Вірність материнському заповіту (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”)
Борис Антоненко-Давидович до шести років зростав у російськомовному середовищі, адже батько працював у Брянську машиністом. Та саме родина дала йому національний характер: бабуся Олександра вчила онука берегти пам’ять про свій рід, плекала любов до рідної мови, виховувала в ньому почуття національної гідності.
Повість “Слово матері” письменник присвятив своїй родині. Образи цього твору багато в чому схожі на його батьків, головний герой Іван Сметана – на самого автора, характери інших героїв він брав з охтирської дійсності,
Родинні стосунки впливали на формування характеру героя твору Івана Сметани. Його батьки були гармонійною парою, а стосунки між ними грунтувалися на дотриманні споконвічних українських традицій. Батько був роботящий, любив і шанував працю, добре знався на ковальській справі. Його руки були “шкарубкі від молота й усякого заліза”. Поряд з ним – мати, “яку батько взяв із бідного, але гордого роду. В усьому вона була до пари, не дорікала, коли випадали нестатки, і не питалася, коли в хаті заводилася яка зайва копійчина… Ніколи вона ні в чому не перечила батькові…
Батько Івана був письменним і мріяв, щоб його єдиний син учився в гімназії. Неписьменна мати боялася відпускати сина в місто, але не стала перечити чоловіку. І ось юний гімназист приїздить додому на канікули і, намагаючись вразити матір своєю вченістю, звертається до неньки перекрученою суржиковою мовою. Жінка була вражена, приголомшена. “Матері аж рогач випав з рук. Вона схопилася рукою за щоку й широко розплющеними, переляканими очима дивилася на мене. Наче перед нею стояв не я, а якийсь ошуканець, що спритно начепив на гімназичну форму дорогий дитячий образ її сина… Мати так гірко заплакала, ніби втратила сина назавжди”.
Іван був розумною, доброю дитиною. Сльози матері вразили хлопчика, і він пообіцяв неньці, що більше ніколи не буде такого робити. Демонстрація своєї “культурності” матері і її реакція на це стали для хлопця добрим уроком на майбутнє. Мати простила сина, але не забула цього випадку. Навіть у свій передсмертний час вона наказувала синові не знатися з багатими, горнутися до простих, роботящих людей.
З часом материнський наказ призабувся: хлопець познайомився і подружився із членами аристократичної сім’ї Кузьміних-Караваєвих, допомагав однокласнику Анемподисту вчитися, закохався у його сестру Мері. Земський начальник міста Микола Миколайович Кузьмін-Караваєв вважав себе лібералом, поблажливо дивився на дружбу своїх дітей із сином коваля. Але дуже скоро перед Іваном розкрилася справжня сутність цих людей, коли він став свідком того, як пани поставилися до простої селянки, матері покоївки Зіни. Сцена, що розігралася між матір’ю наймички і панами, зневага можновладців до народу, серед якого вони живуть, відкрила очі Іванові не лише на сім’ю Кузьміних-Караваєвих, а й на всіх панів-шовіністів. Він раптом зрозумів, що перед ним були два різні світи, які ніколи не зможуть порозумітися. Між ними була така глибока прірва, яку годі переступити, а хлопець чомусь опинився на боці, де зневажали його народ, глузували з його рідної мови. З його очей ніби спала полуда, і він побачив усю ницість панів-лібералів. Постать селянки, що згорбившись йшла панським подвір’ям, раптом нагадала йому матір, і ніби здалеку Іван почув неньчин наказ: “З панами не водись, з багатими не знайся”.
Ось у цей переломний момент Іван гостро відчув, якого він роду, чий він син і яким мудрим був материнський заповіт. Хлопець кинувся за селянкою, а коли Анемподист хотів його спинити, Іван голосно крикнув: “Я не можу бути там, де зневажають мій народ”.
Звичайно, події твору “Слово матері” відбувалися дуже давно, але й зараз залишаються актуальними слова літературознавця і письменника Бориса Тимошенка, які він написав про цю повість: “Як же вона потрібна здезорієнтованій нашій молоді, аби вчилася вірності рідній землі, рідному народові, його духовним здобуткам”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (За повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Доля творів Бориса Антоненка-Давидовича була непростою. Ім’я цього письменника практично мало знайоме українському читачеві. Його творчість за радянських часів замовчувалася, не виходили його книжки. Сьогодні ми значно більше знаємо про творчу спадщину цієї обдарованої людини. Є від чого засмутитися: надзвичайно талановитий письменник, романіст, повістяр, новеліст, репортер знайшов свого читача лише після своєї смерті. Його твори […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) (1 варіант) Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений гарними розумовими здібностями, хлопець зумів добре скласти екзамени […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) (2 варіант) Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він […]...
