Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди

Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої праці мільйонів голодних і знедолених трудівників.

Сковорода неодноразово доводив, що жадоба до наживи, гонитва за багатством, примарними радощами – це джерело всіх зол на землі.

Своє презирство до світу несправедливості, брехні та свавілля він висловлював у багатьох творах, зокрема “Баснях Харьковских”. У цих байках автор підносить високі моральні якості людини: чесність, доброту, працьовитість, скромність, осуджуючи прагнення до багатства, чинів, високих титулів, зарозумілість, чванство.

Так, у байці “Голова і Тулуб” Тулуб вихваляється перед Головою дорогим одягом, докоряючи їй, що вона не має і десятої частки того багатства, яке має він.

На що Голова відповідає, що вона йому не заздрить, бо його розум знаходиться в череві.

У байці “Олениця і Кабан” Олениця назвала Кабана паном Кабаном. Кабан обурюється, бо він тепер підвищений у Барани, і рід його походить від найшляхетніших Баранів.

Олениця, з іронією вибачаючись, зазначає, що вона судить людей не по одягу та словах, а по справах. Хай би його хоч і Конем назвали, а суть Кабана залишилася такою, як і раніше, – він тільки шкоди завдає: риє землю, ламає тини.

У байці “Зозуля та Дрізд” автор засуджує гультяїв та нероб, які, занедбавши свою роботу, лише співають, п’ють та їдять. Для доброї людини повсякденна робота – джерело радості. Тільки та людина щаслива, яка поєднала улюблене власне заняття із загальним. А як слушно і нині звучать слова Сократа, наведені в байці: “Дехто живе для того, щоб їсти й пити, а я п’ю й їм для того, щоб жити”.

У байці “Бджола і Шершень” Сковорода викриває нероб, які народжені для задоволення своїх потреб і примх і живуть крадіжкою чужого. Протиставлена їм Бджола – це символ мудрих людей, які своєю працею приносять користь собі і суспільству.

Григорій Савич Сковорода, вболіваючи за свій народ, бажаючи йому кращого життя, намагався викоренити суспільні і людські вади, викриваючи їх у своїх творах.

Видатний мислитель мріяв створити кращий світ, омріяну ним Горну Русь, у якій буде все нове: нові люди, нове творіння і нова слава.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Моє ставлення до гобсека.
Ви зараз читаєте: Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди