Вірш – Лишились спогади

Лишились спогади, ніщо крім них
Невблаганні та скажені.
Напали, як те військо люте,
Та кричать, мов навіжені.

Чого добитись хочуть – я не знаю
Та сил нема вже їх терпіть.
На волю хочу, жити хочу!
О, люди, що робить скажіть?!

Правда, на те й правда, що гірка на смак
Не кожному під силу все те пережить.
Змиритись мусим, хоча нам дуже важко
Для чого сум плекать й тужить.

Кому ми долею посланні
З тим будем попри всі поразки:
Завоюєм, відвоюєм –
“Усі готовте каски”.

Легко? Ні, не буде легко.
Страх лиш вірність збереже
Та ми й йому розправу знайдем.
Хай лиш попробує – “помре”.

Ми до Бога в молитвах звернемось
Він завжди покаже вірний шлях.
Не кине на дорозі, як кидають,
Бо він живе у нас в серцях.

Так хай буде так, як має бути
Все свої місця знайде.
А ти вір, надійся щиро,
Лише кохання нас спасе.

M. V.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Вірш – Лишились спогади