Антонич Богдан-Ігор – Уривок

Боюсь згасити світло лампи, Бо може стати ще страшніш, І ніч, розкладена на ямби, У серце вбилась, наче ніж. Ніяк заснути! Кличуть півні, Годинник б’є, і місяць лине. Мій сон, мій голос неспокійний В

Павло Глазовий – Свіжина

На базарі дядько п’яний зуби вискаля. – Наваліться, громадяни! Продаю кроля. – Літня жінка м’ясо нюха. – Хай боронить бог… Скільки днів уже минуло, як цей кролик здох? – Ти купуй, – говорить дядько,

Леся Українка – Негода

В темний вечір сиджу я в хатині; Буря грає на Чорному морі… Гомін, стогін, квиління пташині, Б’ється хвиля, як в лютому горі. Там на березі мріє кідками Морський човен, розбитий, нужденний, Наче звір, що

Богдан Согор – Мій кат

Ти кат мій і єдиний Бог, Моє блаженство і моє страждання, Я у раю коли ми знову в двох, І в пеклі у хвилини розставання. Ти радості моєї оберіг, Буття щасливого довічна запорука, Ти

Катя Батушан – Кожний спогад шукає свого притулку

Кожний спогад шукає свого притулку Десь поміж сторінок твого існування. Пам`ять – це щось на зразок маніяка в нічному провулку. Завжди будь готовий до згвалтування. Можна тримати в руці бойового кастета, Можна, врешті-решт, не

Ковальчук Людмила – Я напишу тобі листа

Я напишу тобі листа… Пробач, за прірву між словами. За присмак сонця на вустах, За ніжну пристрасть до нестями… Не прожени, якщо прийду, І не тримай – я вільна пташка! Хоч слів доречних не

Ностальгія

Наступила на душі ностальгія, В серці зародилась нова мрія. Проте боюсь почутів нещирих та образ, Не хочу, щоб гнів і зрада була у нас! Я з усмішкою згадую минулі почуття, Провести з тобою хочу

Павло Тичина – По хліб шла дитина – трояндно!

По хліб шла дитина – трояндно! : тікайте! стріляють, ідуть. Розкинуло ручки – трояндно… Ні Бога, ні чорта – на бурю! : гей, стійте! знайдем і в церквах. Знялось гайвороння – на бурю… 1917

Павло Глазовий – Як Микита став боксером

Прийшов наказ директору м’ясокомбинату: “Ви повинні спортроботу ширше розгортати. Щоб в цій справі подолати давне відставання, Найсильнішого боксера вишліть на змагання”. Сів, задумався директор – справи складнуваті… Звідкіля ж того боксера взять на комбінаті?

Герасим’юк Василь – Ніч то вельможна, то тривожна

Ніч то вельможна, то тривожна, То осоружна, то острожна, То химородна, то хмільна. Невже і ця тривога ложна? Любить чи вижити не можна. Нехай болить кровина кожна, Нехай свистить душа безбожна У чарці, випитій