Вірш Антонича Богдана-Ігоря – Веретено

Стрільчастий день, прозорий холод
І вся невпійманість краси.
Широко креслиш пісні коло.
Ех, пахне ранок. Срібло й синь.

Душа острунена й зелена.
Сміється сніг, сміюся я.
Червоним сонця веретеном
Закрутить молоде хлоп’я.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Проблема бездуховності людини сто тисяч.
Ви зараз читаєте: Вірш Антонича Богдана-Ігоря – Веретено
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.