Ольга Анцибор – Ніч

Потяг мчить крізь засніжену ніч, Він везе мене з рідного міста, Я із болем своїм віч-на-віч І думкам в голові моїй тісно. В скроні стукають сотні питань, За вікном заметіль не стихає. В полі

Ілля Манченко – Батькова порада

Довкола мене ненависть і зрада, Довкола мене заздрість і брехня, Але єдина батьківська порада, Іде зімною все моє життя. Казав мені: “Завжди молися сину” І віру в Бога ти не полишай, Люби і поважай

До брата – Сосюра Володимир

На мові нашій дня печать. Вона – як сяйво серед ночі… Її не можна забувать, Вона душі твоєї очі. Єднає з піснею в гаю Вона з життям тебе любовно… Коли ж забудеш рідну мову,

Павло Мовчан – А що ж ти пригадаєш, чоловіче?

Пізнав же і ти часу повну всевладність, Проклюнулось знову в долоні зерно, І жорна гуркочуть давно безпорадно, І камінь зітерся давним-предавно… На що ти спроможен? Продовжитись родом, Звести кам’яницю і мур змурувать? Назовні мов

Борис Грінченко – Український марш

Співається на голос: “Гей, не дивуйте, добрії люди” Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, Чим ми на світі бували, Як волю нашу, волю народну, Всі ми гуртом рятували! Гей, ізгадайте, знову вставайте: Рідний народ у неволі –

Павло Мовчан – Метушливці

Не знайти чого шукали В лусковинні віддзеркалень: Д е с ь, як висохла роса, Щ о с ь, як звук у небесах, І к о л и с ь, як в мові слово. ВСЕ

Анатолій Лупиніс – Моя повстане Україна

Моїм милим дівчатам, Дбайливим помічницям, Патріоткам, Корпус Волі Під скрес Московської руїни, Під лицемірство каяття Моя повстане Україна До віковічного буття. Кайдани, що в кремлях кувались, На шпальтах набували дзвін, Під фарисейський лібер-галас Вкраїна,

Іван Багряний – Антон-Біда – Герой Труда (Вступ)

В Берліні сталася біда – Стряслась беліберда… Шпигун, фашист і емведист, І сталінський поет, З’єднавши свій докупи хист, Створили “Комітет”, – Щоби на “родіну” ішов Мерщій Антон Біда, Бо плаче там за ним Хрущов…

Павло Мовчан – За мотивами казки

В продухвині вікна, ув ополонці зору Синіє глибина фарбованого моря, І чайок пелюстки, біліючи, не тонуть, Дрібненької луски у мене жмені повні: Долоні розтулив – всеможна щезла щука, Нічого не зловив, хоч срібла повні

Струтинський Василь – Хочу я на трактор (Збірка)

1992 рік, видавництво “Чернігів” НАШ БЕРЕЖОК Люблю наш бережок, Коли на нім сніжок, Коли ручай співає Чи квітне моріжок. Люблю в осінню мить, Коли багрець горить І рідний бережок Під жовтим листям спить. СИНИЧКА