Володимир Лучук – Цвіркунець

Related posts:

1. Володимир Лучук – дарунки для мами (Збірка) 1985 рік, видавництво “Веселка” ЗАБЛУдИЛАСЬ ПІСЕНЬКА Несла пісенька із лісу Козубок суниць. Заблудилась пісенька Між густих ялиць. Рвала пісенька у лузі Цвіт рясних купав. Заблудилась пісенька Між зелених трав… Не журися, пісенько, Ти ж тут не одна! – Відгукнулась пісеньці Далина. Бережечком понад морем Пісенька ішла – Черепашку-рапару У піску знайшла. Ми в мандрівці Радісно […]...
2. Володимир Лучук – Танок сорок На поляні Під сосною – Гарно-весело Весною. Дві сороки- Білобокі Повпирали Крила в боки. Їм на скрипці Коник грає – Вниз і вгору Смик літає. Чорний жук З-під зелен листу Дме в трубу У голосисту. А дзвіночки голубенькі – Дзеньки-бреньки! Дзеньки-бреньки! Ну й таночок! Ну й танок – В білобочок, У сорок!...
3. Володимир Лучук – Як лелека зимував В теплий вирій Путь далека Пролягла У сизій млі… А поранений лелека Залишився на землі. Повертала з поля мати, Принесла його до хати. Кожен вечір Ми сиділи З ним обидва за столом. Разом спали, Разом їли, Разом гралися з котом. Та прийшла весна здалека, І крильми змахнув лелека… – Линь у небо! В добрий час! […]...
4. Володимир Лучук – Тільки мати – Я на ковзанку піду! – А коли ж до хати?- Тільки мати вміє так Лагідно спитати. – На ходу сніданок з’їм! – Так не слід робити!- Тільки мама може так Лагідно сварити. В снах літаю до зірок… – Час вставати, сину… – Тільки мама збудить так Лагідно дитину....
5. Володимир Лучук – Сіла хмара на коня (Збірка) 1968 рік, видавництво “Веселка” СІЛА ХМАРА НА КОНЯ Сіла Хмара На коня: Хмара Хмару Доганя. Вітер Збоку Як набіг Збив коня Відразу З ніг. Випустила Хмара Віжки І пішла За обрій Пішки. ВТІК ЗЕЛЕНИЙ ОЛІВЕЦЬ Ніс Івасику руці Різнобарвні олівці. Біг Івась за дідом Слідом І спіткнувсь на толоці. Дід до внука повертає: – Що […]...
6. Володимир Лучук – Ніч Сплять ведмеді у барлозі, Сині роси – при дорозі. Сплять горобчики у стрісі, А грибочки сплять у лісі. Спить зайчатко під лозою, Спить рибчина під водою. Білі вівці сплять в оборі, Чорний котик – у коморі. Книги сплять за склом у шафі. В зоопарку сплять жирафи. Скрипка спить собі в футлярі, Дрібен дощик спить у […]...
7. Володимир Лучук – Мак На городі – Ой, так, так – Мама висіяла мак. У барвистій парасольці Зацвітає мак на сонці. У зеленому плащі Мак не мокне на дощі. На городі – Ой, так, так – Мама висіяла мак. Мак росте, росте угору – Дозріває в літню пору. Вліво-вправо – хить та хить Дзвінко маківка дзвенить....
8. Володимир Лучук – Незабудки Під густими Ситнягами У воді Квітки ростуть. Назбирать Букетик мамі Незабудок Не забудь....
9. Володимир Лучук – Чорний жук Чорний жук Очима Блима: Чує кроки За плечима. Дуже хороше йому По землі ходити! Він не хоче, Чуєш, хлопче, У коробці жи-ти!...
10. Володимир Лучук – Під кущем Під кущем у ступі вовк На кулешу просо товк. А вовчиця над коритом Просівала просо ситом. Вовченятко біля тину Кличе одуда в гостину. Одуд каже: – ду-ду-ду! Я до вовка не піду!...
11. Володимир Лучук – Гарбуз Вліз на пліт Гарбуз Без рук Й зачепився там За сук. Це б йому На землю сісти, Та назад Не може Злізти....
12. Володимир Лучук – дикий мак Джміль ромашці Щось на вухо Пошептав І – полетів… Дикий мак Хотів послухать, Не розчув – Почервонів....
13. Володимир Лучук – Тепловоз Чи літо, чи осінь, Весна, чи зима, А для тепловозів Різниці нема: Летять тепловози На захід, на схід – Махає рукою Їм Ростик услід. Бува, як до них Не виходить хлопча – Чогось машиністам Не вистача: Гудок голосисто На цілу округу Привіт посилає Маленькому другу!… Як виросте Ростик – Крізь хуги й морози Водитиме вміло […]...
