Володимир Самійленко – Катам
Катуйте, бийте нас, кати,
Печіть огнем, ножами тніть, –
Ачей поможете знайти
Таке в нас місце, що болить.
Ще нам не досить боляче
Від наших мук, від наших ран;
Ще в шкурі ми, то нам іще
Здається, що на нас жупан.
Кінчай же, кате, і сміливіш
Дери вже й шкуру на паси,
То, може, плакать нас навчиш
Або ще й духу наддаси.
Нехай, хрестившися огнем,
Наш сонний дух розбудим ми
І голову твою розб’єм
Об стіни нашої тюрми.
22 серпня 1893
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Володимир Самійленко – Україні Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий! Але хіба тоді […]...
- Мрія бюрократа – Самійленко Володимир Як гляну на місяць і зорі червоні, Хотів би я вгору летіти в балоні, Покинув би службу і землю прокляту, Де так небезпечно тепер бюрократу, Де вільності всякі заводять прем’єри, Де людям поважним грозяться есери, Де легко маєтку позбутись дощенту, Де цінять так низько державную ренту. Ой, дайте ж балона! Я землю покину; Самі вже […]...
- Українська мова – Самійленко Володимир Діамант дорогий на дорозі лежав,- Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей і топтали його. Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов, І в пилу на шляху діамант він найшов. Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому приніс, і гарненько, як знав, Обробив, обточив дивний той камінець, […]...
- На печі – Самійленко Володимир Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом, – За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі, Моє серце сповнялось клопотом. Бо та піч – не чужа, українська то піч, І думки надиха мені рідні; То мій Луг дорогий. Запорозька то Січ, Тільки в форми прибрались вигідні. Наші предки колись […]...
- Володимир Самійленко – “Як ми ждали її, віковічні раби… “ Як ми ждали її, віковічні раби, Як бажали, знесилені в час боротьби, Щоб хоч промінь один серед темної ночі Засвітив нам у змучені очі. О прийди, – ми казали, – богине ясна! І нехай уже край наш недолі не зна; Хай заквітне життя на замерлому полі, – Поведи нас до кращої долі. О прийди ж, […]...
- Володимир Самійленко – Над руїнами НАД РУЇНАМИ I О, плачте, ви, хто сльози ма в очах, О, плачте над руїнами святині! Нехай побачу я ще в тих сльозах, Що в вас душа ще досі не в руїні. Але ні краплі сліз в очах ясних! І погляд мов чужий усім стражданням… І чую я один веселий сміх В краю, де треба […]...
- Володимир Самійленко – Українська мова УКРАЇНСЬКА МОВА Пам’яті Т. Г. Шевченка Діамант дорогий на дорозі лежав,- Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей і топтали його. Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов, І в пилу на шляху діамант він найшов. Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому приніс, і гарненько, як […]...
- Володимир Самійленко – Ельдорадо Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами, Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і […]...
- Діяч – Самійленко Володимир Я працюю ввесь вік для народу (Якщо маю вигоду). Полягти я для його готовий (На перині пуховій). Я – підпора громадського ладу (Поки маю я владу). Людям силу даю тільки певним (Небожатам і кревним). Всіх караю лихих і нечистих (Ворогів особистих). Я митець на закони державні (Переписую давні). Для проектів меткі в мене руки (Без […]...
- Володимир Самійленко – думка (На смерть Трохима Зіньківського) О, бідний, бідний краю мій! Як мало маєш ти надій; Але й вони одна по одній – все зникають. Твої найкращії сини Або живуть для чужини, Або як вірні, то не живши помирають. Нема добра з дітей твоїх: Дарма благі заміри їх, Бо наче фатум злий нависнув над тобою. І тих, […]...
- Патріоти – Самійленко Володимир Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури,- Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, Як […]...
- Володимир Самійленко – Непевність Якби знати, що треба жить, І сподіватись, і бажати, То жив би так, щоб кожну мить Для цілі одної віддати, Щоб і хвилини не згубить, – Якби знаття, що треба жить! Якби знаття, що все дарма, Що в руху вічному створіння Мети ніякої нема, – Навіщо радощі й боління, Навіщо нам і жизнь сама, – […]...
- Володимир Самійленко – дві планети Округ сонця шлях широкий В неоміряних краях, – Там планета лічить роки, Оббігаючи той шлях. Споконвіку і довіку Ходить колом без кінця, Шлях без міри, вік без ліку Їй надано від Творця. Скрізь на ній дива природи, Скрізь усе життям кипить; Звір тут всякої породи, А людей і не злічить. Той бажає світ зажерти Задля […]...
