Богдана Лапченко – Я врятую тебе від самого себе

Я врятую тебе від самого себе, Від думок, від людей і від світу. Я віддам тобі все, що є дороге І закутаюсь в теплий світер. Я наллю собі в келих по вінця вина, Сяду

Олена Багрянцева – Знали стіни мою історію

Знали стіни мою історію. В синіх килимах холод плив. І звивались в німій агонії На віконницях крапки злив. Шепотілися мідні дзвоники. В кранах тихо текла вода. І дивилася з фото скромно так Мила мама

Андієвська Емма – Бічний отвір

З базарів Страшного Суду Або Базар на Страшному Суді Через плече завинувшися в ношу (В два вуха сповивальних, в совість-грушу: Так дихають, з легень каміння свище), Два потопельники тримають в ложці сушу, Їм здерли

Леся Українка – Пан народовець

Ось послухайте, Іванцю, Я ж добра вам жичу, Я надумав видавати Часопись мужичу… Не мужичу, ні, “людову”, Вибачте на слові, Там я буду боронити Справи народові. Нащо вам здалася тая Мудра політика, Тільки часу

Герасим’юк Василь – душпастир

Він – паша і пастух. А ми – навкруг, Порядні, зняв, отож, реміння з шиї, І ту крамолу, що спочатку – дух, Знов дарував. І кожен розуміє. Ми п’єм вино – то крівця не

Василь Стус – О, скільки слів, неначе поторочі!

О, скільки слів, неначе поторочі! І всі повз мене, ніби кулі, б’ють, І всі мою живу минають суть, А тільки строчать, строчать, строчать, строчать. А я іду – крізь ці слова облудні, Незнані досі.

Таня-Марія Литвинюк – Світ так вибрав і вирішив

Світ так вибрав і вирішив – жити тобі в цей час. Ворожити на мир і війну, на обійми-набої. Світ дорослий і мудрий, він знається в цих речах. Береженого Бог береже. Бережи свого Бога. Світ

Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня сьома)

Голос: Ми путь свою пройшли, як гагаган, Що з неба од зорі схилив орбіту. У ніч, у млу, у біль, у дикий лан Летіло непідковане копито! Дихання моря пестило фрегат. Широкий вітер з півдня

Сергій Жадан – Заходь за мною в сніг

Заходь за мною в сніг. Тримайся міцно руки. Я б вибрався звідси, якби я міг, Ніч рвучи на шматки, Пройшов би потойбіч зими, Вийшов би поміж димів, Заговорив би серце пітьми, Якби говорити вмів.

Поема Миколи Руденка – Рогніда і Володимир

1 Буває, нами володіє Не хід планет, а звук Легкий. Завваж: якби не ця подія, Світ був би зовсім не Такий. Кого історія впечата В свої скрижалі – хто це Зна? Жили у Полоцьку