Іван Франко – Анні П

Дівчина встала рано-рано: “Піду я в поле, мамо, мамо! Піду я в поле до роботи, Золоту пшениченьку полоти. Годі сидіти дома тута: Глушить пшеницю хопта люта; Бур’ян буяє рісно-рісно, За ним пшениці тісно-тісно; Повій

Олекси Стефановича – Молитва

О Ти, що тамо, де Почаїв, Під небом вставши голубим, Далеко в простори засяяв Золотоглавієм своїм, О Найсвятішая, Єдина, До стіп схиляюся чиїх, Умилостив свойого Сина, Щоб від одра її воздвиг! Прага, 1926

Микола Руденко – Брати

Спливе іще одна зима, А там і смерть не за горою. Був цілий рід – І вже нема. Лишились тільки ми з сестрою. Іване, де ти є тепер – Величний, наче бог поганський? Під

Дмитро Загул – “Голубонько мила, не сердься… “

Голубонько мила, не сердься, Читаючи скарги мої, Бо кождий удар мого серця Про тебе говорить мені. Тобою живе моя пісня, – Ти кождої пісеньки ткань. Голубонько мила, не смійся З моїх нерозумних зітхань! О,

Антонич Богдан-Ігор – Народини ідеї

За вікнами пливе ніч тиха, Та тиша сутінками диха, Сидить в кімнаті при столі, Десь, мов сичі, сичать жалі, Далекий шепіт лине в вуха, Далека далеч давить духа. Ступає сумнів сном поволі Та стукає

Павло Мовчан – “Березо, мальована сіллю по шибці… “

Березо, мальована сіллю по шибці, В тобі лише очі і можуть гніздиться. Вершечком співка, марев’яно-прозора, Ти, ніби сорочку, іскинула кору – Вона біля стовбура зібгана тінню, І думка з мовчання, неначе з одіння, Звільнилась

Андрій Любка – Накриття

Ранок принишк і закоцюрблено тулився До мого погляду, наче вуж. Кричала скажено вигнута вулиця Про давній спомин, якого не руш. Хрипіли дерева про сутність вітру, Скрипіли вікна про сонний протяг. Чекав п’яниця якийсь півлітру,

Власта Власенко – Я прийду коли місяць стемниться

Я прийду коли місяць стемниться, Коли зірка травою стелиться, Не перегини бартку – вломиться.. За мене мій ангел молиться, До мене мій ангел хилиться, Помолиться – не помилиться, Як я стану в тебе під

Антонич Богдан-Ігор – Чому?

У ванні короп золотистий Плюскоче, наче з піни панна, І в куряві рожевих іскор Кружляє веретеном ванна. Мідниця ранку повна піни Із мила сонця. Миють хмари. На сім ключів замкнулись сіни, Де ти в

Максим Рильський – Подайте маску (переклад)

Генріх Гейне В перекладі Максима Рильського Подайте маску – замаскуюсь нині Під бідаря, щоб пишна та сволота, Яку скрашають шовк і позолота, Мене в своїй не числили родині. Манер і слів дай простих, як