- Патріота Іван – Самійленко Володимир Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать промову стане, То й не жди, щоб був кінець. Патріоте наш Іване! Ти, їй-богу, молодець! В його дух зовсім народний: Не пізніш як за сім рік Стане він (хоч благородний) Говорити, як мужик; Ще й […]...
- Слова і думки – Самійленко Володимир Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас усі народи Будуть рівними братами. (Можна легко їх і швидко Порівняти нагаями). Ми на лихо дуже добрі; Всіх ми любим на дурницю. (Українці, віддавайте ж За любов свою пшеницю). Інородці, ви нам любі, Наші вірні, […]...
- Володимир Самійленко – Посвята (Зінаїді Р-ській) Дівчино! дізнатись була ти цікава, Чи дуже люблю я природу. Дівчино! природа – то тільки оправа На образ, ясну твою вроду. Байдуже, якії в картині обводи, Аби малювання майстерне. Край тебе вся інша пишнота природи Уваги моєї не зверне. 1894...
- Ельдорадо (скорочено) – Самійленко Володимир Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда. Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю. Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами. Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і […]...
- Володимир Самійленко – Патріоти ПАТРІОТИ Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури,- Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, […]...
- Самійленко Володимир – Біографія Самійленко Володимир Іванович ( 22 січня (3 лютого) 1864, с. Великі Сорочинці Миргородського повіту на Полтавщині – 12 серпня 1925,Боярка) – український поет-лірик, сатирик, драматург і перекладач. Його батьком був поміщик Іван Лисевич, а мати – колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник здобув у дяка, згодом у Миргородській початковій школі. В 1875 році […]...
- Володимир Самійленко – Біографія Самі́йленко Володимир Іванович (22 січня (3 лютого) 1864, с. Великі Сорочинці Миргородського повіту на Полтавщині – 12 серпня 1925, Боярка) – український поет-лірик, сатирик, драматург і перекладач. Поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач – В. Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним […]...
- Патріоти (скорочено) – Самійленко Володимир Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі. Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив. […]...
- Володимир Самійленко – Сміливий чоловік СМІЛИВИЙ ЧОЛОВІК Я дуже сміливий: я не боюсь нікого Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Недавно я почав писать у всі газети Памфлети. Я лаю сміло в них, не жалуючи шкури, Турнюри. Я сміло всім кажу, що нам пора усім старатись Навчатись, Що навіть темному народу просвітиться Годиться. Оце я помістив […]...
- Володимир Самійленко – Патріота Іван ПАТРІОТА ІВАН Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать промову стане, То й не жди, щоб був кінець. Патріоте наш Іване! Ти, їй-богу, молодець! В його дух зовсім народний: Не пізніш як за сім рік Стане він (хоч благородний) Говорити, як мужик; […]...
- Володимир Самійленко – Дещо про свободу ДЕЩО ПРО СВОБОДУ “Самовизначення для всіх Народів світу – наше гасло”,- Антанта каже, і мені Та мова, як по серцю масло. І ще б пак: бо чи ж я не син Свободолюбного народу? Спасибі ж тіточці, вона Готує, певно, й нам свободу. Ми всіх,- так тьотя прорекла,- Озброїм проти большовизму, Щоб од народів одвести Страшну […]...
- Володимир Самійленко – Слова і думки СЛОВА І ДУМКИ Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас усі народи Будуть рівними братами. (Можна легко їх і швидко Порівняти нагаями). Ми на лихо дуже добрі; Всіх ми любим на дурницю. (Українці, віддавайте ж За любов свою пшеницю). Інородці, ви нам […]...
- Як ти Я не можу, як ти, все забути й пробачити, Я не можу, як ти, жити в світі надій, Я не можу у тьмі промінь світла побачити, Я не можу. Та як це можеш ти? Я замкнута в собі, ти ж для світу відкрита, Я, як дійсний вулкан, ти, як спокій небес, Ти – яскрава мов […]...
- Борис Грінченко – Вона співа Вона співа – і серця поривання У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного кохання Її пісень пекучії слова. Вона співа – і очі молодії Ясніш од зор засяли із-під вій… О, скільки в їх незломної надії, О, скільки в їх на щастя любих мрій! Нехай співа, нехай ті співи ллються, Хай очі ті і […]...
- Володимир Сосюра – Васильки Васильки у полі, васильки у полі, І у тебе, мила, васильки з-під вій, І гаї синіють ген на видноколі, І синіє щасті у душі моїй. Одсіяють роки, мов хмарки над нами, І ось так же в полі будуть двоє йти, Але нас не буде. Може, ми квітками, Може, васильками станем – я і ти. Так […]...
