Вірш Миколи Руденка – Однаковість

Однаковість, мов у склянім намисті,-
Її в Природі не шукай дарма.
Відбитки пальців чи відбитки листя –
В мільйонах спроб повторення нема.

Скажи, Природо: ці зелені шати
Землі, що в безвість вікову пливе,
Хіба тобі не легше штампувати?..
Земля озвалась лагідно, як мати:
– Природа не штампує, а живе.

Чи бачив ти в земному розмаїтті
Бездушні копії – десь тут чи там?
Двох душ однакових немає в світі.
То є життя.
А смерть – це тільки штамп.

05.10.1986

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Вірш Миколи Руденка – Однаковість