Вивантаження граніту – драч Іван

Сивий, аж замислений,
Крихкий на пругах
Граніт кострубатий до пальців липне.
Шпурляю – і він гоготить в ногах,
Влягаючись тілом в земні заглибини.

Рожевий, смугастий – в променях мліє.
В кожнім кристалі вогні полискують –
І падас сонце направо й наліво
Верткою мигливою блискавкою.

На іскри дробиться, вщухає, тихне.
Полами витрем замурзані чола ми.
Зцупимо, зрушимо – й знову задихано,
Азартно напружимось торсами голими…

Вже викотивсь місяць
Із синіми горами,
Великий, важкий, сивувато-опаловий.
Може і цю розвантажим платформу –
Місячним каменем землю завалимо…

Хочеться пива. Петляємо коліями.
Стрічним дівчатам махаєм кашкетами.
Струмінь з-під крана морозно поколює,
Зорі од спини летять рикошетом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Благородний лицар дон кіхот герой і дивак.
Ви зараз читаєте: Вивантаження граніту – драч Іван
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.