Вірш Антонича Богдана-Ігоря – Гімн життя

Іди в ночі, мій друже, іди вночі на грунь
І серце, що в утомі, ти приложи до хвої,
По місяця чолі рукою пересунь,
А може, тиша тугу поволі в тобі вкоїть.

Усі твої маріння, усі думки замовкнуть,
Вже бур’яном для тебе не є рудий храбуст,
Уже глядиш інакше на рунь гірську, пожовклу
І заспіваєш гімн життю – мовчанням уст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір роздум про друга як справжній скарб.
Ви зараз читаєте: Вірш Антонича Богдана-Ігоря – Гімн життя