Вбиваю у тобі

Вбиваю у тобі, себто в собі, Всі ті частинки замріяних пав, Тарганів, павуків і так, Різних комашок з лапками, крилами Або ж без них. Хтось молодий складає вірші про потяг, Часто до Львову, попсово.

Павло Мовчан – “Тінь чиста, прагнучи сполуки… “

Тінь чиста, прагнучи сполуки, Летіла, розпростерши руки, Щоб в полі перейнять мене, – В шовковій оболонці звуку – Ядро ж у неї кам’яне… Вона швидка, як світ, широка, – Летіти буде, ще допоки –

І знову день… І знову ніч

І знову день… І знову ніч… І знов, і знов, і знов. Можливо і не в тому річ? Та де ж це щастя, де любов? І час летить, а на душі паскудно І в

Не можу я без посмішки Івана – Стус Василь

Не можу я без посмішки Івана Оцю сльотаву зиму пережить. В проваллях ночі, коли Київ спить, А друга десь оббріхують старанно, Склепить очей не можу ні на мить, Він як зоря проміниться з туману,

Богдан Кіселичник – два Янгола

Два янгола на небі жили, Кохання своє тримали в руках. Так щиро сміялись, любили, І радість горіла в очах. Обмінялись серцями вони, Так тепло і добре їм було у двох, Що в душах жив

Руданський Степан – Могила

В степах, де гриміла Козацькая сила, Від світу-потопу Лежала могила. Лежала могила, Як тая цариця, Що ї зашептала На сон чарівниця. І стан її пишний Трава покривала, І голову сонну Калина вбирала. І гілля

Іван Андрусяк – доктор С багач і чудотворець

Доктор С багач і чудотворець А надто власними силами Тяжке дитинство Власними силами Гімназія власними силами Матура власними силами Вілла до неба І два зіркових авто Також власними силами Колекціонує тулуби Фраєрів без рук

Компанієць Лідія – Сестрички-невеличкі (Збірка)

Віршики та забавлянки На горбку зеленому На горбку зеленому, на горбку – Біла хата-мазанка у садку. Коло неї – вишеньки наливні, Понад нею – сонечко день при дні, А за нею – стежечки з

Микола Вінграновський – Ми підійшли до скирти, і впізнала

Ми підійшли до скирти, і впізнала Мене відразу скирта молода, І вже на груди кинулася скирта, Солом’яними стиглими руками Мене всього зненацька обпекла, Та зупинилась скирта: біля мене Стояла жінка світла і чужа, Із

Юрій Іздрик – Cекунди не мають виміру

Секунди не мають виміру – Це тільки удари серця У думки немає вибору – Це тільки проекція смерті У слова немає запаху А є тільки колір і смак Ти можеш мені сказати Чому це