Людмила Васильєва – Закричали в небі журавлі

Закричали в небі журавлі, Восени покинувши свій дім.. І цей голос рідної землі Обізвався в серці не однім… Він долинув дальніх берегів, І старий прокинувся дідусь Встав вночі, по хаті походив, І своє село

Дмитро Павличко – “Твого погляду вітер… “

Твого погляду вітер Піднімає з землі моє серце Наче кленовий листок І я вже лечу над світом І лоскотно мені від польоту Та в мереживі ранку хмари Як пір’я крилатого моря Проламуються піді мною

Анастасія Кравець – Бурхливі акорди вирують на хвилях морських

Бурхливі акорди вирують на хвилях морських Я чайкою ніжно милуюсь, літаю по них. А берег цілунками хвиля засипле здаля, Неначе востаннє, обіймами вкрита земля. Квітує життя в бірюзі повноводих лагун. Вітрець не шкодує снаги

Семенко Михайль – Четвер

Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа – лише завтра побачусь Завтра четвер. Я з нудьгою своєю ношусь не розстанусь Нудьга

Семенко Михайль – Обезженщенна пустеля

Дивлюсь на гори із вікна На простір дикий ції пустки І пригадалася вона Забилось серце хутко-хутко Згадались тіні теплий присмерк І світло милої кімнати І серця бої серця тиски Умовностей невільні грати Не знаю

Іван Андрусяк – Каїн (фрагменти з поеми)

* (заспів) Яворова річейка Золота кладойка Зійди свароже Ясен стежиною Тай до господойки Калачі медові Терпке вино Куштуй свароже Трути ялової Зілля пекучого М’яка подушейка Білейка постіль Воснеси свароже Гілку шипшини На світел престол

Герасим’юк Василь – Здалеку надходять

Здалеку надходять. Із душі Тихої – Ще жовта й старовинна… Афин запах, Потім запах сіна. Потім ночі, дні й роки – чужі. Афин запах! Стільки – не зібрать – Гребінками гори прочесати! Запах сіна

Павло Мовчан – Зупинка

Вже дихають вирієм крила лелечі, І тінь прохолоди все довше лежить У тебе в ногах. І згинаються плечі, Так наче поважчала неба блакить. В сусідськім дворі відбуяло весілля: Спориш весь затоптано, вибитий тік, І

Ангел кохання

Чому на серці знову туга, Коли немає поруч вас? В житті у мене ви єдині, Не уявляю я життя без вас. Коли уперше я побачив вас То очі мої засліпила Прекрасна і незаймана краса

Аліна Звіздецька – пригортати себе до когось

Пригортати себе до когось Необхідно? Не знаю може Завжди бракне часу любові Солених озер Влітку Людям завжди чогось треба Життя стало надто схоже На тренажер Знаєш – такий біговий Який ще поклали в клітку