- Слово матері – Антоненко-давидович Борис (дуже стисло) Події відбуваються на початку XX ст. У родині коваля Сметани, який дуже любив читати, була тільки одна книжка – “Кобзар” Тараса Шевченка. Тому він часто вечорами читав її своїй родині – жінці й синові Івану. Іван добре закінчив церковнопарафіяльну школу, батько вирішив віддати його у гімназію. Мати глибоко переживала розлуку з сином. Склавши добре вступні […]...
- Біографія Бориса Антоненка-Давидовича Борис Антоненко-Давидович (літературні псевдоніми Богдан Вірний і Б. Антонович) народився 5 серпня 1899 року в передмісті міста Ромни – Засуллі (тепер Сумської обл.) в родині машиніста-залізничника Дмитра Олександровича Давидова і Юлії Максимівни Яновської (“Антоненко-Давидович” одночасно є псевдонімом і прізвищем його прадідів – реєстрових козаків Антоненків). Закінчивши 1917 р. Охтирську гімназію, майбутній письменник вступає на природничий […]...
- Життя та творчість Бориса Антоненка-Давидовича “(5 серпня 1899 – 8 травня 1984) … ЩО ВГОРУ ЙДЕ… … література наша – це не шлях до легкої слави, не спосіб заробітку і не розвага на дозвіллі, а чесне служіння народові, народному ділу, народній ідеї. Б. Антоненко-Давидович “В літературі й коло літератури” Це не порожні слова. Це його ідейно-творче кредо. Він ніколи не […]...
- Життєпис Бориса Антоненка-Давидовича Антоненко-Давидович Борис Дмитрович народився 5 серпня 1899р. в передмісті м. Ромни – Засуллі (тепер Сумської обл.) у сім’ї машиніста-залізничника Дмитра Олександровича Давидова і Юлії Максимівни Яновської. (“Антоненко-Давкдович” є водночас і псевдонім, і прізвище його прадідів – реєстрових козаків Антоненків). Закінчивши в 1917р. Охтирську гімназію, майбутній письменник вступив на природничий відділ Харківського університету, але невдовзі перевівся […]...
- Засудження бездуховності у творі “Слово матері” Ім’я українського письменника Б. Антоненка-Давидовича донедавна було майже невідоме читачам, бо твори його заборонялися, виключалися з літературного процесу. Проте сьогодні ми маємо можливість ближче познайомитися з творчістю цього письменника, який і у складних суспільних умовах продовжував відстоювати право української мови на існування. “… Може, й справді, нам бракує часто тої “твердості” щоб створити умови, за […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- Образ матері у творах Т. Шевченка Образ матері у творах Т. Шевченка Матір… Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. Образ матері у творах Т. Шевченка – це образ жінки-страдниці, жінки, […]...
- Мрії матері-кріпачки про вільне життя сина (за поезією “Сон”) (1 варіант) Доба кріпацтва була жахливим часом. Людина не просто працювала на когось, а належала пану, як звичайна річ, яку можна було і купити, і продати. Тарас Шевченко сам народився у кріпацькій родині, тому розумів, що значить бути кріпаком. У центрі поезії “Сон” – образ матері-кріпачки, яка працює на панщині, а коли видається вільна хвилинка, біжить до […]...
- Слово матері – Антоненко-давидович Борис (cкорочено) (1899-1984) Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало […]...
- Величальна пісня Матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя […]...
- Слово матері скорочено – Антоненко-Давидович Борис (1899-1984) Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало […]...
- “… І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої” (образ матері у творах Т. Шевченка) Рано втративши матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положили”, Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності. Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до материнства. І це відбилося у його творчості. Гортаючи сторінки “Кобзаря”, ми постійно зустрічаємо образи матерів. Різні […]...
- “І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої… “ Життя нашого народу в середині XIX століття було тяжким, бо більша частина українців була покріпачена. А доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Слабка від природи, вона працювала і на панському, і на власному полі, мусила коритися і панові, і чоловікові, який часом міг зірвати на ній злість, яку накопичив за багато підневільних років. […]...
