Віталій Іващенко – Українці в Росії живуть
Українці в Росії живуть,
Знають мову російську, як рідну,
Служать словом і працею гідно,
Путь Росії – то їх власна путь.
Росіян не збагнути ніяк:
Стільки років живуть з нами поруч,
Але мови не вчать принципово.
Росіяни, брати, як же так?
Чом поваги до брата нема?
Чи вважаєте нас другим сортом?
Якщо так, то зневага ця – сором,
Це не велич Русі, а ганьба!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Віталій Іващенко – Чомусь так мало виражені в слові Чомусь так мало виражені в слові Миттєвості, в яких життєва суть: Коли душа співає гімн любові, І пристрастей завершується путь. Одні нарешті. Тиша. Мовчки стежу За кожним рухом, бо німі вуста. Спадає з тебе марево одежі, І світиться жіноча красота. О, скільки я чекав на мить такую! Передчуваю пристрастей обвал, Затамувавши подих, я цілую Грудей […]...
- Віталій Іващенко – Я розмовляти починав російською Я розмовляти починав російською: Була евакуація, війна. Російська школа, потім вуз російський, Мені була мов рідною вона. В десятому коліні українець, Двомовність власну я тоді сприймав Як щось природне, Як культури рівень, І запитань собі не задавав, Чому батьки чим далі, тим частіше Спілкуються російською, і нас До неї навертають, мов чистіша Вона від рідної. […]...
- Віталій Іващенко – Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, Швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання мрія безголосо кличе. Буває, серед тисячі очей Побачу раптом наче рідні очі. Я простягнути руку й серце хочу, Розкрити душу, що жива іще. В ній стільки мрій, бажання і тепла, В ній стільки ласки зібрано […]...
- Єднаймось, брати-українці – Історичні пісні ЄДНАЙМОСЬ, БРАТИ-УКРАЇНЦІ Єднаймось, брати-українці, Не час на роздори, не час, Бо нам ще Великдень настане, І доля всміхнеться до нас. Від Чорного моря до синіх Карпат Одна нероздільна родина. Без панства, без рабства, насильства і зрад Одна самостійна Вкраїна. Почують ще гори і доли І блескот гарматний і спів, А жовто-блакитні прапори Замаять наш Київ […]...
- Твір на тему: Великі українці. Віталій Володимирович Кличко (Твір-біографічний опис) Віталій Володимирович Кличко народився 19 липня 1971 року, в селі Біловодське, Киргизія. В 1995 році Віталій закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут, далі вчився в аспірантурі Національного університету фізичної культури і спорту України, захистив кандидатську дисертацію по темі: “Бокс: теорія і методика спортивного відбору” в Національному університеті фізичного виховання і спорту України в лютому 2000 року. Відомий, […]...
- Дмитро Павличко – То внутрішня справа Росії Не сплять президенти щасливих країн, Ночами кричать, навіженці, Їх мучить хандра, надокучливий сплін – Під танками гинуть чеченці. Засніть же, добродії! То не біда – Склепляйте натруджені вії. Стікає із гусениць кров молода? – То внутрішня справа Росії. Шиковні міністри заплачуть от-от, В їх погляді повно печалі, Бо десь там мордують чеченський народ, А панство? […]...
- Наталя Гуркіна – Скільки живуть свійські тварини? Раз зозулька у селі почала кувати, Всім тваринам для життя роки дарувати. Для малого поросяти двадцять два “ку-ку”, Півнику – дванадцять років для ку-ку-рі-ку. Вівцям справно відлічила двадцять один рік. Для лоша відрахувала гарний, довгий вік. Шістдесят… і ще рахує!.. все – шістдесят сім! Всі тваринки до зозульки: от би нам так всім! Для корівки […]...
- Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) “Вся Росія – наш сад”. Ось так у комедії Чехова розкрито символічний зміст великого родинного маєтку, де зібралися ще поки не колишні і ще поки не майбутні господарі. “Вся Росія – наш сад”, і наприкінці літа вирішуватиметься доля саду, доля Росії. Проте вже на початку […]...
- Ми – українці (за поезією “Ми йдемо”) Україна… Край краси й тяжкої недолі, неповторної пісні й волелюбного лицарства, край із багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки й сини. У поезії “Ми йдемо” автор показав нас, українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею: Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, […]...
