Володимир Лучук – Тільки мати
– Я на ковзанку піду!
– А коли ж до хати?-
Тільки мати вміє так
Лагідно спитати.
– На ходу сніданок з’їм!
– Так не слід робити!-
Тільки мама може так
Лагідно сварити.
В снах літаю до зірок…
– Час вставати, сину… –
Тільки мама збудить так
Лагідно дитину.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Володимир Лучук – дарунки для мами (Збірка) 1985 рік, видавництво “Веселка” ЗАБЛУдИЛАСЬ ПІСЕНЬКА Несла пісенька із лісу Козубок суниць. Заблудилась пісенька Між густих ялиць. Рвала пісенька у лузі Цвіт рясних купав. Заблудилась пісенька Між зелених трав… Не журися, пісенько, Ти ж тут не одна! – Відгукнулась пісеньці Далина. Бережечком понад морем Пісенька ішла – Черепашку-рапару У піску знайшла. Ми в мандрівці Радісно […]...
- Володимир Лучук – Кріп в окріп Я несу На кухню Кріп. Кине мама Кріп В окріп. А до кропу Ще й петрушку, Смачно варить Мама Юшку....
- Володимир Лучук – Мак На городі – Ой, так, так – Мама висіяла мак. У барвистій парасольці Зацвітає мак на сонці. У зеленому плащі Мак не мокне на дощі. На городі – Ой, так, так – Мама висіяла мак. Мак росте, росте угору – Дозріває в літню пору. Вліво-вправо – хить та хить Дзвінко маківка дзвенить....
- Володимир Лучук – Гарбуз Вліз на пліт Гарбуз Без рук Й зачепився там За сук. Це б йому На землю сісти, Та назад Не може Злізти....
- Володимир Лучук – Сіла хмара на коня (Збірка) 1968 рік, видавництво “Веселка” СІЛА ХМАРА НА КОНЯ Сіла Хмара На коня: Хмара Хмару Доганя. Вітер Збоку Як набіг Збив коня Відразу З ніг. Випустила Хмара Віжки І пішла За обрій Пішки. ВТІК ЗЕЛЕНИЙ ОЛІВЕЦЬ Ніс Івасику руці Різнобарвні олівці. Біг Івась за дідом Слідом І спіткнувсь на толоці. Дід до внука повертає: – Що […]...
- Володимир Лучук – Ніч Сплять ведмеді у барлозі, Сині роси – при дорозі. Сплять горобчики у стрісі, А грибочки сплять у лісі. Спить зайчатко під лозою, Спить рибчина під водою. Білі вівці сплять в оборі, Чорний котик – у коморі. Книги сплять за склом у шафі. В зоопарку сплять жирафи. Скрипка спить собі в футлярі, Дрібен дощик спить у […]...
- Володимир Лучук – Незабудки Під густими Ситнягами У воді Квітки ростуть. Назбирать Букетик мамі Незабудок Не забудь....
- Володимир Лучук – Чорний жук Чорний жук Очима Блима: Чує кроки За плечима. Дуже хороше йому По землі ходити! Він не хоче, Чуєш, хлопче, У коробці жи-ти!...
- Володимир Лучук – Цвіркунець В мураві Побіля хати Цвіркунець, Малий скрипаль, Вчивсь на скрипці Грати, грати – І згубив смичка… Шу-кай!...
- Володимир Лучук – Під кущем Під кущем у ступі вовк На кулешу просо товк. А вовчиця над коритом Просівала просо ситом. Вовченятко біля тину Кличе одуда в гостину. Одуд каже: – ду-ду-ду! Я до вовка не піду!...
- Володимир Лучук – Горобчик Наш Івасик По сніданку Сів на плоті Біля ганку. – Цінь-цірінь! – Гукає хлопчик, А всі думають – Горобчик....
- Володимир Лучук – Прогулянка Вже зеленіє луг і ліс, Сонце – наче сонях… Вітер пахощі приніс,- Кличе на осоння. Угорі співає птах, Що присів на гілку. Ми з лопатками в руках Біжимо на гірку. Я з відерцем голубим Граюсь на горбочку. Принесу матусі в двір Золота – пісочку....
- Володимир Лучук – дикий мак Джміль ромашці Щось на вухо Пошептав І – полетів… Дикий мак Хотів послухать, Не розчув – Почервонів....
- Володимир Лучук – Тепловоз Чи літо, чи осінь, Весна, чи зима, А для тепловозів Різниці нема: Летять тепловози На захід, на схід – Махає рукою Їм Ростик услід. Бува, як до них Не виходить хлопча – Чогось машиністам Не вистача: Гудок голосисто На цілу округу Привіт посилає Маленькому другу!… Як виросте Ростик – Крізь хуги й морози Водитиме вміло […]...