- Зображення трагічної долі жінки-матері в поемі “Наймичка” … І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої. Т. Шевченко Людині дуже важко жити у світі без матері, без її любові та чутливого серця, яке зрозуміє всі болі і турботи своєї дитини. Образ матері – доброї, щедрої на любов і ласку – постає перед нами із творів Тараса Шевченка. Втративши маму […]...
- Твір на тему: Матері не куняти, не заслужити (твір-мініатюра) Найближча людина для кожного – це його мати. Любов до матері закладена в нас самою природою. Мати допомагає нам робити перші кроки у житті, вона – і порятунок у скрутну хвилину, і допомога у нещасті, і радість у добрий час. Матір не вибирають. її нам дає доля – єдину і неповторну у своїй любові. У […]...
- Величальна матері (за творами Б. Олійника) Важливе місце у творчості видатного сучасного українського поета Бориса Олійника посідають вірші, присвячені матері. Мати в його поезії – це Берегиня роду, уособлення доброти, ніжності, тепла. У вірші “Мати наша – сивая горлиця” “до її серденька горнуться” не тільки діти; відчуваючи її тепло і доброту, весь навколишній світ лине до неї, відповідає добром, наділяє її […]...
- Мрії матері-кріпачки про вільне життя сина (за поезією “Сон”) (3 варіант) Вірш “Сон” був написаний Т. Г. Шевченком у Санкт-Петербурзі в 1858 році. У ньому поет змальовує долю матері-кріпачки. Вона тяжко працює на полі, а потім іде не спочивати, а годувати сина, який теж Там, на полі. Поки вона годувала сина, задрімала. І наснився їй сон про щасливу долю дитини: син вільний, оженився на вільній, у […]...
- Гімн світлому образу Матері (за романом Уласа Самчука “Марія”) Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Пренепорочная, благая! Т. Шевченко “Але пригадай, сестро, ту Марію, ту Святу Матір, що родила світові Бога живого… І пригадай велику Матір, яка день і ніч стояла під хрестом розп’ятого Сина. Пригадай Її велику мужність, попроси у Неї сили пережити твоє горе і видержати так само, як це видержала […]...
- Мрії матері-кріпачки про вільне життя сина (за поезією “Сон”) (2 варіант) Як відомо, Т. Шевченко народився за часів кріпаччини, тому вся його творчість пронизана мріями про вільне життя. Найбільше він бажав бачити свій народ вільним. Тому більшість його творів присвячена саме цій темі. Вірш “Сон” вже з перших рядків повідомляє, що мова піде про жінку-кріпачку: На панщині пшеницю жала, Втомилася… Спочатку автор малює картину виснажливої праці […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (2 варіант) Багато трагедій зазнав український народ у XIX столітті. Він страждав і через неволю, і через нестатки, і від тяжкої праці. Особливо тяжкою була доля жінки. У поемі “Катерина” Т. Шевченко показав трагедію звичайної дівчинки-селянки, причиною якої стало її кохання до москаля. Катерина кохала щиро і безоглядно. Вона вірила своєму Йванові, а він просто познущався над […]...
- Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Три тяжкие доли имела судьба… И первая доля – с рабом повенчаться; Вторая – быть матерью сына раба И третья – до гроба рабу покоряться. И все эти тяжкие доли легли На женщину русской земли. / М. О. Некрасов / Перша половина ХІХ століття. Росія – під чоботом самодержав […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (3 варіант) Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки […]...
- Величальна матері (за поезією Бориса Олійника) Я не знаю чому, але вірші Бориса Олійника, які він присвятив своїй мамі, вражають мене до глибини душі. Мабуть, тому що вони присвячені найближчій і найріднішій у світі людині, яка любить нас самовіддано до кінця життя, до кого ми йдемо як у найскрутнішу хвилину, так і в радісну. Синівською любов’ю проникнута збірка поезій “Сива ластівка”. […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (2 варіант) Мене неприємно вразила ситуація у вірші “Пішачок” Д. Павличка: син відцурався своєї рідної матері бо вона проста селянська жінка. А він працює в міністерстві. Мати ж іде няньчити чуже немовля. Цей “панич” робить вигляд, що не знає її. А мати: … заворожена сином, щаслива. Син ще “пішачок”, у нього немає державного автомобіля, але автор радий […]...
