Власта Власенко – Кожного разу, коли мене любиш

Кожного разу,
Коли мене любиш,
Коли довіряєш мені, не перевіряючи, –
Розпорпуєш з-під трави мої похоронені крила..
І так настирно і вперто вчиш мене забувати
Все те, що колись мені згодували і зговорили,
Що всі ці трагікомедії, епоси й драми
Йдуть від мене підкреслено тонко й безсило,
Концертно, як дуже порядні дами,
Яким так личить страждати
Бо їх так навчили…
І всі ці приховано агресивні
Декоративні
Дивацтва й каліцтва,
Що зверху їх троє, а всередині триста, –
Без осуду й слідства,
Піднявши комір до вух,
Валять від мене поспішно старою бруківкою міста..
І тоді у мені
Тихо як по війні..
Тоді слухаю як безбожно літає венами осінь
Руда і тепла як кров
І як просить
Не плутати слово смуток зі словом любов..
Тоді роздивляюсь обновки які ти мені приніс –
Сонце, дорогу, ворону, смолу і великий ліс
І забуваю потрохи цю декларативну втому
І розумію, що певно з тобою можливе все,
Навіть вернутись до себе..
Тобто, додому.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Власта Власенко – Кожного разу, коли мене любиш