Крістік Хрустік – Я не відома, і не зірка Голівуду

Я не відома, і не зірка Голівуду, Не бачать і не чують всі моїх віршів. Не зхожу з розуму від благ і блуду, А лиш тихенько проникаю до душі. Якась невиразна жага до слави

Люблю травневий світлий час – де Борн Бертран

Люблю травневий світлий час І ніжні квіти весняні, Люблю, коли чарують нас Пташині радісні пісні, І тішусь я красою Рясних наметів і шатрів, Розкиданих серед лугів, Де гасла ждуть до бою Ряди уславлених полків,

Іван Франко – Милосердним

Нехай і так, що, мов черв’як, Затоптаний в багно життя, Оскорблений, унижений, З гнівом в душі вмираю я; Нехай і так, що, в старця мов, Похилий мій, нужденний вид, – Та все ж ваш

Дмитро Павличко – “Ти, мов яблуко з галузки… “

Ти, мов яблуко з галузки, Впала в трави молоді. Я звільнив тебе від блузки, Клавши руку на груді. Я звільнив тебе від льолі І від інших одежин, Розглядаючи поволі Кучерявий, гострий клин. Я на

Анастасія Кравець – Забудь про все – тримай нейтралітет!

Забудь про все – тримай нейтралітет! І щастя не пускай ти із тенет! Все буде, тільки згодом – почекай! Ти віднайдеш в душі своїй розмай!

Павло Глазовий – Небезпечне полювання

– Може, підем на охоту В неділю, Іване? – Ні, на зайця полювати, То діло погане. Якби піти на вовчиська Чи на кабаняку, Щоб набратися самому Страху-переляку. – Ти зі мною наберешся Страху без

Ірина Саковець – дивуються хмари

Дивуються хмари, мов триста цікавих туристів, Як липа сухе насипає у пригорщу листя, І ранок, зійшовши із міста асфальтових вен, Неначе Колумб, серед клумб у тумані пливе. А сонця й півтіні тепер не побачиш

Гімн до Йами

Всіх, що одважні були на війні, що померли славутні, Всіх, що поданки великі давали, прийми їх до себе, Всіх, що чинили добро, що любили, його й боронили, Правих, поважних батьків наших, Йама, прийми їх

Пшениця – Гребінка Євген

Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно, Полова ж, навісна, пливе собі по хвилі. Привів мене господь побачить і панів: Мов простий чоловік, там інший

Алла Жабокрик – Коли ти прийдеш – я забуду всіх

Коли ти прийдеш – я забуду всіх І стомлено схилюсь до твого тіла. Ти мій єдиний і останній гріх, Прийди скоріш допоки я не стліла. Прийди до мене океаном з хвиль, Таким небесним і