14. Володимир Лучук – Горобчик Наш Івасик По сніданку Сів на плоті Біля ганку. – Цінь-цірінь! – Гукає хлопчик, А всі думають – Горобчик....
15. Володимир Лучук – Золотий дощ Чи ви чули чудасію? Не пізнати в місті площ: Цілий тиждень і неділю Золотий періщить дощ! У дощі пливе вівторок, У дощі поплив четвер… Прилетіло сорок сорок, Сповістило кожен сквер: – Чи ви чули чудасію? Не пізнати в місті площ: Цілий тиждень і неділю Золотий періщить дощ! Леви з мітлами гуляють Спозаранку день при дні […]...
16. Володимир Лучук – Прогулянка Вже зеленіє луг і ліс, Сонце – наче сонях… Вітер пахощі приніс,- Кличе на осоння. Угорі співає птах, Що присів на гілку. Ми з лопатками в руках Біжимо на гірку. Я з відерцем голубим Граюсь на горбочку. Принесу матусі в двір Золота – пісочку....
17. Володимир Лучук – Півень (Загадка) Стоїть півень на плоті У червонім капоті. Стоїть, а не піє, Певне, що не вміє. Проте знає Справу хитру – Показує Напрям вітру. (Флюгер)...
18. Володимир Лучук – Бочка меду Ланкова – метка бджола – Бджіл у поле привела. Одні бджоли Підставляють До квіток драбини, Інші бджоли Мед черпають З квіту конюшини. Жодна бджілка Не дармує Від самого ранку: В спільну бочку До садочку Носить мед у дзбанку. – Бочку меду Беріть, люди! Друга бочка Завтра буде!...
19. Володимир Лучук – диво у ставу Я сьогодні на човні З мамою катався. Я сьогодні на ставу З дива дивувався. Як погляну у вишінь – Хмари йдуть горою, Як погляну у глибінь – Хмари під водою… А не вірите мені, То спитайте мами, Що купаються хмарки Разом з коропами!...
20. Володимир Лучук – дарунки для мами Я мамі Хмаринку дістану Із неба, Щоб дощ – під рукою, Коли його треба. І вітра,- Що в кованій схованій Скриньці З ключем чарівним На шовковій Шворинці. Літак Так змайструю, Щоб сам на ділянці Міндобрива висіяв Маминій ланці. А найголовніше – І я не жартую! Я їй цукерковий Завод Подарую! Зрадіє матуся,- Й мені Аж […]...
21. Володимир Лучук – Заблудилась пісенька Несла пісенька із лісу Козубок суниць. Заблудилась пісенька Між густих ялиць. Рвала пісенька у лузі Цвіт рясних купав. Заблудилась пісенька Між зелених трав… Не журися, пісенько, Ти ж тут не одна! – Відгукнулась пісеньці Далина. Бережечком понад морем Пісенька ішла – Черепашку-рапару У піску знайшла. Ми в мандрівці Радісно літо провели, Пісеньку додому Привели....
22. Володимир Лучук – Кріп в окріп Я несу На кухню Кріп. Кине мама Кріп В окріп. А до кропу Ще й петрушку, Смачно варить Мама Юшку....
23. Володимир Лучук – Кіт читає книжку З книги кіт не зводить ока. Кішці просто з ним морока: Мусить бігати у льох І ловить мишей за двох. Кіт муркоче: – Ну й цікаво! Вкрала мишка в діда сало.- Сторінки гортає кіт – Що там далі? Як там дід? Окуляри протира І гукає: – Гей, стара, Ти лови тихіше миші, Бо мені потрібно […]...
24. Володимир Лучук – Звукове дзеркало Жук-жученко – Сажотрус – Вгору крутить Чорний вус. Підкрутив І став питати: – де б це дзеркало Дістати? Підліта Кмітлива муха І дзенькоче Біля вуха: – Жуче-друже,
не журись, А навколо Роздивись. Глянь: мов дзеркало Роса… – Жук поглянув: – Ну й краса!...
25. Володимир Лучук – Втік зелений олівець Ніс Івасику руці Різнобарвні олівці. Біг Івась за дідом Слідом І спіткнувсь на толоці. Дід до внука повертає: – Що тут сталося? -
питає. А Івасик посмутнілий Олівці збира плачма: – Є червоний, чорний, білий, А зеленого – не-ма… – А зелений олівець, Найпрудкіший стрибунець, Від Івася – скік та скік! – У траву пірнув і […]...
26. Володимир Лучук – А той човен діток повен Молодик уводі весла мив золоті. Весла вимив, сів на човен. А той човен діток повен. Човен плавав цілу ніч. Сонце випливло навстріч....