- Володимир Сосюра – Рідна мова Вивчайте, любіть свою мову, Як світлу Вітчизну любіть, Як стягів красу малинову, Як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці любові Не згасне священний вогонь, Як вперше промовлене слово На мові народу свого. Як сонця безсмертного коло, Що кресить у небі путі, Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті Ми з нею […]...
- Володимир Лучук – Гарбуз Вліз на пліт Гарбуз Без рук Й зачепився там За сук. Це б йому На землю сісти, Та назад Не може Злізти....
- Самійленко та Російська імперія Там за правду щира дяка – Батогами, батогами. В. Самійленко Один з найкращих в українській літературі сатириків Володимир Самійленко не боявся батогів, не пом’якшував гостроти свого слівця, і від того поезія його жива, наповнена гумором і змістом, одночасно весела й жорстко соціальна. Гротескне зображення дійсності пронизує вірш “Ельдорадо”. У поєднанні іронічної назви, саркастичного змісту та […]...
- Учитель – Сосюра Володимир Учитель мій! Як ми тебе любили, Як слухали тебе в полоні юних мрій! У пам’яті моїй тримає років сила Твій тихий карий зір і кашель твій сухий. Ти нас повів закохано і сміло В незнаний світ, чудесних повний чар. В твоїх словах, що ми в серцях лишили, Пізнали ми любові й дружби жар. Закони вод, […]...
- Володимир Лучук – Тільки мати – Я на ковзанку піду! – А коли ж до хати?- Тільки мати вміє так Лагідно спитати. – На ходу сніданок з’їм! – Так не слід робити!- Тільки мама може так Лагідно сварити. В снах літаю до зірок… – Час вставати, сину… – Тільки мама збудить так Лагідно дитину....
- Леся Українка – “Князь Володимир за дніпром… “ Князь Володимир за дніпром На вловах запізнився. І сам незчувся, як в бору Самотній опинився. Дарма, таж не боїться князь Ні ворога, ні звіра, Водяників, лісовиків Розпудить нова віра. Князь може полювати й сам, Аби була охота, От тільки зморою лягла Полуденна духота....
- Душа у шрамах Душа у шрамах – ніде вже й латати І серце стислось ніби їжачок. Та ти один навчиш знов відчувати, Не побоявшись моїх колючок. Ті очі повні ніжності й печалі Твій запах – терпкий спогад моїх снів. Відчуй мене, веди в безмежні далі Я піду за тобою в заметіль снігів. Ти обійми мене – не дай […]...
- А ти люби його, дівчино, чуєш? А ти люби його, дівчино, чуєш? Нехай не так, як любила б я. Нехай шаленіє від того, як його цілуєш, Нехай не зможе прожити без тебе ні дня. Нехай з тобою він гуляє ночами, Нехай пригортає й обнімає тебе. Нехай не знає з тобою печалі, Нехай не згадує, як любив він мене. Нехай буде у […]...
- Руданський Степан – Хмільницька пісня Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина! До боку шабельку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! Не гнути нам шиї, козацької шиї, Під тяжким залізним ярмом, Не нюхати диму нещасного краю, Що в’ється над нами кругом! Чи в нас не та сила, що у батьків була? Не тая шабелька у нас? Чи в […]...
- Поема Миколи Руденка – Рогніда і Володимир 1 Буває, нами володіє Не хід планет, а звук Легкий. Завваж: якби не ця подія, Світ був би зовсім не Такий. Кого історія впечата В свої скрижалі – хто це Зна? Жили у Полоцьку дівчата, Можливо, й кращі, ніж Княжна. Що в тій Рогніді? І донині Це таємниця тих часів, Коли суворий син рабині Престол […]...
- Коли потяг у даль загуркоче… – Сосюра Володимир Коли потяг у даль загуркоче, Пригадаються знову мені Дзвін гітари у місячні ночі, Поцілунки й жоржини сумні… Шум акацій… Посьолок і гони… Ми на гору йдемо через гать… А внизу пролітають вагони, І колеса у тьмі цокотять… Той садок, і закохані зори, І огні з-під опущених вій- Од проміння і тіней узори На дорозі й […]...
- Підпалий Володимир – Кожна бджілка як лічилка (Збірка) 1991 рік, видавництво “Веселка” ЗОЗУЛЯ У зеленому гайку Роздає вона “ку-ку”: Ось один, і два, і три, Десять, двадцять, сто – Бери, щоб на довгому віку Мали всі своє “ку-ку”. ЛІЧИЛКА Летів рій бджілок Зі ста лічилок. Зійшлися діти, Давай лічити. Бо кожна бджілка Немов лічилка: Кого укусить – Жмуритись мусить. ГУСИ – Гуси, гуси, […]...
Подальша доля елізи дуліттл.