Пане президент

Пане президент, справа такого роду, Ви отримали листа, од нашого народу. Його я скоротив бо там забагато емоцій, А в мене лаконічно, розставлено по порціям Та от, преше, що всіх дістало, Що “покращення життя

Мегелик дмитро – Розмова з перепілкою (Збірка)

1976 рік, видавництво “Веселка” НА БАШТАНІ Ходить серпень по долині Та збирає спілі дині Й сизуваті кавуни, Бо достигли вже вони. Уродило їх багато. Люблять діти гостювати На баштані цілі дні В дідуся у

Микола Руденко – Чи прокленем, чи возвеличим

Чи прокленем, чи возвеличим Ми, солоніючи від поту, Оту непізнану істоту, Яку історією кличем? Чи занімієм з горя-жалю, Коли, не знаючи кордонів, Вона кістками міліонів Знов нашкребе свої скрижалі? Навіщо їй оті страхіття? Ми

Яна Мельник – Розмовляла з небом я учора

Розмовляла з небом я учора, Промовляла пошепки слова І здалась душевною розмова Адже, говорила тільки я. Розказала все, що наболіло, Поділилась тим чим дорожу – Як мені обпалювали крила, А мені здавалося – лечу.

Леонід Кисельов – Ніч у Кракові

Хмари повстяні, немов кирея, На дахи лягли, на димарі. Ніч, і дощ, і вулиця – над нею В далечінь простують ліхтарі. Ніч страшна, як перша ніч потопу. В темнім небі чорні корогви, Готика слов’янської

Василь Стус – У тридцять лiт ти тiльки народився

У тридцять лiт ти тiльки народився, Аби збагнути: мертвий ти єси У мертвiм свiтi. I нема нiкого Окруж. Ти тiльки сам. I – мрець єси. Хiба що так: недозволенний простiр Живого духу кличе самосмерть

Володимир Самійленко – дві планети

Округ сонця шлях широкий В неоміряних краях, – Там планета лічить роки, Оббігаючи той шлях. Споконвіку і довіку Ходить колом без кінця, Шлях без міри, вік без ліку Їй надано від Творця. Скрізь на

А унього очі красиві

А унього очі красиві А у нього мрії великі Але думки його безликі, Бо черства душа! А у нього губи спокусні А у нього руки розпустні. Але вітри непопутні Не дають сказати “Моя!” Він

Леся Українка – Перська держава при дарії

Хоча дарієві не давалося завоювання чужих країв, так за те він умів заряджувати вже подоланими краями собі на користь. Власне він намагався видобути як можна більше собі користі в своєї великої держави. Про нього

Павло Глазовий – Чудесна бритва

Чоловік як сяде бритись, так і почалося: – Ну й дере ж клятуща бритва! Просто рве волосся. – І не витримала жінка: – Це вже ти нечесно… Я картоплю нею чищу, так бере ж