- На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався із дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, […]...
- Твір на тему: Якими є українці? Бути людиною Значить страждати, Бути українцем Страждати стократ. М. Руденко Сьогодні для визначення сукупності характерних ознак певної нації дуже часто вживають термін “менталітет”, говорять про необхідність відродження “українського менталітету”. Якими ж є українці? Яким є український менталітет? Які особливі риси української нації виявилися у певні періоди історичного розвитку? Що саме ми маємо відроджувати і наслідувати? […]...
- Україна й українці у творчості Тараса Шевченка Україна й українці у творчості Тараса Шевченка Т. Г. Шевченко народився в Україні. Тут минуло його дитинство серед вишневих садків і струнких тополь, серед людей, гноблених і нещасних, яким був і він сам, але красивих душею, добрих і співучих. Добро і зло він бачив на землі свого дитинства, рай і пекло, і відчував свою єдність […]...
- На полювання з девізом: хай живуть зайці! (Остап Вишня) Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався з дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
- Україна та українці в творчості Т. Г. Шевченка Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові. Українська земля дала світові геніального поета Т. Шевченка, який належить до найбільших народних поетів, яких тільки знає всесвітня історія літератури. Поезія Шевченка національна і інтернаціональна, гуманна і самобутня, загальнодоступна. Поет підніс не […]...
- “Мертві душі” М. В. Гоголя – “гірке нарікання сучасній Росії, але не безнадійне” Можна по-різному розповісти про те ж саме явище. Можна поставити його в тінь, можна – на яскраве світло, розвернути, роздивитись з усіх боків. Можна показати все велике, що одразу кидається у вічі, а можна зробити портрет із дрібниць, висвітити навіть найдрібнішу рисочку. Якщо вміло створити портрет із дрібниць, то він набагато краще відбиватиме характер, ніж […]...
- Ми – українці, а не гречкосії. Роздуми над поезією Бориса Олійника У передньому слові до збірки поезій Бориса Олійника “Основи” (2005 р.) Михайло Шевченко чітко і всеосяжно окреслив постать поета: “Дивовижний чародій інтимної лірики, володар плечового удару в публіцистиці, недосяжний фігурист в іронії, майстер поем – Борис Олійник, безперечно, унікальна постать в українській культурі, політиці і філософії, яка не має аналогів у землях близьких і землях […]...
- Твір на тему: Хай живуть Архімеди! Мало їх, але ними розквітає життя. М. Чернишевський Нове XXI століття стане століттям найбільших наукових відкриттів, тому що сьогоднішній стан багатьох наукових напрямків можна визначити так: вони на самому порозі відкриттів. Ще крок-два – і спалахнуть яскравим світлом нові імена, рівні Архімеду, Ломоносову, Ньютону, Ейнштейну. Мені, оскільки збираюся присвятити себе фізиці, хочеться розповісти про А. […]...
- Коротич Віталій – Біографія АВТОБІОГРАФІЯ Письменник, головний редактор журналу “Огонек” (1986-1991) Народився я у 1936 році у Києві. Саме там я закінчив школу з медаллю та інститут з відзнакою. Оскільки школа була англійською, а інститут суто медичним, надалі я робив всупереч одержаній освіті, зайнявшись літературою після шести років медичної практики. А нова професія не передбачала ні базисних знань, одержуваних […]...
- Україна і українці в творчості Тараса Шевченка У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Внизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував він і […]...
- Березінський Віталій – Біографія Віталій Костянтинович Березінський народився 8 листопада 1937 р. в с. Іванів (Янів) Калиновського району Вінницької області. Закінчив філологічний факультет Одеського університету. Працював відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ. Нині – викладач української та зарубіжної культури в Одеській національній академії харчових культур. Автор збірок поезій “Повінь”, “Кольори граніту”, “Автострада”, “Запас висоти”, “Рождение солнца” (в перекладі на російську […]...