- Трагізм образу матері в поемі Т. Г. Шевченка “Наймичка” Для Тараса Шевченка нещаслива доля жінки-кріпачки була не лише суспільною, а й особистою трагедією: його матір ще “молодую у могилу нужда та праця положила”, рідні сестри поневірялися на панщині. Жіноча недоля для поета – передусім соціальна трагедія, всенародне лихо, породжене кріпацтвом. Образ нещасної жінки поет носив “неначе цвяшок у серце вбитий” Цей зойк душі, крик […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (1 варіант) Хочеться зразу сказати, що батьки – це ті люди, яким я завдячую своїм життям. Батьки знаходяться поруч усе життя, вони переживають зі мною усі мої негаразди, вони годують і одягають мене, вони завжди ладні прийти мені на допомогу. І тому батьків треба любити і шанувати, незважаючи на те, хто вони – освічені інтелігенти чи прості […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (1 варіант) У повісті “Орли” Богдан Лепкий зображує життя українського народу в той час, коли після смерті гетьмана Івана Мазепи був обраний гетьманом Пилип Орлик. Але Москва не хотіла давати волі Україні, а тільки ще більше захоплювала владу над нашими землями та людьми. Однією з головних героїв повісті є дівчина Орися. Вона – дочка сотника Тригуба. Батько […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Читаючи вірш “Заповіт”, який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить […]...
- Любов до матері, Батьківщини у поезії В. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – поет, патріот, він понад усе любив рідну Україну, український трудовий народ. Для поета Україна – святиня, відданість їй – його обов’язок і щастя. Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах В. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись до матері, образ якої стає […]...
- Від матері – слава, і пісня, і хліб Від матері – слава, і пісня, і хліб Нічого кращого не знаю, Як тая мати молодая… / Т. Шевченко / Усе в житті людини починається з молока матері. Це вона, “святая сила всіх святих, пренепорочная, благая” народила Спасителя. Це вона, ненька, Мадонна, Берегиня, зігріває наше життя, захищає наше щастя. Народжується дитина – мати схиляється над […]...
- Образ матері-страдниці у поемі “Чорнобильська Мадонна” Івана Драча Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім’я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері – рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту – Мадонні. Український письменник XX століття Іван Драч після аварі на Чорнобильській АЕС відчув, що має сказати […]...
- Образ матері-страдниці в поемі І. Драча “Чорнобильська Мадонна” Мадонна. Найпрекрасніша, найчарівніша, найзворушливіша жінка у світі. Прекрасна своєю великою, найсвятішою материнською любов’ю, що може побороти все – лиха, незгоди, знести будь-які випробування заради своєї дитини. Бо ж вона – мати. Але чому, Мадонно, сумними виглядають твої очі, чому замкнені рожеві колись вуста і погляд – вразливий, болісний, тривожний? Бо ти – Чорнобильська Мадонна. У […]...
- Ставлення поетів до України, матері Ставлення поетів до України, матері Можем вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна матір рідну вибирати… / В. Симоненко / В українській культурі образи України і матері завжди були взаємопов’язані. Високе місце матері в ній пояснюється перш за все тим, що племена на […]...
- Трагізм образу матері у поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Трагізм образу матері у поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Важка доля народу завжди була провідним мотивом творчості Тараса Шевченка. Неодноразово звучав і мотив оспівування образу Матері, який втілював для нього й рідну матір, і Україну. Тож немає нічого дивного, що серед його творів з’явилася поема “Наймичка”, де розкриваються водночас обидві ці теми. Важливість образу матері-страдниці, що […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) (1 варіант) В душі кожної людини завжди живе згадка про рідну домівку, про рідну матір. Не став винятком і А. Малишко. Через усю його творчість пройшла тема безмежної любові до матері – тієї людини, що дала тобі життя, що навчила “по правді жити”. Низько вклоняється поет своїй матері, розуміючи, що саме вона стала для нього своєрідним символом […]...
- Вірність Батьківщині (за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля”) Багато є легенд українського народу: про історичне минуле, про славетні подвиги… І багато українських письменників також писали твори на цю тему. Наприклад, у Миколи Вороного є поема “Євшан-зілля”. Це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (IV варіант) Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої […]...
У чому трагедія п тичини.