27. Володимир Лучук – Конюшину джміль носив Конюшину джміль косив, Будяком ступню пробив… Як почула те бджола – Бинт у поле принесла. Ногу вмить перев’язала, Подає сап’янці: – Я ж казала… Я ж просила Взутися уранці!...
28. Володимир Лучук – Над кущем літає хрущ На подвір’ї Зелен Кущ. Над кущем Літає Хрущ. Ми прибігли До куща. Над кущем Нема хруща....
29. Володимир Лучук – Сіла хмара на коня Сіла Хмара На коня: Хмара Хмару Доганя. Вітер Збоку Як набіг Збив коня Відразу З ніг. Випустила Хмара Віжки І пішла За обрій Пішки....
30. Володимир Лучук – Кошик яблук ніс їжак Із садка В осінню пору Поспішав їжак В комору. Ніс їжак, Увесь зіпрілий, Стиглих яблук Кошик цілий, Аж біжить навпроти Друг: – Я шукав тебе Навкруг!.. Біля саду на межі Їжаки присіли. Довго друзі говорили Кошик яблук з’їли....
31. Лучук Володимир – Біографія Володимир Іванович Лучук народився 27 серпня 1934 на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща). Батьки поета мали досить багату бібліотеку. Ще в дитинстві виявилося зацікавлення Володимира Лучука літературною творчістю (першого вірша він написав у сім років). 1945 року сім’я Лучків переселилася на Волинь, де в місті Рожище Лучук навчався у середній […]...
32. Герасим’юк Василь – Він прибіжить Мирославові Небелюкові Він прибіжить. Він буде коло хати На чомусь грати, чимось цоркотати. І ти всміхнешся, вискочиш надвір: – Здоров, музико! Чий ти будеш, хлопче? А він мовчить – вій грає, вій цоркоче – Цей перкалаб малий притік із гір. І ти стоїш. А що робити маєш? Все забуваєш. Сльози витираєш. І просиш: грай чи […]...
33. Володимир Сосюра – Я – квітка осіння Я – квітка осіння… дощі мене мочать, Рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, Тумани пливуть од ріки. Була я колись і пахуча, й хороша… Та все це як сік у маю. І ранками сипле холодна пороша На бідну голівку мою. Пороша розтане, як сонце прогляне Із хмар, як надія, на […]...
34. Герасим’юк Василь – Він і нині скрипаль Він і нині скрипаль, Хоч висихає мозок у кістках, Коли стрічає писану, пожеристу, Особливо барванину, яка жалить кожного, Бо найперша прокинулась і виповзла з нори, А до тої ночі, коли зацвіте папороть, Ще далеко. Тонко, тонко на скрипці… Ми не хотіли більше випробувань – Ми опорядили його туди, Куди й кінь не ірже – Сам […]...
35. Петро Гулак-Артемовський – Батько та син “Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині: – Шануйсь, бо, далебі, колись Тму, мну, здо, тло – спишу на спині!” Хведько не вчивсь – і скоштовав Березової кашки, Та вп’ять не вчивсь і пустовав – Побив шибки і пляшки; І, щоб не скоштовать од батька різочок, Він різку впер в огонь […]...
36. Фединишинець Володимир – Біографія Фединишинець Володимир Степанович народився 9 травня 1945 року в с. Репинний Волівецького району Закарпатської області. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Пише українською та російською мовами. Автор збірок поезій “Білий камінь”, “Секунди серця”, “Сині серпантини”, “Симетрія”, “Едельвейси”, “Срібні силуети”; повістей та оповідань “Свято білої музейної ворони”; роману “Бранці лісу”; книг для дітей “Михайликові голуби”, “Хитрун […]...
37. Коли світало – Сосюра Володимир Вони його спіймали край вокзалу І кинули, безсилого од ран, В глухий підвал… Водою і металом, Як люті пси, вони його терзали, А він мовчав, маленький партизан. Вони по нім підборами гриміли, Мов крізь туман, звучав глузливий сміх… І як його не мучили, не били, – Він повен був для них страшної сили, Не видав […]...
38. Володимир Самійленко – Україні Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий! Але хіба тоді […]...
39. Сад (Уривок) скорочено – Сосюра Володимир В огні нестримної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили ми собі одвічну… О, будьте прокляті, кому назад повернуто обличчя! Брати нас брали на штики за слово, правдою повите… Ви ж розумієте, – віки не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив у серце шило, […]...
40. Володимир Сосюра – Сад САД В огні нестримної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили ми собі одвічну… О будьте прокляті,- кому назад повернуте обличчя! Кати нас брали на штики за слово, правдою повите… Ви ж розумієте?! Віки не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив у серце шило […]...