- Твір на тему: Великі українці. Софія Ротару (Твір-біографічний опис) Софія Ротару (повне ім’я – Софія Михайлівна Євдокименко-Ротару, молдаванською – Sofia Rotaru ) – російська, українська і молдавська співачка, музикант, танцівниця, музичний продюсер, кіно-продюсер, акторка, ділова жінка. Відома голосом альто, стала першою поп-співачкою, яка співала речитативом. Користується суспільним визнанням. Кар’єра Софії Ротару ознаменована міжнародним успіхом на музичній сцені, а також численними розбіжностями, причиною котрих стало […]...
- Павло Мовчан – “Я вас не викличу з нічого… “ Я вас не викличу з нічого, Не виплачу, не воскрешу: Нема зворотної дороги. Там завмира підземний шум. Спільнопорушно, однобічно Примари гнали їх в пітьму, У мерзлоту вганяли вічну, У гнізда металевих мук. В ім’я безглуздої ідеї Та нездійсненної мети Сини Росії й Іудеї В підземні гнали вас світи… Брати мої! де ваше кістя? На Колимі? […]...
- Впусти меня Впусти меня, по горячим венам Не оставляя своих следов, Я разложусь в тебе, изменяя гены- Это будет моя любовь Проникая в тебя по аортам, Сердце волнуя в груди, Я наполняю все высшим сортом- Ароматом моей любви Ты бьешься в агонии сладкой, Я будто губы кусаю твои, Играю и наблюдаю украдкой Как тело дрожит от любви […]...
- Твір на тему: Великі українці. Олександр Петрович Довженко (Твір-біографічний опис з елементами цитування) Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня (29 серпня) 1894 в селі Вьюніщи, передмістя містечка повіту Сосниці, Чернігівської губернії. У 1914 закінчив Глухівський вчительський інститут. У кіно працював з 1925 року. У той час зближувався з українською кіноорганізацією ВУФКУ (Всеукраїнське Фото Кіно Управління) і почав з ним співробітничати. В той же час готується до роботи над […]...
- Альона Парневич – вони кидають моє серце у вогонь Вони кидають моє серце у вогонь Вони цькують мою кохану Україну І хоч би кров текла з моїх долонь Розп’яли б знову тіло моє тліне Вони сліпі: “брати” – кричу, – “брати” Вони кивають, разом ніж у спину Люби країну все, що в ній – л ю б и Борись за неї і ніхто тебе […]...
- Юрій Андрухович – Підземне зоо “Живуть під містом, наче у казках, кити, дельфіни і тритони… “ Б.-І. Антонич Живуть кити під містом. І тритони. А ще – дельфіни. В сумерку глибин, В западинах, де чорний місяць тоне, Де вибрано породу з порожнин, Вони живуть – міноги і мурени, Сирени, восьминоги. І смиренне Сліпе суцвіття губок та медуз – У вирвах […]...
- Ковальчук Людмила – Якщо люблю Якщо люблю, то це уже назавжи, Та все ж не значить, що навік твоя. Ти хочеш, хоч гіркої, але правди? А чим та правда краща, а ніж я? Якщо люблю, то вірна, немов доля. Та не тримай, піду – то відпусти. Душа моя, як вітер, що у полі, Все ж не живе в полоні самоти. […]...
- Микола Хвильовий – “Поле. Шляхи. Могили… “ Поле. Шляхи. Могили І чебреці, чебреці. Ліс, цукроварні, села, Ніж і одріз у руці. З братом пішов я в повстанці (брата тепер нема! За Перекопом на станції Плакав по нім туман). Вийшли з оселі, веселі Коні іржали на путь, Грузди озерні далі У золотім меду. Хлопці! За вільну волю! Хлопці-повстанці, в гурт… Й серце забилось […]...
- Володимир Сосюра – У кроках мільйонів і крок мій звучить У кроках мільйонів і крок мій звучить, І в хорі пісень моя пісня летить, У молотів дзвоні і молот мій б’є, В диханні народу дихання й моє. Мені, як і другим, жоржини цвітуть, І сонце у небі, й майбутнього путь. З тобою я злитий, народе, мій дім, Любов’ю палкою, диханням моїм. 1947...
- Надя Ковалюк – Читай вірші, переглядай альбоми Читай вірші, переглядай альбоми. Заглянь у душу до самого дна. Але не повертайся вже ніколи. Між нами – стіни, довгі, як життя. До мене замуровано всі двері, А ти спали залишені мости І той вогонь, що не горів, а жеврів Останньою сльозою загаси. Це прощавання стане порятунком Для наших душ, для наших двох сердець. Повернення […]...