- Володимир Лучук – Золотий дощ Чи ви чули чудасію? Не пізнати в місті площ: Цілий тиждень і неділю Золотий періщить дощ! У дощі пливе вівторок, У дощі поплив четвер… Прилетіло сорок сорок, Сповістило кожен сквер: – Чи ви чули чудасію? Не пізнати в місті площ: Цілий тиждень і неділю Золотий періщить дощ! Леви з мітлами гуляють Спозаранку день при дні […]...
- Володимир Лучук – Бочка меду Ланкова – метка бджола – Бджіл у поле привела. Одні бджоли Підставляють До квіток драбини, Інші бджоли Мед черпають З квіту конюшини. Жодна бджілка Не дармує Від самого ранку: В спільну бочку До садочку Носить мед у дзбанку. – Бочку меду Беріть, люди! Друга бочка Завтра буде!...
- Володимир Лучук – дарунки для мами Я мамі Хмаринку дістану Із неба, Щоб дощ – під рукою, Коли його треба. І вітра,- Що в кованій схованій Скриньці З ключем чарівним На шовковій Шворинці. Літак Так змайструю, Щоб сам на ділянці Міндобрива висіяв Маминій ланці. А найголовніше – І я не жартую! Я їй цукерковий Завод Подарую! Зрадіє матуся,- Й мені Аж […]...
- Володимир Лучук – диво у ставу Я сьогодні на човні З мамою катався. Я сьогодні на ставу З дива дивувався. Як погляну у вишінь – Хмари йдуть горою, Як погляну у глибінь – Хмари під водою… А не вірите мені, То спитайте мами, Що купаються хмарки Разом з коропами!...
- Володимир Лучук – Заблудилась пісенька Несла пісенька із лісу Козубок суниць. Заблудилась пісенька Між густих ялиць. Рвала пісенька у лузі Цвіт рясних купав. Заблудилась пісенька Між зелених трав… Не журися, пісенько, Ти ж тут не одна! – Відгукнулась пісеньці Далина. Бережечком понад морем Пісенька ішла – Черепашку-рапару У піску знайшла. Ми в мандрівці Радісно літо провели, Пісеньку додому Привели....
- Володимир Лучук – Півень (Загадка) Стоїть півень на плоті У червонім капоті. Стоїть, а не піє, Певне, що не вміє. Проте знає Справу хитру – Показує Напрям вітру. (Флюгер)...
- Володимир Лучук – Звукове дзеркало Жук-жученко – Сажотрус – Вгору крутить Чорний вус. Підкрутив І став питати: – де б це дзеркало Дістати? Підліта Кмітлива муха І дзенькоче Біля вуха: – Жуче-друже, не журись, А навколо Роздивись. Глянь: мов дзеркало Роса… – Жук поглянув: – Ну й краса!...
- Володимир Лучук – Як лелека зимував В теплий вирій Путь далека Пролягла У сизій млі… А поранений лелека Залишився на землі. Повертала з поля мати, Принесла його до хати. Кожен вечір Ми сиділи З ним обидва за столом. Разом спали, Разом їли, Разом гралися з котом. Та прийшла весна здалека, І крильми змахнув лелека… – Линь у небо! В добрий час! […]...
- Володимир Лучук – Кіт читає книжку З книги кіт не зводить ока. Кішці просто з ним морока: Мусить бігати у льох І ловить мишей за двох. Кіт муркоче: – Ну й цікаво! Вкрала мишка в діда сало.- Сторінки гортає кіт – Що там далі? Як там дід? Окуляри протира І гукає: – Гей, стара, Ти лови тихіше миші, Бо мені потрібно […]...
- Володимир Лучук – Танок сорок На поляні Під сосною – Гарно-весело Весною. Дві сороки- Білобокі Повпирали Крила в боки. Їм на скрипці Коник грає – Вниз і вгору Смик літає. Чорний жук З-під зелен листу Дме в трубу У голосисту. А дзвіночки голубенькі – Дзеньки-бреньки! Дзеньки-бреньки! Ну й таночок! Ну й танок – В білобочок, У сорок!...
- Володимир Лучук – Втік зелений олівець Ніс Івасику руці Різнобарвні олівці. Біг Івась за дідом Слідом І спіткнувсь на толоці. Дід до внука повертає: – Що тут сталося? - питає. А Івасик посмутнілий Олівці збира плачма: – Є червоний, чорний, білий, А зеленого – не-ма… – А зелений олівець, Найпрудкіший стрибунець, Від Івася – скік та скік! – У траву пірнув і […]...
- Володимир Лучук – Кошик яблук ніс їжак Із садка В осінню пору Поспішав їжак В комору. Ніс їжак, Увесь зіпрілий, Стиглих яблук Кошик цілий, Аж біжить навпроти Друг: – Я шукав тебе Навкруг!.. Біля саду на межі Їжаки присіли. Довго друзі говорили Кошик яблук з’їли....
- Володимир Лучук – А той човен діток повен Молодик уводі весла мив золоті. Весла вимив, сів на човен. А той човен діток повен. Човен плавав цілу ніч. Сонце випливло навстріч....
