Володимир Сосюра – Васильки (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло))

Володимир Сосюра

Васильки (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло))

Васильки у полі, васильки у полі,
і у тебе, мила, васильки з-під вій,
і гаї синіють ген на видноколі,
і синіє щастя у душі моїй.
Одсіяють роки, мов хмарки над нами,
і ось так же в полі будуть двоє йти,
але нас не буде. Може, ми квітками,
може, васильками станем – я і ти.
Так же буде поле, як тепер, синіти,
і хмарки летіти в невідомий час,
і другий, далекий, сповнений привіту,
з рідними очима порівняє нас.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Філософська поезія В. Сосюри “Васильки” говорить про швидкоплинність життя, про те, що треба цінувати кожну його мить, бачити прекрасне навкруги. Хіба це не щастя – йти поруч із коханою людиною, милуватися її голубими очима, радіти хлібному полю й порівнювати рідні очі з голубими квітами-васильками! Свою доброту, любов поет хоче передати нащадкам, щоб і ті, “далекі”, були “сповнені привіту” й пошани до своїх предків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Риси характеру скрулжа з оповідання різдвяна історія.
Ви зараз читаєте: Володимир Сосюра – Васильки (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло))
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.