- Ірина Галинич – Ритм почуття Я розрізняю ритми кроків, Та серед них нема твоїх. Ще скільки днів чи може років Я не почую більше їх? Ритмічне дзенькання ключами – Це також вже у забутті. Лиш маневруючи думками, Зринають спогади смутні. Тебе нема вже рівно вічність, А я усе ж о та сама. І кроків згадую ритмічність, А їх усе нема […]...
- Андрій Малярик – Чому ви кажете, що ви щасливі? Чому ви кажете, що ви щасливі? А позао̀чі плачете в подушку. На публіці завжди хороші й милі, І цим приховуєте сум свій влучно. Чому ви кажете, що ви багаті? Що забезпечені усім і незалежні. Але при цьому живетѐ ВКонтакті, І смс-ки замінили ручок стержні. Ви вдаєтѐ кокетну неприступність, Вважаєте, що гордість править світом, Що все […]...
- Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня сьома) Голос: Ми путь свою пройшли, як гагаган, Що з неба од зорі схилив орбіту. У ніч, у млу, у біль, у дикий лан Летіло непідковане копито! Дихання моря пестило фрегат. Широкий вітер з півдня шторм заводив. Незнаних напрямків ішов пасат, Прапорами вимахував без коду. Незнаних напрямків ішов пасат! Нечуваної сили і завзяття – Стелився гул […]...
- Минають дні, минають ночі (скорочено) – Шевченко Тарас Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! доле, де ти? Нема ніякої; Коли доброї жаль, боже, То дай злої, злої! Не […]...
- Микола Руденко – дороги Молюся вам, оті дороги, Донецькі, чорні, кам’яні, Що ранили дитячі ноги І лікували у стерні; Отим стежкам, які водили По мінах у ворожий тил, Щоб вибухав, де ми ходили, Живий бузок, а не тротил. Тепер оте напівдитяче, Окопне, давнє, лісове Сопілкою у грудях плаче, Сльозою по щоці пливе… Молюся вам, дороги пізні, Де радість є […]...
- Олесь Гончар – Інеєм вкрито гілля Інеєм вкрито гілля. На шиї слизька петля. Не бийсь, не пручайся дарма. Тих, кого любиш, нема… Мерзла, як кістка, земля. Стогони чути здаля. Могильна задуха, могильна пітьма, Надії ж – нема, нема! 1942...
- Аня Тет – Она носила внутри солнце Она носила внутри солнце И освещала другим путь.. И каждый, кто ее касался Однажды, понимал бытия суть.. И каждый, с кем она смеялась Хоть миг, но все же счастлив был! Ее тепла на всех хватало, В ее объятьях расцветал вдруг мир.. Она носила в груди звезды И рассевала мрак в кромешной тьме, И каждому, кто […]...
- Завтра я побачу твої очі Завтра я побачу твої очі Десь далеко в глибині душі Та я серця покохать не зможу Бо не підібрані я маю всі ключі. Якщо серце впаде на коліна Ти прибудеш в мої вічні сни Сам на сам зустрінешся зі мною, Як відважний лицар, край ріки. Лиш вона – Любов, одна буде стояти Втілювати все в […]...
- Микола Руденко – дніпро взимку Нема дніпра, нема, та й годі – Є вкрита снігом далина. Лише зненацька у негоді Хрустіння криги долина. Але мороз у повній силі, Дерева інеєм взялись. Там, де гойдались гори-хвилі, Курей селянських патра лис. Він озирається зловтішно: Ось що накоїла зима. Йому і боязко, і смішно: Де ж той дніпро?.. Нема, нема. В снігах немов […]...
- Кіплінг Редьярд – Якщо Якщо спокійний ти перед юрбою, Де зведено на тебе поговір, Зневірений, залишився собою, І зрозумів тягар чужих зневір; Якщо навчився ти терпляче ждати, Поміж брехні самому чесним буть, Не прибирався у святецькі шати І люттю не відплачував за лють; Якщо ти мріям не віддавсь на ласку, Якщо ти владар пристрастям своїм, Якщо приймаєш Успіх та […]...
Москаль чарівник скорочено.