- Володимир Лучук – Сіла хмара на коня Сіла Хмара На коня: Хмара Хмару Доганя. Вітер Збоку Як набіг Збив коня Відразу З ніг. Випустила Хмара Віжки І пішла За обрій Пішки....
- Володимир Лучук – Конюшину джміль носив Конюшину джміль косив, Будяком ступню пробив… Як почула те бджола – Бинт у поле принесла. Ногу вмить перев’язала, Подає сап’янці: – Я ж казала… Я ж просила Взутися уранці!...
- Володимир Лучук – Над кущем літає хрущ На подвір’ї Зелен Кущ. Над кущем Літає Хрущ. Ми прибігли До куща. Над кущем Нема хруща....
- Лучук Володимир – Біографія Володимир Іванович Лучук народився 27 серпня 1934 на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща). Батьки поета мали досить багату бібліотеку. Ще в дитинстві виявилося зацікавлення Володимира Лучука літературною творчістю (першого вірша він написав у сім років). 1945 року сім’я Лучків переселилася на Волинь, де в місті Рожище Лучук навчався у середній […]...
- Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Кохання… Воно вічне і всевидюще, воно всемогутнє, бо воно – основа життя і діяння, вогонь боротьби і радості. Це почуття приходить до нас незалежно від нашої волі й бажання. Воно окрилює, бо воно найбільш велике й благородне, священне. Бувають […]...
- Ідея матері в українській літературі XX століття: “Я (романтика)”, “Мати” Миколи Хвильового, “Скорбна мати” П. Тичини, “Мати” Г. Косинки,”Марія” Самчука Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання. Нелегкі випробування випали на долю матері в роки революції й громадської війни: її сини, потрапили у витворену революційними ідеями пастку, творили насильство, “набухали кров’ю […]...
- Тільки в снах буває стільки мрій І знову ти пройшла не замітивши що стояв я поряд Знову ті ще самі відчуття Знову як сніг лились мелодії маленькогого поета Знову ми забули що між нами були почуття Нявряд чи ці слова ще здатні щось змінити Вони лиш так, як смуток що залишився в мені І мабудь це останній вірш, який колись ти […]...
- Герасим’юк Василь – Коли моя мати заходить до церкви Коли моя мати заходить до церкви, Вона нікого не помічає, Доки іде на своє місце. Вона зупиняється Маленькою дівчинкою, Майже прозорою У золотому повітрі Під склепінням Маленької карпатської церкви. Дівчинка оглядається І, коли впевнюється, Що її мама Стоїть позаду, Одразу бачить усіх. Вона вже знає, де хто стоїть. І все вона чує: Як тонко виводить […]...
- Іра Семеренко – Чи знаєте ви, як це: мати друга? Чи знаєте ви, як це: мати друга? Коли є хтось такий же, як і ти. І разом забувається вся туга. І по життя стежині легше йти. Чи знаєте ви, як це, коли поруч Є той, хто любить просто так. Хто йде без сумнівів на поміч, Взамін не вимагаючи подяк. А знаєте, життя шляхи – широкі. […]...
- Катерина Кочетова – Мені б тільки знати, що моє слово Мені б тільки знати, що моє слово Чутимеш подумки навіть на відстані, Як розгадаєш рядки загадково, Ще не озвучені, ще не написані. Мені б тільки знати, що моє серце Матиме відзвук у серці твоєму, Наче у тім чарівливім люстерці С? бе побачу у т? бі таємно. Мені б тільки знати, знати напевно, Що всі думки […]...
- Леся Українка – Мати-невільниця Був ясний день, веселий, провесняний, До нас у хату крізь вікно одкрите Вривався гомін голосних потоків, Що бігли вниз по вулиці нагірній, Вітрець влітав і, мов пуста дитина, Скидав додолу від стола папери, За ним влітала ціла зграя гуків, Все та давно знайома пісня міста, Але і в ній нові лунали ноти, Весняні… Та вони […]...
- Леся Українка – “Чи тільки ж блискавицями літати… “ Чи тільки ж блискавицями літати Словам отим, що з туги народились? Чому ж би їм не злинути угору, Мов жайворонка спів, дзвіночком срібним? Чом не розсипатись над чорною ріллею, Мов дзвінкий дощ, просвічений промінням? Чом не заграти колом танцюристим, Мов ті листочки, що зриває буря, Мов діамантові сніжинки в хуртовину? Чи тільки зірка тим ясніше […]...
- Аня Тет – Хочеться тільки до тебе Хочеться тільки до тебе В душу, в сердце..під светер, Щоб божеволіло небо Від наших мрій відвертих, Щоби зривало “дах” Від палких поцілунків, І від жагучих “ах” Тіла розпускались, мов бруньки.. Хочеться без вагань, Роздумів, зайвих сумнівів Залпом, коктейль з бажань Випити, хай і отруйних.. Щоби палав вогонь Наших сердець – одвічно! І не лякав полон, […]...
Характеристика головного героя твору intermezzo.