Віталій Іващенко – Чомусь так мало виражені в слові


Чомусь так мало виражені в слові
Миттєвості, в яких життєва суть:
Коли душа співає гімн любові,
І пристрастей завершується путь.

Одні нарешті. Тиша. Мовчки стежу
За кожним рухом, бо німі вуста.
Спадає з тебе марево одежі,
І світиться жіноча красота.

О, скільки я чекав на мить такую!
Передчуваю пристрастей обвал,
Затамувавши подих, я цілую
Грудей твоїх замріяний овал.

Не вірять очі, що я все це бачу,
Тому не зупинити ніжних рук,
Цілую все – духмяну і гарячу,
Я ледь не плачу від солодких мук.

Зникає розум. Рухи всі – стихія,
Двох ніжностей закоханих двобій.
Усе єство у захваті радіє,
І серце мліє – я в тобі, в тобі!

Не зупинитись і не перервати
Цей поступ до блаженного злиття.
Все яскравіші насолоди шати,
Все ближче й ближче апогей життя.

В зустрічних рухах райська насолода,
Бажання, і прохання, і мета.
І світлий стогін – наче нагорода –
З гарячих вуст збентежено зліта.

Злились тіла і душі. Світ зникає.
Все завмирає і кудись летить.
Віднині і навіки нас єднає
Краплинка щастя –

– ця прекрасна мить.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему могутній дуб.
Ви зараз читаєте: Віталій Іващенко – Чомусь так мало виражені в слові