніс у байку ліричний струмінь. Розробляючи відомі сюжети […]...
11. Чого навчають нас байки Л. Глібова Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася жити. Як захистити себе […]...
12. Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” (2 варіант) Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого […]...
13. Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” (1 варіант) Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства. Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці “Цуцик”. Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір “і день, і ніч”, але життя його не солодке: Всього доводиться терпіти… […]...
14. Чому навчає байка? (за творами Л. Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість […]...
15. Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова (1827-1893) Народився в с. Веселому Подолі на Полтавщині в родині поміщицького управителя. Закінчив Полтавську гімназію та Ніжинський ліцей вищих наук. Працював учителем, був редактором газети “Черниговский листок”. За просвітницьку діяльність переслідувався урядом. Основну частину життя прожив у Чернігові. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською (упродовж життя створив […]...
16. Мотиви творчості Л. Глібова Після видання валуєвського циркуляра про заборону українського друкованого слова один із кураторів Київського навчального округу наказав спалити 500 книг байок Глібова, котрі були призначені для шкіл, як “шкідливе видання, яке не повинне мати місце в народному училищі”. Наказ було виконано. Іван Франко називав Леоніда Глібова “найкращим українським байкописцем”. В “Энциклопедическом словаре Брокгауза и Эфрона” читаємо […]...
17. Притча про несправедливого управителя Один багатий чоловік мав управителя свого господарства. В Ісусові роки, як відомо, багаті люди часто наймали управителів і довіряли їм ведення фінансових та інших господарчих справ. Такий управитель повинен був турбуватися про збільшення доходів свого пана і мав право розпоряджатися його грішми задля доходу. Мабуть управитель цей більше тратив, аніж складав грошей. Господарю, можливо, донесли, […]...
18. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) (ІІІ варіант) Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і […]...
19. Анализ басен “квартет” и “Лебедь, рак и щука” Иван Андреевич Крылов – великий русский баснописец, сделавший басню не только остро сатирическим произведением, но поднявший ее на небывалую высоту. Его произведения не просто оригинальны, высокохудожественны, но они не потеряли своего значения и в наши дни. Крылов в своих баснях не просто критиковал царскую власть, правительство и чиновников, во многих своих произведениях он изображал сатирически […]...
20. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (ІІІ варіант) Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...
21. Поезія Л. Глібова “Журба” – перлина української лірики Поезія Л. Глібова “Журба” – перлина української лірики Леонід Глібов любив Чернігівщину, часто приїжджав помилуватися краєвидами, поблукати старенькими вулицями, відпочити на березі річки Снов. Під час одного з таких приїздів він замислився над тим, що ще недавно по цій землі ходив Тарас Шевченко, писав, малював, а сьогодні його вже нема. Так народилася поезія “Журба”, яка […]...
22. Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та […]...
23. Життя та творчість Леоніда Глібова ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893) Літературні псевдоніми – Простодушний, Непостоянный Сотрудник, Капитан Ботвиван. Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком. Дитинство його минало в селі Горби Кременчуцького повіту, куди переїхав батько разом зі своїм паном. Проживаючи неподалік від панського маєтку, малий Леонід бігав туди гратися й […]...
24. П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
25. Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що […]...
26. Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів… ” (2 варіант) У 1596 році в Україні була створена унія, що мала би об’єднати православну та католицьку церкви. Уніати повинні були коритися Папі Римському, але це не подобалось як священикам, так і простому люду. Тим більше, що єпископи уніатської церкви, розбагатівши та здобувши високі посади, забули Христові заповіді. І. Вишенський, православний чернець, глибоко переживав через те, що […]...
27. Реалізм байок Леоніда Глібова Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XIX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя […]...
28. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (2 варіант) І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
29. Актуальність творчості Леоніда Глібова Талант справжнього митця проявляється в тому, що його твори залишаються актуальними в різні часи і в різні епохи. Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав у 1853 році. Це був переломний період в історії Російської імперії: стара кріпосницька система заважала розвиватися новим капіталістичним відносинами. Настав час, коли необхідно було докорінно змінити життя суспільства. Скасування кріпосного права стало […]...
30. Фольклорна основа акровіршів та віршованих загадок Л. Глібова I. Усна народна творчість – джерело мудрості для письменників. (В основу творів відомих українських письменників покладено фольклор. Саме в цьому криється секрет їхнього успіху і популярності.) II. Віршовані загадки як спосіб висловити приховану думку. (У творчій спадщині поета-байкаря Л. Глібова є чимало віршованих загадок.) 1. Акровірші. (Акровірш у перекладі з грецької мови означає “крайній вірш”. […]...
31. Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” (1 варіант) У творах відомого байкаря Л. Глібова викривається соціальна несправедливість, прислужництво, зазнайство. У байці “Мірошник” панщина довела селянську бідноту до крайніх злиднів. “Ведмідь-пасічник” – це засудження порядків: несправедливість виборів, казнокрадство панів, шахрайські махінації панських прислужників. Найвідомішим твором Л. Глібова є байка “Цуцик”, яка своїм сюжетом нагадує твір І. А. Крилова “Дві собаки”. Тут у сатиричній формі […]...
32. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” (1 варіант) У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по правді можна жить І […]...
33. Змалювання безмежної сваволі можновладців та безправності бідних в байці “Ведмежий суд” Є. Гребінка в багатьох байках висміював вади кріпосницького суспільства. Він критикував чиновників, суддів, панів. Засудження судових порядків тогочасної Росії звучить у байці Є. Гребінки “Ведмежий суд”. Байкар викриває свавілля суддів, які вершать суд “по-своєму”. Їм не важливо, чи винний підсудний, чи ні, якщо той належить до нижчої верстви суспільства. Адже оскаржити несправедливий вирок він не […]...
34. Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” (2 варіант) У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує: Вода раз греблю просмоктала… Ну […]...
35. Сатиричне викриття поміщиків та чиновників у романі “Хіба ревуть воли… “ “Лихо давнє й сьогочасне” – так називається одна з повістей Панаса Мирного. Так можна назвати і всю його творчу спадщину: це її лейтмотив, головна і наскрізна тема. Реалістично зображуючи представників народних мас, письменник у своїх творах з народних позицій, з народного погляду зображував панівні верстви і за кріпосницького, і за пореформеного часу. Відомо, що автори […]...
36. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” (3 варіант) Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, […]...
37. “Журба” Леоніда Глібова – перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, […]...
38. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” (2 варіант) Ми вже знаємо, наскільки хитрою та підступною є лисиця в народних байках. Такою ж постає вона в байці Леоніда Глібова “Лисиця-жалібниця”. Живучи в тихому гаю, Лисичка міркувала про своє щасливе життя: От де, по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди не чинити! Чи справді Лисиця в […]...
39. Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентїя Пузиря (за п’єсою “Хазяїн”) Земля була найбільшим скарбом для українця XIX століття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, […]...
40. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (5 варіант) П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо цю любов? […]...