Вірш – “Приходили до братської могили ветерани”

Поважно, тихою ходою
Вже майже сім десятків літ
Приходили до братської могили ветерани
На свій черговий переможний зліт.

Немов на перекличку в день святковий
Ви йшли гуртом не відчуваючи ходи,
Але чомусь сьогодні одягнувши нагороди
Прийшов до обеліска лиш один.

Давно вже відгриміли громи-блискавиці
Давно вже відшуміла куль гроза,
Але тобі те пекло й досі сниться
І котиться з лиця непрошена сльоза.

Страшна ціна цій перемозі
За кожне з нас врятоване життя
118-зних відлито в бронзі
Хто вижив – в мирний час пішов у небуття.

І кожен з нас прийшов віддати шану
Схиливши голову в журбі,
Уклін земний вам ветерани,
Відлиті в бронзі і живі!

Ви зараз читаєте: Вірш – “Приходили до братської могили ветерани”